• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати та здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну докум6нтацію, якщо цей обов’язок не покладено на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сутність договору будівельного підряду є виконання підрядником певної роботи й передати її замовникові. До такого роду роботи ЦКУ відносить проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) будівель, підприємств.

Ширше значення поняттю "робота" дано ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", згідно з яким до робіт належить будь-яка діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, капітальним ремонтом і реставрацією об’єктів і споруд виробничого чи не виробничого призначення, а також супровідні роботам послуги, зокрема, буріння, сейсмічні дослідження та ін.

Істотні умови договору є також ті умови, що відзначені законом, які істотні або є необхідними для даного договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 638 ЦКУ, договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотним у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визначають зміст договору будівельного підряду та його особливості.

Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об’єкт будівництво-сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво який здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням. Зокрема, В.І. Борисова зазначає, що до договорів будівельного підрядного типу можна віднести не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін.

У договорі будівельного підряду мають бути чітко визначені вимоги до його предмета, щодо якості, кількості тощо. Предметом договору – те, замовником хоче одержати в результаті виконання підрядних умов договору. По деяких договорах предмет встановлений чинним законодавством і може тільки конкретизуватися сторонами.

Наступною істотною умовою договору є ціна, тобто грошова сума, належна підрядчику за виконання договору. Визначення цини багато в чому залежить від складу сторін договору. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни то ціна визначається за погодженням між ними. Надання послуг за договором підряду організаціями застосовувалася тривалий час за цінами відповідно до затверджених у встановленому порядку прейскурантів, цінників, тарифів, каталогів.

Нині в Україні формується система ціноутворень за законом ринкової економіки, яка реалізується відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" від 21 жовтня 1994 p., якою було скорочено обсяги державного регулювання на деякі види послуг (зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення оптики і медичних приладів). Ціна договору складається з двох частин:

1) відшкодування витрат підрядника, під якими слід розуміти витрати на матеріали, необхідні для виконання замовлення, їх доставку, охорону тощо;

2) оплати підрядникові за саму його роботу. Ціна договору може визначатися в договорі під час його складання І підписання або шляхом зазначення в договорі, способу її визначення уже в ході виконання робіт. Тобто, ціна може бути визначена:

• в самому тексти договору;
• в договорі може бути вказаний спосіб визначення цини;

3) ціна може визначатись кошторисом, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт.

Договірна ціна визначається замовником і генеральним підрядником за участю проектних підприємств шляхом прямої домовленості або за результатами проведених тендерних торгів і залежить від складу витрат з урахуванням чинних нормативних документів, інформації про вартість раніше збудованих обертів, розрахунків кошторисної вартості проекту тощо та включає кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, лімітовані та інші витрати.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч.1 ст.844 ЦКУ). Розрізняють приблизний і твердий кошторис. Від приблизного кошторису сторони можуть відступити в бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані витрати несе підрядник, якщо Інше не передбачено законом.

Кошторис більш притаманний довготривалим роботам, що потребують великих капіталовкладень, наприклад, капітальне будівництво. В таких випадках ЦКУ передбачає, що коли під час будівництва підрядник виявив не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, він зобов'язаний негайно повідомити про це замовникові. У разі невиконання підрядником цього обов'язку він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

ЦКУ передбачає, що до початку робіт або під час їх виконання замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації за умови, що додаткові роботи викликані такими змінами не перевищують 10% визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, Що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10% визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Кілька слів про розробку проектної документації. Цим займаються спеціалізовані організації, у яких є ліцензія на право проведення таких робіт. У ст.1 ЗУ №208 сказано: якщо проектна організація передає замовнику робочу документацію, що не відповідає державним будівельним нормам І правилам, вихідним даним на проектування об'єктів з такої організації справляють 30% вартості такої документації. Згідно з п.9.19 ДБНА. 2.2 - 3-97 після затвердження документації замовник відповідає за рішення, які містяться в ній. Договором мають бути визначені склад І зміст проектно-кошторисної документації, а також те, яка із сторін і в який строк зобов'язується надати відповідну документацію.

При затвердженні сторонами договору твердого кошторису підрядник немає права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч.5 ст.844 ЦКУ). Але в разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавались йому Іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. В разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч.5 ст.844 ЦКУ).

Відповідно до Закону про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва від 27.12.2004 р.

Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного /терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт  та  підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).

Третьою істотною умовою договору підряду є строк його виконання, яким визначається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовникові. На відміну від ЦК 1963 p., де відсутня така норма, строк виконання роботи за договором підряду передбачений у ст.846 ЦКУ. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачені максимальні строки виконання робіт. Практикується встановлення проміжних строків (постання виконання роботи). Це дає можливість замовнику контролювати хід і якість робіт, що виконуються, а також ритмічне і обґрунтоване списання їх вартості у витрати.

Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки необхідних матеріалів, земельної ділянки під забудову, проектно-кошторисної документації тощо. Іноді встановлюють не лише день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт жилих приміщень, коли для з'ясування підготовленості приміщень до ремонту важлива присутність замовника.

Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.2 ст.846 ЦКУ).

Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника - дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника - ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Договір може бути укладено шляхом:

• прямих переговорів між сторонами;
• відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочин з субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.

Відповідно до ЦКУ у договорі будівельного підряду підрядник повинне виконати великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення тому, як повинні будуватися взаємини сторін у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Так ч. 1. ст. 877 ЦКУ визначає:

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає Обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

У свою чергу стаття 878 вказує, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку) робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже погоджену сторонами коректно-кошторисну документацію в принципі є незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.ін.

27.09.2010