Практика свідчить, що об’єкти управління при ринковій економіці, коли діє широка конкуренція, не можуть весь час ефективно функціонувати, якщо сучасні засоби електронної обчислювальної та інформаційної техніки не використовуватимуться в усіх процесах оперативного збирання та обробки інформації як на об’єктах управління, так і під час обміну інформацією між суб’єктами такої економіки.
ПЕОМ, що використовуються як АРМ користувачів, одержують подальший широкий розвиток, як прогресивний метод організації в ритмі виробництва збирання та обробки, зберігання й оперативного видавання за безпаперової технології об’єктивно необхідної для управління інформації.
Проте, коло питань, які вирішуються за допомогою цих АРМ, ще не велике. Можливості АРМ, особливо універсальних, для зазначеної мети в недалекому майбутньому будуть безмежні, коли одержать належний розвиток інформаційні канали та мережі.
Одержать подальший розвиток і експлуатаційні можливості ПЕОМ, з’являться для широкого використання монітори на рідких кристалах, з плоским екраном по діагоналі, неймовірно великими обсягами пам’яті тощо. Будуть доступні для введення інформації в ПЕОМ, окрім традиційних, такі методи, як з голосу, наприклад, за допомогою мобільного телефону, картинкою і графікою, сигналами.
Будуть удосконалені методи безпосереднього введення тексту, міжмашинного обміну інформацією. Використання компактних дисків (СD) для тривалого зберігання інформації зробить таку ПЕОМ по суті "бездонним" сховищем. Такий самий розвиток одержує і виведення інформації з ПЕОМ — крім традиційних методів, голосом, наприклад, на мобільний телефон, сигналами тощо. Подальший розвиток дістануть канали зв’язку та мережі. Це:
- локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа;
- фінансово-розрахункова або електронна комп’ютерна мережа;
- телевізійна інформаційна мережа;
- радіо-інформаційна мережа;
- глобальна комп’ютерна інформаційна мережа;
- державна інформаційна мережа;
- міжвідомча інформаційна мережа;
- відомчі (галузеві) інформаційні мережі;
- інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур;
- інформаційні мережі підприємств і фірм;
- фізичні особи, що діють самостійно і мають змогу одержувати інформацію від любої із зазначених мереж або передавати її в ці мережі.
Коротко розглянемо суть зазначених мереж.
Локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа є внутріоб’єктною. Введення і виведення інформації голосом, особливо, якщо це буде здійснюватись, наприклад, за допомогою мобільного телефону, значно підвищить коефіцієнт її корисної дії.
Фінансово-розрахункова, або як її називають ще електронна, комп’ютерна тощо мережа є засобом для розрахунків, що здійснюються між об’єктами управління — партнерами, між ними та державою тощо. Не виключено, що через цю мережу можна буде одержувати необхідну інформацію про фінансовий стан партнерів банків, особливо про стан їхньої ліквідності, а також про ринок цінних паперів, валют тощо. Крім того, ця мережа може використовуватися для електронного зв’язку між партнерами — юридичними і фізичними особами.
Телевізійна інформаційна мережа. Випуск телевізійної газети "ВСЕ — ВСІМ" це лише початок інформаційно-рекламного обслуговування клієнтів. Не виключена можливість, що ця мережа, як найрозповсюдженіша і дешева, надаватиме рекламну інформацію і з соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур безпосередньо на ПЕОМ. Може бути використаною для електронного зв’язку.
Радіо-інформаційна мережа. Рекламна діяльність цієї мережі відома. Проте, коли ця інформація буде безпосередньо сприйматися ПЕОМ, то коефіцієнт корисної дії мережі значно зросте.
Глобальна комп’ютерна інформаційна мережа. Однією з таких мереж є міжнародна комп’ютерна мережа Internet, яка діє і в Україні. До глобальних можна віднести і такі умовно названі інформаційні мережі України: державна, міжвідомчі, відомчі (галузеві) та інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур, які в свою чергу, можуть під’єднуватись і до міжнародних мереж. Локальні фірмові (внутріоб’єктні) мережі також можуть підключатися як до глобальних українських, так і до міжнародних мереж.
Глобальна комп’ютерна мережа Internet — це (якщо можна так сказати) несистематизований набір підімкнутих і взаємопов’язаних комерційними каналами зв’язку сотні мільйонів серверів, як правило, великої потужності, що належать юридичним і фізичним особам. Обсяги інформації в цій мережі постійно нагромаджуються, Internet також стрімко поширює свої межі.
Структура інформації в мережі невпорядкована, тому що вона занадто різна за природою та походженням. Проте формується вона на серверах за єдиними методиками і в рамках сервера структурована. У зв’язку з цим доступ до інформації — ускладнений і здійснюється за інструкцією з навігації в Internet. Це в основному — ключові слова та спеціальні (специфічні) адреси.
Кожна організація, фірма, об’єднання тощо та фізичні особи можуть стати, за бажанням, клієнтами Internet. Кількість клієнтів, які поповнюють інформацію в мережі і споживають ту, яка там міститься, постійно зростає. В 30-у річницю свого існування (1999) Internet налічував понад 200 млн. користувачів, у тому числі 100–120 тис. в Україні.
За останній час в Internet з’являються "електронні бібліотеки" фізичних осіб, які користуються широкою популярністю, електронний зв’язок, в тому числі доступ до нього без комп’ютера, а за допомогою спеціального телефона, бездротова доставка покупцям банківських документів тощо.
Таким чином, глобальна комп’ютерна мережа Internet з погляду інформаційної насиченості — всебічний і безмежний наповнювач, що постійно зростає. А проте не виключено, що й інші міжнародні комп’ютерні мережі в недалекому майбутньому складатимуть цій мережі конкуренцію, що є природним для ринкових відносин.
Державна інформаційна мережа. Основними функціями цієї умовно названої мережі може бути єдине висвітлення державної ділової інформації: законодавчих, розпоряджувальних та інших нормативних актів на законодавчому рівні.
Крім того, сюди можна віднести інформацію про структурні перебудови державного апарату, кадрові зміни, структуру бюджету та хід його використання, міжнародні стосунки й т. ін.
Постачальниками цієї інформації є інформаційні структури Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Прокуратури, Міністерства юстиції тощо. Значна доля інформації може надходити й від місцевих органів влади.
Контури цієї мережі вже діють. Це — інформаційно-пошукова система "Законодавчі та нормативні акти України" (Інформаційно-аналітичний центр "Ліга"), яка діє поки що самостійно.
Глобальна мережа, справді, може діяти й самостійно, але буде економічно вигіднішим, якщо вона входитиме, наприклад, до мережі Internet.
Міжвідомча інформаційна мережа. Функції цієї мережі схожі з функціями державних і відомчих (галузевих) мереж. Контурами цієї мережі можна назвати інформаційно-пошукову систему "Право" при інформаційному центрі Верховної Ради України, систему, організовану фірмою "Юридичні інформаційні системи" (ЮІС) тощо.
Відомчі (галузеві) інформаційні мережі. Ці мережі повинні забезпечувати прямий оперативний і надійний зв’язок з підлеглими організаціями та установами при передачі насамперед відомчої ділової інформації — директив і вказівок на основі без паперової технології, а також для здійснення контролю за їх виконаннями.
Наприклад, керівник верхнього рівня прийняв певне рішення для підлеглих структур. Спочатку на ЕОМ створюється текст (повідомлення) і постійно діючі списки-реєстри адрес-одержувачів різних рівнів і призначень. Вказаний текст автоматично передається відповідним адресатам на їхні ЕОМ або термінали. Про те, що повідомлення (текст) адресат одержав, він також автоматично відправляє підтвердження.
Одержаний текст, за необхідності, може бути відразу ж оброблений і переадресований підпорядкованим організаціям-одержувачам. Вигідність такого методу зв’язку очевидна. Крім того, користувачі цієї мережі матимуть доступ до широкої галузевої інформації — про стан галузі в цілому та її частин, перспективи їх розвитку тощо. Не виключено, що відомча мережа може бути приєднана до глобальної мережі (державної, Internet тощо).
Інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур. Це найперспективніші і наймасовіші служби інформації. Вони повинні через сервери, що входять до цих мереж, забезпечувати передусім населення соціально-побутовою, культурно-мистецькою та іншою всебічною інформацією, що характеризувала б різні сфери життя. Це:
- відомості про розклад руху повітряного, морського, залізничного та автомобільного транспорту;
- відомості про наявність квитків до театрів, кінотеатрів, концертних зал, їх ціни та ін.;
- наявність вільних місць у готелях та ресторанах;
- питання обміну житлової площі;
- наявність того чи того товару в продуктовому чи промтоварному магазині та його ціну, а при його відсутності — інформація про можливість замовити з доставкою додому тощо;
- склад та метод приготування того чи іншого кулінарного виробу домогосподаркою;
- відомості з бібліотек про наявність у них того чи іншого літературного твору, наукових звітів, матеріалів конференцій, доповідей, промов тощо;
- технічні характеристики виробів, машин, приладів і т. д. і т. ін.
Ці мережі можуть приєднуватися (входити) до глобальних мереж державного чи міжнародного типу.
Інформаційні мережі підприємств і фірм. Будучи приєднаними до глобальних мереж, ці об’єкти управління через свої сервери, по-перше, одержуватимуть з інших мереж всю необхідну для них інформацію; по-друге, видаватимуть в інші мережі інформацію про свої об’єкти, їхній стан, продукцію, кадри, перспективи розвитку та іншу рекламну інформацію.
Фізичні особи. Сучасну ПЕОМ, яка перебуває в індивідуальному користуванні, можна без проблем під’єднати до будь-якої мережі, в тому числі і до міжнародної глобальної Internet. А це означає, що користувач (фізична особа) може передавати в мережу свою інформацію, а також одержувати за відповідну плату будь-яку інформацію, що в ній функціонує.
Швидкий розвиток електронної обчислювальної та інформаційної техніки і методів її застосування дозволить оперативно і на якісно вищій основі використовувати всю необхідну інформацію для управління й задоволення потреб населення.
Крім того, для населення, а також для юридичних і фізичних осіб важливе значення має електронний зв’язок, який діє в зазначених мережах. За допомогою цього зв’язку можна надсилати адресатові, зв’язаному з мережею, будь-яке послання відкритого і закритого змісту, і адресат одержить його дуже швидко.