• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Соціально-економічні й політичні передумови розвитку соціального партнерства та трудових відносин в Ірландії

До 1922 р. Ірландія входила до складу Великої Британії й дещо успадкувала від неї в регулюванні соціально-трудових відносин· Так, Британський акт 1905 р. про трудові спори діяв у країні до 1990 р· Проте на різних етапах історичного розвитку ірландці поступово відходили від британської системи соціально-трудових відносин, зближуючись з європейською, а з 80-х років і з американською системами. Нині створено власну, на думку фахівців, досконалу систему таких відносин.

Поштовх до соціального партнерства, яке стало невід'ємною складовою частиною загальнодержавної політики, дала економічна криза 1979—1986 рр. Вона супроводжувалася значним зниженням виробництва (до 25%), рівня життя, різким зростанням безробіття (з 7 до 18%), посиленням соціального напруження. Кредити, взяті країною, використовувались, головним чином, на поточне споживання (до речі, як і в Україні), від чого зовнішній борг досяг 40 млрд. дол., або 130% обсягу ВВП.

Необхідні більш рішучі дії для подолання кризи. Ставка була зроблена на два рушійних чинника: соціальне партнерство, консолідацію сил суспільства і створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.

3 цією метою Уряд звернувся до профспілок і роботодавців провести дискусію про шляхи подолання кризи і вироблення узгодженої програми дій. Так, у 1997 р. у результаті майже двомісячної дискусії, а потім саміту трьох сторін була опрацьована і схвалена парламентом перша "Програма національного оздоровлення". За цей десятирічний період було прийнято ще три трирічні програми: "Економічний і соціальний прогрес", "3а конкурентоспроможність і прогрес" і "Партнерство—2000". Остання реалізується нині.

Характерно, що всі п'ять провідних політичних партій країни підтримують ідеї соціального партнерства і забезпечують успішне проходження в парламенті програм, законопроектів, котрі розробляються партнерами на основі узгодження інтересів. Процедура цієї роботи така:

• один раз на три роки за один рік до завершення терміну дії Програми проводиться саміт на державному рівні за участю Уряду, профспілок, роботодавців і фермерів для вироблення основних підходів до економічного і соціального розвитку на наступні три роки;
• розробляються цільова комплексна програма, що розглядається і затверджується Національною радою з економічних і соціальних питань (тристоронній орган соціального партнерства), яка стає власне угодою на національному рівні;
• програма схвалюється парламентом і набуває законодавчо обов'язкового для виконання характеру;
• контроль за реалізацією угоди забезпечує спеціально утворений Центральний моніторинговий комітет, який очолює уповноважена особа прем'єр-міністра (за нашим статусом — міністр Кабінету Міністрів) і складається з фахівців трьох сторін. Результати реалізації угоди розглядаються цим комітетом один раз на три місяці, пропозиції для реагування передаються сторонам. При цьому галузеві угоди, як правило, не укладаються, а лише колективні договори (на виробничому рівні нині діє понад 1000 колдоговорів).

Досягнуті Ірландією результати:

• за останніх 10 років забезпечено стабільне зростання ВВП (у 1997 р. — 7,7%, прогнозування на 1998 р. — 11,4%);
• зовнішній борг скоротився з 40 млрд. до 235 млн. дол. (обсяг зовнішніх позик не перевищує 55% обсягу ВВП);
• рівень безробіття скоротився більш ніж удвічі, за рахунок притоку інвестицій щотижня створюється 1 тис. робочих місць;
• істотно підвищився рівень життя, середньомісячна заробітна плата досягла рівня розвинутих країн;
• стабілізувалися соціально-трудові відносини (щорічно відбувалося до 200 страйків, у 1997 р. — 27);
• емігранти, які покинули країну в період економічної кризи, повертаються.

Суттєву роль в економічному зростанні зіграло зменшення ставки оподаткування прибутків компаній до 10%, що забезпечило значний приплив іноземних інвестицій (для порівняння: ставка оподаткування прибутків у країнах ЄС близько 12%). Це дало поштовх до утворення спільних підприємств, які нині забезпечують 70% експорту Загалом позитивне сальдо у зовнішньоторговельних операціях становить 800 млн. дол.

3 огляду на це можна зауважити про деякі недосконалості української системи соціально-трудових відносин:

• по-перше, відсутність політичної єдності й не-сприйняття деякими партіями ідеології соціального партнерства;
• по-друге, відсутність соціального діалогу при розробленні програм діяльності уряду, державного бюджету, меморандуму з МВФ тощо;
• по-третє, Генеральні угоди хоча регулярно і укладаються, проте ще не стали головним засобом регулювання трудових відносин і узгодження соціально-економічних інтересів у країні. Крім того, через нерозвинутість організацій роботодавців приватного сектора та зменшення державного сектора економіки сфера поширення їх дії останнім часом значно звузилася;
• по-четверте, немає державної системи моніторингу соціально-трудових відносин і зокрема реалізації колективних угод і договорів, низька гласність роботи соціальних партнерів.

Система соціально-трудових відносин в Ірландії та її інститути

Основою соціально-трудових відносин є колективно-договірний процес між роботодавцями і профспілками за сприяння і участю держави. Ці відносини ґрунтуються на довірі й взаємній повазі сторін. На відміну від України, багатьох інших країн ведення колективних переговорів тут є добровільною справою. За виникнення трудового спору роль держави полягає, насамперед, у тому, щоб сприяти його вирішенню сторонами (попередженню) на ранній стадії, а не застосовувати до них примус за наслідками конфлікту.

Із цією метою держава законодавчо створила мережу інститутів, основними завданнями яких є сприяння соціальному діалогу та врегулюванню спорів. Головними з них є Комісія з трудових відносин і Трудовий суд.

Комісія з трудових відносин (КТВ) започаткована у 1991 р, на виконання Закону із соціально-трудових відносин 1990 р.· Вона є тристороннім органом: до правління входять по два представника від профспілок і роботодавців й три призначених Урядом.

Завданням Комісії є сприяння розвитку і поліпшення клімату в сфері соціально-трудових відносин, процедур і практики соціального діалогу на різних рівнях за допомогою надання послуг роботодавцям, профспілкам і найманим працівникам. Таким чином, її діяльність спрямована на попередження конфліктів в економіці або зведення їх до мінімуму. Якщо ж всі її можливості в цьому плані будуть вичерпані й конфлікт усе-таки станеться, то він вирішуватиметься за допомогою Трудового суду, як останньої інстанції щодо його вирішення.

Комісія є автономним тристороннім органом, вона фінансується Міністерством фінансів окремим рядком бюджетних витрат (річний бюджет — близько 3 млн. дол.).

Виконавчий апарат є структурним підрозділом Міністерства підприємництва, торгівлі й зайнятості, працівники в ньому —державні службовці.

Коротка характеристика служб КТВ

Консультаційна служба (1992 р.) — головним завданням є консультативна допомога роботодавцям і профспілкам з метою вирішення проблем, що виникають у сфері соціально-трудових відносин, поширення і популяризації позитивного досвіду. Службою підготовлено чотири кодекси поведінки соціальних партнерів, проведено низку семінарів і засідань "круглого стола" Мета цих заходів — прищепити культуру соціально-трудових відносин, Консультаційна служба виконує також функцію профілактичного посередництва у компаніях, коли розбіжності ще не вийшли на рівень спору.

Служба примирення - виконує основний обсяг робіт КТВ.· До служби примирення за допомогою звертаються тоді, коли конфліктна ситуація на місці не знайшла свого вирішення. В цьому разі Служба пропонує роботодавцю і профспілці, що перебувають у конфліктній ситуації, свого фахівця. Він працює зі сторонами, консультує їх, дає поради, разом із ними шукає шляхи виходу з конфліктної ситуації, досягнення компромісу.

За 1991—1997 р. Службою примирення було розглянуто 12 тис. справ проведено 14,9 тис. зустрічей зі сторонами конфлікту. Основні типи спорів:

• питання заробітної плати — 44%,
• реструктуризація компаній — 25%,
• зайнятість — 24%.

Як свідчить аналіз, 5 із 6 спорів були врегульовані за допомогою Служби примирення. Ті з них, що не знайшли вирішення на цьому рівні, а сторони наполягали на своєму, були передані Службою примирення до Трудового суду.

Трудовий суд - створений в 1946 р. виключно для розгляду справ із колективних трудових спорів. Він є самостійною інституцією. Склад суду: голова, два заступники — призначаються міністром підприємництва, торгівлі й зайнятості і шість членів суду (по три від роботодавців і профспілок) терміном на три роки. Усього в Трудовому суді працює 25 чол.

За результатами розгляду справ Трудовий суд видає рекомендації, які конфліктуючі сторони можуть прийняти або відхилити (тоді діє право на страйк). Одначе з окремих питань, таких як рівність прав і тривалість робочого дня рішення суду є обов'язковими і апелювати можна лише до Європейського суду.

Трудовий суд виконує ще кілька функцій. Так, він створює змішані комітети для встановлення мінімальної заробітної плати у галузях, де низький рівень охоплення працівників профспілками. Він також реєструє колективні угоди і реалізує процедуру поширення їх дії на всі підприємства галузі, якщо у ній в переговорах брала участь незначна чисельність роботодавців і профспілок.

Крім того, в Ірландії діє ефективна система розгляду індивідуальних трудових спорів. Вона складається з апеляційного трибуналу, комісарів із прав і служби з питань рівності (останні дві структури входять до складу Комісії з трудових відносин).

Апеляційний трибунал створено у 1986 р. (спочатку називався "Трибунал з питань скорочення надлишкової робочої сили").

Склад трибуналу:

• голова,
• 21 віце-голів,
• 60 членів суду (по 30 від сторони роботодавців і профспілок).

Судова колегія складається з трьох чоловік, щоденно розглядається три справи.

Розглядаються також питання законності звільнення, захисту працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, відпусток, робочого часу, захисту молодих робітників, Однак право на звернення до апеляційного трибуналу настає у працівника, якщо він працював не менше одного року, за винятком вагітних жінок і профспілкових активістів. Характерно, що апеляційний трибунал вимагає не від працівника, який звертався із заявою, а роботодавця доказів, що його рішення було законним і обґрунтованим.

Дії трибуналу можуть бути такими:

• а) відновлення працівника на попередній роботі з виплатою компенсації за вимушений прогул;
• б) повторне приймання на роботу з подібними попередній роботі умовами;
• в) виплата компенсації звільненим (максимальний розмір — дві середньорічні зарплати).

Останнє найпоширеніше в Ірландії і найбільше задовольняє сторони.

Слід зазначити, що працівники мають право на звернення з цих питань і до судів загальної юрисдикції, проте здебільшого справи розглядаються і вирішуються апеляційним трибуналом.

Комісари із прав· Цей інститут засновано у 1969 р., він є унікальним. Комісар із прав працює в режимі швидкого реагування на спір індивідуального характеру. Переважно це спори з виплати зарплати, тривалості робочого дня, прав материнства, прав на вихідні дні· За рік комісари розглядають до 2 тис. справ, що можуть бути надані будь-якою стороною.

Слухання відбувається за зачиненими дверима. Комісар видає рекомендації сторонам або приймає рішення, якщо вбачає порушення прав. У разі незгоди з його рішенням сторони конфлікту мають право впродовж шести днів подати заяву до апеляційного трибуналу або Трудового суду (за колективним спором).

Послуги комісарів із прав є безоплатними й враховуючи витрати, які треба нести у разі звернення до адвоката чи суду, є прийнятними і доступними, найперше для працівників.

Служба рівності прав — розглядає заяви і проводить розслідування з питань рівності прав чоловіків і жінок у сфері зайнятості, оплати праці, пенсійного забезпечення тощо. За наслідками розгляду Служба видає рекомендації з урегулювання спору. Якщо вони не виконуються, то заявник може подати апеляцію до апеляційного трибуналу чи заяву до суду загальної юрисдикції, а після цього — до Європейського суду.

Структура соціального партнерства

Як зазначалось, соціальне партнерство в Ірландії є важливою складовою частиною загальнодержавної політики.

Тут діють такі структури:

• 1. Національна економічна і соціальна рада. Цей тристоронній орган очолює міністр Кабінету міністрів, до складу входить по шість представників від кожної сторони, а також організацій фермерів і місцевих органів управління.
• 2. Національний центр партнерства створено в 1997 р· на період дії програми "Партнерство—2000". Його завданням є надання консультативно-методичної допомоги підприємствам у налагодженні партнерських відносин. В Ірландії немає чітко визначених структур партнерства на виробничому рівні, в кожній компанії практикуються свої форми. Зокрема, такі характерні для Європи форми як робітничі ради та ради підприємств не мають поширення.
• 3. Профспілки об'єднані в Ірландську конфедерацію профспілок, що налічує 75 членських фахових організацій і 120 територіальних організацій.
• Ступінь юніонізації досить високий — приблизно 50% робочої сили охоплено членством у профспілках (чисельність працюючих — 1 млн. 200 тис. чол.).
• 4. Роботодавці об'єднані в 1рландську конфедерацію бізнесу і роботодавців, що налічує 5 тис. організацій, в яких зайнято понад 300 тис. чол. За формою власності 70% — це приватний сектор і 30% — державний.

В Україні є й інші асоціації роботодавців, але вони не є такими представницькими.

17.01.2011