• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Суть і послідовність зовнішньоекономічної операції. Кожен вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується зовнішньоторговельною операцією. обмін між виробником різних країн здійснюється через зовнішньоекономічні операції. Для того, щоб обмін відбувався необхідно провести відповідні взаємопов’язані дії:

• знайти покупця;
• підписати з ним угоду, в якій обговорити всі умови;
• виконати договір, тобто підготувати товар до поставки, доставити його покупцю, провести розрахунок за доставлений товар.

Сукупність цих дій складає зміст зовнішньоекономічної операції. Таким чином, під зовнішньоекономічною операцією розуміють комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну. Такі дії носять комерційний характер, тому операції обміну стають комерційними. По своїй суті вони являються керівною діяльністю.

Зовнішньоекономічна операція, як керівна діяльність передбачає наявність суб’єктів, які здійснюють цю діяльність, і об’єктів на які ця діяльність спрямована.

Суб’єктами зовнішньоекономічних операцій являються підприємства, фірми, організації, котрі одержали від держави право виходу на зовнішній ринок.

Об’єктами зовнішньоекономічних операцій виступають матеріальні процеси, що проявляють себе в процесі обміну товарами, послугами, результатами виробничого і науково-технічного співробітництва.

Зовнішньоекономічні операції поділяються на основні та допоміжні.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій основі між безпосередніми учасниками цих операцій. Це операції:

• по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами, ліцензіями, “ноу-хау”;
• по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні операції);
• по обміну технічними послугами в формі консультативного і будівельного інжиніринга;
• орендні, в тому числі лізингові;
• по наданню консультативних послуг в галузі інформації та удосконалення управління;
• по міжнародному туризму;
• по обміну кінофільмами, телепрограмами.

До допоміжних зовнішньоекономічних відносяться операції:

• 1. по міжнародних перевезеннях;
• 2. транспортно-експедиторські;
• 3. по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;
• 4. операції по міжнародних розрахунках.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньоекономічної торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт. Основними операціями купівлі-продажу товарів являються:

• Експортні операції – передбачають продаж і вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.
• Імпортні операції – закупівля і ввіз іноземних товарів для дальшої їх реалізації на внутрішньому ринку своєї країни чи використання підприємством-імпортером.
• Реекспортні і реімпортні операції являються різновидом експортно-імпортних.
• Реекспортні операції пов’язані з продажем і вивезенням з країни раніше ввезеного до неї товару без будь-якого перероблення.
• Реімпортні операції являють собою експортні угоди, що не відбувалися, тобто ввіз в країну раніше вивезеного товару, якщо не перероблювався. Це можуть бути товари, не продані на аукціоні, повернені з консигнаційного складу, заборговані споживачем та ін. Здійснення зовнішньоекономічної операції вимагає застосування певної правової форми і використання конкретних способів (методів) її здійснення. Правовою формою, що опосередковує зовнішньоекономічні операції являється зовнішньоекономічна угода. Обов’язкова умова угоди – підписання її з іноземним партнером.

Під зовнішньоекономічною угодою розуміється договір (угода) між двома чи кількома сторонами, що знаходяться в різних країнах про доставку товарів або наданою послугою.

Реалізація зовнішньоекономічної угоди проходить ряд етапів. В свою чергу, етапи складаються з послідовних стадій її підготовки. Кожна із стадій має конкретне цінове призначення і оформляється відповідними супроводжувальними документами. Всі разом вони являють собою єдиний технологічний процес створення і реалізації продукції.

Існує 4 основних етапи оформлення зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу:

Перший етап: встановлення ділового контракту із зарубіжним партнером. Цей етап складається із таких етапів:

• вимога покупця відомостей про товар чи виклик на торги продавця;
• отримання відповіді: відповідь покупця на розміщення замовлення;
• перевірка продавцем платоспроможності покупця і підтвердження її.

Другий етап: Оформлення замовлення покупцем. Стадії даного проекту:

• письмова вказівка покупця про доставку товарів чи надання послуг;
• встановлення графіка доставок;
• визначення мінімальної ціни;
• прийняття замовлення.

Третій етап: Забезпечення доставки і розрахунків. Він включає такі етапи:

• визначення контрактної ціни;
• визначення базисних умов доставки ;
• узгодженню умов розрахунку і методи платежу покупцем.

Четвертий етап: Виконання замовлення продавцем. Його етапи:

• підготовка товару до відвантаження;
• доставка і транспортування;
• страхування вантажу;
• заповнення митної декларації;
• виставлення платіжного рахунку.

Найбільш поширеним методом угоди являється укладання договору. Будь-яка зовнішньоторгова угода являється міжнародною. Договір купівлі-продажу не вважається міжнародним, якщо він підписаний між сторонами різної державної приналежності, підприємства яке знаходиться на території одної держави. Разом з тим договір вважається міжнародним, якщо він підписаний між сторонами одної державної приналежності, підприємства яких знаходяться на територіях різних держав.

Такий зміст договору міститься у конвенції ООН “Про угоди купівлі-продажу товарів” (Віденська конвенція).

Вся різноманітність угод в міжнародній торгівлі в залежності від їх предмету розподіляється на такі види:

• купівлі-подажу товарів;
• купівлі-продажу послуг;
• купівлі-продажу об’єктів інтелектуальної власності.

Підприємство ТзОВ “Льві-авто” зацікавлене в експорті продукції до іншої країни, з метою розширення ринків збуту отримання валютних коштів, збільшення виробництва та створення нових місць. Для країни експорт збільшує багатство країни шляхом нагромадження валюти. Країна стає конкурентоспроможною, збільшується поступлення до бюджету за рахунок коштів країн.

Механізм ціноутворення для експорту є собівартістю продукції чи мінімальні витрати на виробництво. Експортні товари захищені патентом від копіювання. У випадку копіювання, накладаються штрафні санкції і несуть кримінальну відповідальність.

Упаковка мусить відповідати міжнародним стандартам і забезпечити збереження товару до місця доставки товару кінцевому споживачу вона повинна мати певна міцність, відповідати кліматичним умовам, відповідати техніці безпеки.

Усі товари підлягають страхуванню на період зберігання і доставки. Страхування є добровільне, економічно доцільне. Страховку виробник покладає в ціну товару.

Проте в організації й управлінні зовнішньоекономічної діяльності в Україні залишається ще багато невирішених проблем. Структура зовнішньоторгового обігу як і раніше має переважно сировинний характер, все ще нераціональним являється імпортом, недостатньо ефективно функціонують СП з іноземним капіталом. Великої уваги вимагають такі питання, як створення стабільної правової бази, сприятливого інвестиційного клімату, ефективної системи управління ЗЕД на рівні підприємства підвищення якості експортної продукції і багатьох інших.

Характеристика ТзОВ “Львів-авто”

Згідно із Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91р. ТзОВ “Львів-авто, як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно у визначених законодавством межах здійснювати ЗЕД.

ТзОВ “Львів-авто” здійснює такі види ЗЕД:

• експортує автомобілі;
• імпортує сировину і матеріали;
• здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

Відповідно до статті 50 Закону України “Про господарські товариства” товариство з обмеженою відповідальністю визначається як товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких зазначається установчими документами.

Називаючи цей вид товариства “товариство з обмеженою відповідальністю”(ТзОВ), законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства, як суб’єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду.

У ТзОВ створюється статутний фонд, розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки діючої на момент створення товариства. До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30% зазначеного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Кожен із учасників зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства.

Учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку одному чи кільком учасникам цього товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом ТзОВ “Львів-авто” є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства належить:

• визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
• внесення змін до статуту товариства;
• обирання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
• затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;
• створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв затвердження їхніх статутів та положень;
• винесення рішень до притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;
• затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства визначення його організаційної структури;
• встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
• вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
• виключення учасника з товариства;
• визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;
• прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Збори учасників ТзОВ “Львів-авто” скликаються не рідше як два рази на рік. У товаристві створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності і товариства, за винятком тих, що входять до виключеної компетенції зборів учасників.

Контроль за діяльністю виконавчого органу ТзОВ “Львів-авто” здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб.

У ТзОВ існує колективна форма власності. У майні товариства визначаються вклади його працівників. На вклад працівника нараховуються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи з результатів господарської діяльності підприємства. Працівникові який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцями померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Граничний розмір відповідальності учасників підприємства передбачається в установчих документах.

Література

1. Циганкова Т.М., Петренко Л.П., Кальченко Т.В., Міжнародна торгівля: Навч. посіб.-К: КНЕУ, 2001 – 488с.

2. Саллі В.І., Грифонова О.В., Швець Л.В., Основи ЗЕД: Навч. посіб.-К: ВД “Професіонал” 2003 – 176с.

3. Дроздова Г.М. Менеджмент ЗЕД підприємства: Навч. посіб-К: КНЕУ, 2002 – 172с.

4. КириченкоО.А. Менеджмент ЗЕД: Навч. посіб.-К: “Знання-прес”, 2002 – 384с.

5. “Про зовнішньоекономічну діяльність”: Закон України від 16.04.91, Вісник Верховної Ради України.-1991.-№29.

6. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ Міністерства Економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., №201.

7. О.І. Лищишин, Основи ринкової економіки, курс лекцій-Львів, 1995р. – 450с.

8. О.І.Лищишин, С.В.Матолич. Довідник економіста підприємця. Терміни ринкової економіки, адреси фірм. Львів-1992, 175с.

26.12.2010