Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ
Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв'язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.
Тенденції
І. Глобалізація світової економіки - розвиток МЕО, під впливом спеціалізації і поділу праці, приводить до глобалізації. Основні риси глобалізації:
- змінюється форма виробництва, вона переходить у міжнародну форму в виді ТНК;
- зміна змісту виробництва і обміну під впливом спеціалізації, тобто орієнтація національної економіки на міжнародні стандарти;
- принципові зміни в господарському житті,
- міжнародні центри керування, СП, міжнародні системи інформації, система міжнародних стандартів (ГАТТ, МВФ, органи ООН і т. д.).
ІІ. Регіоналізація - історично сформована регіональна спільність з єдиними економіко-географічними, культурними і т. д. подібностями.
Інтеграція - це особливий етап у процесі інтернаціоналізації господарського життя, що веде до створення нової якості - цілісності відособленого господарського комплексу декількох держав (однорідний господарський механізм).
Ознаки інтеграції:
- взаємопроникнення і переплетення національних виробничих процесів;
- на цій основі відбуваються глибокі структурні зміни в економіці країн-учасниць;
- необхідність і цілеспрямоване регулювання інтеграційних процесів; виникнення міждержавних (наднаціональних чи наддержавних) структур (інституціональні структури).
Умови інтеграції:
- розвита інфраструктура;
- наявність політичних рішень уряду (створення умов для інтеграції - політична й економічна база);
Рівні інтеграції:
- макроекономічний (державний рівень);
- мікроекономічний (міжфірменний - ТНК).
Країни, що розвиваються, створюють інтеграційні угруповання для подолання проблем індустріалізації. Число угруповань у країнах, що розвиваються, складає приблизно від 35 до 40. Прикладом може служити МЕРКОСУР (1991 рік - Асунсьонська угода) до складу якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай. Цілями угруповання є - зниження бюджетного дефіциту, подолання кризи.
Перешкоди на шляху інтеграції країн, що розвиваються:
- Країни, що інтегруються, слабко доповнюють економіки один одного, що стримує процес інтеграції;
- Звідси випливає, що необхідні структурні зміни;
- Не розвинута інфраструктура;
- Розходження рівнів і потенціалів розвитку;
- Політична нестабільність.
Міжнародна інтеграція – це об'єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб'єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародна інтеграція включає міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію.
Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.
Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар'єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.
Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції:
- Поглиблення МПП.
- Соціально-економічна однорідність національних підприємств.
- Розвиток НТП.
- Близькі рівні економічного розвитку груп країн.
- Тісне переплетіння національних економік на мікрорівні.
- Тривалий період співробітництва.
- Спільні кордони і умови розвитку.
- Розвиток комунікаційних можливостей.
- Спільність культурних та історичних традицій.
- Цілеспрямована діяльність державних органів та партій країн щодо інтеграційних процесів.
- Об'єктивна необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства.
Головні учасники і організатори інтеграційного процесу:
- Держави.
- ТНК.
- Партії.
- Громадські організації.
Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції
У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.
Зона вільної торгівлі – це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць. (Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).
Митний союз – це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.
Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.
Спільний ринок – це об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили. У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т. д., вирівнювання економічних показників.
Економічний союз – це об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.
Економічний союз виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.
Валютний союз - форма економічного союзу й одночасно велика складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є:
- погоджене (спільне) плавання національних валют;
- установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;
- створення єдиної регіональної валюти;
- формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.
Повна економічна інтеграція - єдина економічна політика і, як наслідок, уніфікація законодавчої бази.
Умови:
- загальна податкова система;
- наявність єдиних стандартів;
- єдине трудове законодавство;
Політичний союз – це об'єднання країн на основі укладання спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя.
Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:
- Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.
- Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.
- Насичення ринку товарами.
- Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.
Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць.
Переваги:
- Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.
- Зростає конкуренція між країнами.
- Забезпечення кращих умов торгівлі.
- Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.
- Поширення передової технології.
Негативні наслідки:
- Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.
- Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.
- Ефект втрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильній концентрації.
Ознаки інтеграції:
- усунення обмежень,
- взаємопроникнення виробничих систем,
- узгодження законодавств і стандартів,
- міждержавні (наднаціональні) органи,
- єдина валюта,
- інфраструктура,
- єдина зовнішньоторговельна політика,
- узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної і т. д).
Література
1. І. М. Школа В. М. Козменко "Міжнародні економічні відносини "Чернівці "Рута" 1996 ст. 187-195.
2. В. В. Козик Л. А. Панкова "Світове господарство та міжнародні економічні відносини" ст. 63-73.
3. О. В. Гаврилюк А. П. Румянцев "Економічна інтеграція в сучасному світі" Київ 1995.