МНТС – це форма МЕВ, яка являє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.
Структура МНТС:
- створення координаційних міжнародних програм, спільних науково-технічних досліджень.
- Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.
- Міжнародний інжиніринг.
- Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.
- Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.
- Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.
- Розробка науково-технічних прогнозів.
- Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:
- Електронізація та автоматизація виробничих процесів.
- Надійне мирне використання атомної енергії.
- Розширення практичного використання біотехнології та генної інженерії (клонування).
- Космічні дослідження.
Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій
Інтелектуальну власність можна визначити, як відносини між людьми, які виникають з приводу присвоєння, володіння, користування та розпорядження щодо результатів інтелектуальної власності.
Предметом (об'єктом) інтелектуальної власності є:
- новітні технології,
- наукові відкриття,
- винаходи,
- виробничий та інший досвід,
- ноу-хау,
- дослідні або промислові зразки устаткування,
- апаратура,
- інструменти,
- технологічні лінії,
- документація,
- способи виробництва.
Інтелектуальна власність - це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об'єкта інтелектуальної власності.
Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.
Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі (при цьому сам винахідник залишається невідомим).
Основні міжнародні форми передання технологій:
- Продаж патентів.
- Міжнародне ліцензування.
- Міжнародний інжиніринг.
- Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
- Іноземні інтелектуальні інвестиції.
- Міжнародні міжвузівські стосунки.
- Наукові міжнародні конференції, симпозіуми, семінари,
- Створення комп'ютерних банків даних (Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО).
- Технологічний шпіонаж.
Міжнародне ліцензування
Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.
Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.
Основні види ліцензійних угод:
- Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліценціату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.
- Виключна ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винаходом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.
- Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.
Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних прав на використання винаходу:
- Роялті – це періодичні процентні відчислення.
- Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово (або в розстрочку).
- Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи патентами, які за передбаченням є еквівалентними.
- Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.
- Передача цінних паперів і надання права участі у прибутку.
Об'єкти міжнародного ліцензування:
- розробки конструктивного, технологічного характеру,
- склад матеріалу, речовини чи сплаву,
- способи лікування,
- способи пошуку та добування корисних копалин,
- товарні та промислові знаки.
Для міжнародного ліцензування характерне таке поняття як патентна чистота – це юридична властивість об'єкта, яка означає, що він може використовуватись у даній країні без порушень діючих на її території охоронних документів виключного права (патентів, що належать третім особам).
На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3- до 10років, і більше для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.
Міжнародний інжиніринг
Міжнародний інжиніринг – це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, конечна мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу.
Іншими словами міжнародний інжиніринг – це надання інженерно-консультативних послуг.
Види інжинірингових послуг:
- Передпроектні послуги – дослідження пов'язанні з вивченням ринку товарів, що вироблятиме об'єкт, яки будуватиметься; топографічні зйомки; розвиток транспортної мережі.
- Проектні послуги – підготовка проекту, оцінка вартості проекту, експертиза проекту, робочі креслення, нагляд за проведенням робіт.
- Післяпроектні послуги – підготовка контракту на будівництво, будівництво, монтаж обладнання, консультації з експлуатації обладнання.
Міжнародні міжвузівські наукові стосунки. Діяльність СОІВ
Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводяться більше в науково-дослідних інститутах, а в США традиційна наука твориться в університетах, а прикладна наука – в пошукових лабораторіях при великих фірмах.
Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених в різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів та конференцій.
Дещо менше розвинена система обміну в галузі освіти, яка побудована на основі зв'язків між вузами. Найрозповсюдженішими формами міжнародних відносин на рівні вищої школи є: обмін досвідом та інформацією, обмін викладачами, науковими співробітниками та студентами, спільна дослідницька діяльність, стажування молодих спеціалістів.
Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяється Світова організація інтелектуальної власності – це міжурядова організація, що має статус спеціалізованого закладу ООН, заснована в 1970 році і має на меті:
- сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією;
- управління союзами, що входять до складу СОІВ.
Це такі союзи:
- Паризький союз – охорона промислової власності.
- Союз РСТ – договір про патентну кооперацію.
- Мадридський союз – угода про міжнародну реєстрацію знаків.
Україна однією з перших стала членом СОІВ в 1970 році.
Література
- І. М. Школа В. М. Козменко "Міжнародні економічні відносини "Чернівці "Рута" 1996 ст. 101-112.
- В. В. Козик Л. А. Панкова "Світове господарство та міжнародні економічні відносини" Львів 1995.