Логічне мислення відрізняється несуперечливістю. Протиріччя руйнують думку, ускладнюються процес пізнання. Тому під час розміркувань потрібно дотримуватися основних законів логіки. Закон тотожності – один з них. Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна сама собі.
В даній контрольній роботі будуть розглянуті визначеність та послідовність думки, яке значення вони мають в професійній діяльності, буде розглянуто закон тотожності та його значення у визначеності та послідовності міркувань.
Також буде розглянуте питання доказовості міркувань та закон достатньої підстави, без яких просто немислима професія юриста.
Послідовність думки та її визначеність навколо конкретного предмету є вкрай важливим для правильного мислення. Тому наші думки мають підпорядковуватися основним законам мислення.
Закон мислення – необхідний, суттєвий і повторюваний у типових ситуаціях зв’язок між думками. Формально-логічні закони віддзеркалюють найбільш прості і разом з тим необхідні умови правильного мислення. Вони є об’єктивними і нехтування цими законами призводить до недисциплінованості, нераціональності, суперечливості мислення і мови. Зрештою недотримання законів мислення веде до помилок у міркуванні та діях людини.
Базовими законами формальної логіки є закони тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього і достатньої підстави. Ці та інші логічні закони є здобутками європейської цивілізації.
Закон тотожності:
Будь-яка думка має бути тотожна сама собі.
Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування суттєві ознаки і уникати несуттєвих.
В процесі формування думки дуже важливо обминати логічних помилок, які перешкоджають розвиткові цього закону.
Найбільш розповсюдженими логічними помилками є:
- амфіболія (від грецького "амфіболос" – двозначність) – двосмиловість виразу, підміна сутності понять. Ця помилка, як правило, має анекдотичний вигляд. Скажімо "Знаючи, що язик до Києва доведе, я купив на базарі язик і тепер сміливо можу прямувати до Києва";
- еквівокація – використання одного і того ж терміну у різних значенням. Наведемо приклад умисної еквівокації: "Старий морський вовк – це дійсно вовк. Як і будь-який вовк, він живе у лісі. Таким чином морські вовки живуть у лісі" – наочною тут є підміна змісту поняття "морський вовк";
- логомахія – суперечка про вербальні поняття коли учасники дискусій не можуть дійти згоди з причини недосягнення конвенції стосовно змісту того чи іншого поняття. На цю помилку звертав увагу відомий англійський філософ Франциск Бекон Веруламський. Говорячи про суперечності у процесі пізнання він звертав увагу на так званий "привид (ідол) ринку", коли відсутність домовленості стосовно смислу того чи іншого поняття призводить до різного його тлумачення і розумових хиб.
Таким чином для дотримання закону тотожності людина зобов’язана не підміняти зміст поняття, про яке іде мова, а також завчасно домовитися з співбесідниками стосовно слів, понять, якими вони будуть оперувати при розмові, дискусії.
Цей закон визначається тотожно-істинною формулою А ≡ А, де під А розуміється будь-яка думка взагалі. Цю формулу можна розуміти і таким чином "одна і таж сама думка не може бути собою і якоюсь іншою" - інакше з’являється помилка яка має назву "підміна тези".
Особливе місце займає закон тотожності для законотворчості та законозастосування. Оскільки жодний зі злочинів не може повторюватися ідентично (існують певні відмінності у скоєнні злочину), то не можна написати до кожного зі злочинних випадків певних законів і т. п. Тому розробляють закони, під які підпадає певна сукупність дій, які можна ототожнювати з діями, згідно яких діє той чи інший закон.
Важливе значення посідає закон тотожності при ідентифікації відбитків пальців, осіб і т. п.
Ототожнення різних понять в процесі розслідування чи доведення зумовлює логічну помилку – підміну понять, яка може бути як свідомою, так і не навмисною. Також велике значення має під час ведення судової справи трактувати одне і те ж поняття однаково, протягом всього процесу. Інакше це призведе до плутанини і прийняття неправильних рішень.
Велике значення в практиці юриста має ідентифікація (ототожнення) осіб або предметів, за допомогою якої встановлюється, з якого пістолета вистріляна куля, ким написаний лист тощо.
Без дотримання даного закону неможливо будувати правильні міркування, вести слідство, проводити законодавчі процеси і т. п.
"Ти мені не віриш?", "Я відчуваю, що це правда" і т. п.
Висновок. Закон тотожності: Будь-яка думка має бути тотожна сама собі.
Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування суттєві ознаки і уникати несуттєвих.
Література
- Гетманова А. Д. Логика. – М., 1996.
- Конверський А. С. Логіка. – К., 1998.
- Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996.
- Хоменко І. В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995.