• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Зазначений договір має багато спільних рис з договором майнового найму, тому правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260, 262, пунктів 2-5 статті 265 і статей 271, 272 ЦК України, в яких йдеться про договір майнового найму, застосовуються і до договору безоплатного користування майном.

У статті 324 визначено, що за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно в безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те саме майно. (Сторони цього договору називатимемо відповідно наймодавець і наймач, враховуючи його спорідненість з договором майнового найму).

Безоплатність цього договору є суттєвою ознакою, що відрізняє його від договору майнового найму. Іншою особливістю є те, що договори безоплатного користування майном залежно від суб'єктивного складу можуть бути реальними і консесуальними і відповідно односторонніми і двосторонніми.

Коли наймодавцем виступає громадянин, то такий договір є реальним, бо він вважається укладеним з часу передачі майна, а не з моменту домовленості про його передачу. За таким договором одна сторона має права, а друга - обов'язки, що свідчить про його односторонність. Якщо наймодавцем виступає організація, то договір може бути і реальним, і консесуальним.

За консесуальним договором права і обов'язки сторін виникають з часу досягнення згоди про передачу майна в користування, а сама передача цього майна може не збігатися з моментом укладання договору. Консесуальний договір належить до категорії двосторонніх договорів, оскільки сторони його зв'язані взаємними правами і обов'язками.

Договір безоплатного користування майном має широке застосування. Між громадянами цей договір укладається для надання, як правило, побутових послуг; між організаціями і громадянами він є правовою підставою безоплатного користування книгами, спортивним інвентарем, музичними інструментами. На підставі договору між організаціями здійснюються міжбібліотечний обмін книгами, передавання експонатів для виставок.

Підприємства, кооперативи мають право надавати безоплатно в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар.

Предметом договору можуть бути тільки індивідуально визначені і неспоживні речі, бо із закінченням чи розірванням договору мають бути повернені ті самі речі з урахуванням нормального зносу.

Форма і строк договору

До форми договору безоплатного користування майном ставляться вимоги, передбачені статтями 44, 46, 257 ЦК України. Істотною умовою договору безоплатного користування майном є його строк. Строк залежить від складу учасників і предмета договору. Строк договору між громадянами за коном не визначений, тому такий договір може бути укладений на будь-який строк. Між організаціями строк договору не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством не встановлено інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він вважається укладеним на один рік.

У разі укладення договору без зазначення строку кожна з сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за один місяць, а в договорі з приводу користування будинками або нежилими приміщеннями - за три місяці. Якщо жоден з учасників такого договору не заявить про відмову від нього, договір вважається припиненим по закінченні року.

Договір безоплатного користування майном, укладений без за значення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої перейшло право власності (право повного господарського відання або оперативного управління) на це майно. Отже договір, укладений на певний строк, зберігає свою чинність і для нового власника до закінчення цього строку.

Права і обов'язки сторін

За договором безоплатного користування майном наймодавець зобов'язаний передати майно наймачеві. Законом такий обов'язок покладається лише на організацію за консесуальним договором. Якщо організація не надасть обумовлене договором майно, друга сторона вправі вимагати відшкодування збитків, яких вона зазнала внаслідок витрат, втрати або пошкодження майна, викликаних невиконанням договору, тобто відшкодуванню підлягають лише прямі збитки; не одержані наймачем доходи наймодавцем не відшкодовуються.

Невиконання громадянином свого обов'язку надати в безоплатне користування майно не тягне за собою будь-яких наслідків, тому що без фактичної передачі обумовленого майна договір вважається не укладеним (реальні договори). Договору не існує, і тому немає підстав говорити про відповідальність.

За договором безоплатного користування майном наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. У разі порушення цього обов'язку він несе відповідальність за недоліки переданого майна. Причому наймодавець за договором безоплатного користування майном відповідає тільки за такі недоліки, які він навмисно або з грубої необережності не застеріг при передачі майна.

Отже, за необумовлені наймодавцем недоліки майна внаслідок його простої необережності відповідальність не настає.

Одержане наймачем майно використовується ним для особистих потреб, але за згодою наймодавця він вправі надати це майно у користування третій особі, залишаючись відповідальним перед наймодавцем.

Допускається дострокове розірвання договору за ініціативою наймодавця у випадках, коли друга сторона користується майном не відповідно до договору чи призначення майна або на вмисно чи з необережності погіршує стан майна, а також коли наймач без згоди наймодавця передав майно третій особі.

Крім загальних підстав припинення зобов'язань, договір безоплатного користування майном припиняється також у разі смерті громадянина або припинення юридичної особи, що брали участь у договорі. Це правило діє незалежно від того, який учасник (наймодавець чи наймач) припинив своє існування, а також від того, чи був договір укладений на строк, чи без зазначення строку.

28.09.2010