Традиційний науковий підхід до економічних досліджень, пов'язаний з генетичним аспектом діалектичного методу пізнання та аналізом причинно - наслідкових взаємозв'язків між економічними явищами, дозволяє вивчати закономірності виникнення та зміни суспільно - економічних формацій, але він повинен бути доповнений функціональним аспектом, який пов'язаний із вже усталеним відтворенням економіки в даний історичний момент.
Інструментарій сучасного макроекономічного прогнозування не має яскраво вираженої національної специфіки. Національна специфіка виявляється в межах елементів моделей та програмно-цільових заходів.
Соціальна спрямованість способу виробництва якісно залежить як від технологічного стану, так і формується в залежності від процесів соціально-економічного характеру, що в сукупності визначає еволюцію технокультури.
Технокультура - це:
- історично визначений із можливістю програмувати рівень науково - технічного розвитку суспільства й здібностей людини, виражений у типах та на основі реалізації технічних можливостей у сфері виробництва, його організації та управління;
- рівень технічної безпеки у межах економічної безпеки територій;
- сполучення техніки з передбачуваними виробничими функціями людини, вміння створювати корисні засоби виробництва і засоби споживацького призначення;
- технічна освіта та виховання;
- можливість як адаптуватись в науково - технічних реаліях, що змінюються, так і розвивати передові напрямки у науці та вихованні.
Головною особливістю парадигми економічного розвитку стає системна інтеграція різних теорій, які зараз відокремлені. Метою людства є органічне поєднання природних умов середовища проживання, науково - технічного прогресу, вільної дії економічних законів та переважання моральних цінностей, тобто досягнення соціально - економічного континуума.
Монополія на єдино правильну методологію є помилковою і виконує роль гальма для нових винаходів, не сприяє вдосконаленню науки і техніки.
Рушійною силою розвитку науки і техніки виступають суспільні потреби у вигляді сукупності соціально детермінованої потреби суспільства та суспільно необхідних витрат праці на ії задоволення.
Під інтегрованою категорією соціально - економічної ефективності нововведень автори розуміють виробничі відносини щодо досягнення у кінцевому результаті оптимальної кількості матеріальних і духовних потреб, благ для задоволення комплексу суспільних та індивідуальних потреб і, як наслідок, стабілізація економіки з найменшими витратами живої й суспільної праці у процесі розробки, впровадження і технологічного функціонування нововведень з урахуванням середовища проживання.
Глобалізація господарчих зв'язків розширює можливості становлення ринкових відносин і відкриває нові горизонти для науково - технічного та економічного прогресу. Створювати нові виробництва під силу лише лідерам. Перехід до п'ятого технологічного ладу означає перехід до нового режиму економічного розвитку з його новими загрозами; можливістю невписуваності до глобальних технологічних ланцюжків; формуванням глобальних монополій, можливістю накопичення структурних диспропорцій.
Тому економічна політика, спрямована на подолання технічного відставання і підвищення економічної безпеки, повинна включати:
- державне регулювання економічних процесів взагалі, та інвестиційних зокрема;
- розумне сполучення форм власності (особливо в умовах розвитку ринкових відносин);
- збереження та цільове використання науково - технічного потенціалу;
- випереджувальний розвиток конкурентоздатних галузей та виробництв при відповідальному захисті внутрішнього ринку та платоспроможність попиту.
Трансформація господарчого комплексу України авторам бачиться у межах світового вектора розвитку з урахуванням впливу регіонального фактора у напрямку суспільства постіндустрійного типу з сучасними характеристиками якості життя в середовищі проживання на основі сучасної технополітики при відповідній ролі державних регуляторів.
Відповідно до розробки, впровадження та функціонування нововведень в межах механізму трансформації технокультури в Україні виділяємо такі моменти:
- Формування цілісності та широкомасштабності науково - технічної політики не можна відкладати на постстабілізаційний період, це призведе до втрати національного науково - технічного потенціалу і відкидання сучасною цивілізацією.
- Процес формування сучасної політики повинен мати еволюційний характер і починатись зі створення сучасних інститутів інноваційної діяльності.
- Бюджетне фінансування науково - технічної діяльності повинне сполучуватись з множинністю та поліцентричністю джерел фінансування.
- Реалізацію науково - технічної політики необхідно компенсувати збільшенням навантаження на людину і збільшенням ролі соціальних гарантій.
- У процесі реформування слід враховувати специфічні властивості України, зокрема сировинну базу, з одного боку, з другого - відставання у галузі раціонального використання ресурсів.
- Інтереси регіональної науково - технічної політики повинні розумно сполучуватися з національними інтересами.
Основна структура економічної парадигми при формуванні сучасної технокультури наведена у таблиці.
Таблиця. Основна структура економічної парадигми при формуванні сучасної теxнокультури.
Період Фактори | Дореформений період | Період трансформації | Перспективний стан |
Рівень розвитку науки, економіки, техніки, який склався історично
| Сильна структурна депресія, криза центрів урбанізації, значна частина фізично й морально застарілої технології, зниження рівня життя населення
| Перехід від структурної перебудови шляхом адаптації і виробництва до змішаної економіки та еволюційному входженню у відкритий ринковий простір на основі відповідності сучасному етапу НТП | Український варіант ін-формаційно-індустрійного суспільства з багатовекторною соціально-оріентованою економікою, що відповідає світовим стандартам
|
" Межі" життєдіяльності людини відносно об'єктивних умов
| Наявність територій економічного лиха з перевищуванням порогів економічної й технологічної безпеки | Локалізація й нейтралізація загроз економічної й технологічної безпеки
| Компенсування зростаючого навантаження на людину зростаючою роллю соціальних гарантій та припустимим рівнем якості життєвого середовища |
Міра науково-технічної захищеності
| Технічне відставання від цивілізованих країн при значній вазі ВПК
| Перманентне подолання технічного відставання. Перехід до діагностики загроз економічної безпеки територій різних рівнів
| Система загальнодержавної і регіональної безпеки та недопущення відставання. Комплексна діагностика стану сфер життєдіяльності. Схильність до досягнень НТП та нововведень |
Науково - технічний потенціал
| Військово-промислова" однобокість" використання досягнень науки і техніки, зниження ефективності науково технічних розробок
| Збереження передових та піонерних напрямків досліджень, встановлення кадрового потенціалу, створення сучасної бази досліджень. Розширення можливостей територіальних утворень справляти вплив та брати участь в розвитку НТП | Здатність розвивати передові й піонерні напрямки в дослідженнях із соціально-орієнтованим, та екологічно чистим та науково місткім напрямком
|
Стратегія розвитку
| Досягнення економічного зростання в цілому, розвиток науки і техніки ціною обмежень особистого споживання
| Мінімізація платні за реформи зі скороченням часового інтервалу в досягненні результатів, спрямованих на подолання технічного відставання на основі переходу до інноваційно-ефективної економіки з формуванням внутрішньої захищеності від дестабілізуючих впливів | Інноваційно-ефективна економіка, коли науково-технічний прогрес сам е породженням визначного рівня технокультури та економічного соціуму, які забезпечують економічну безпеку
|
Механізм перетворення | Загальноекономічні механізми, які відповідають вибраній стратегії та рівню розвитку виробничих відносин | Підвищення конкурентоздатності економіки на основі адресного стимулювання розвитку територій в цілому та науково - технічного потенціалу зокрема | Підтримання та розвиток системи стимулів та санкцій, спрямованих на раціоналізацію темпів зростання при дотриманні стандартів оточуючого середовища |
Рівень життєдіяльності
| Зрівнювальний принцип в оплаті праці з жорстокими рамками стимулювання | Створення прийнятного рівня існування
| Відповідність рівня життєдіяльності на території рівню в цивілізованих країнах |
Використання положень системної структуризації та різних методів аналізу дозволяє сформулювати цілі, розкрити зміст та специфіку трансформації регіонального господарчого комплексу Одеської області у напрямку підвищення економічної безпеки.
1. Тотальне перевищування порогів індикаторів економічної та технічної безпеки призвело до утворення в регіоні територій економічного лиха.
2. Регіональні можливості недостатні для виходу економіки з ситуації, що склалась і вимагає значної державної підтримки. В економічній практиці країни слід офіційно визнати кризові території з наданням їм статусу" території економічного лиха".
3. Старопромисловий регіон Одеської області страждає широким спектром" хвороб", які потребують комплексного підходу до" лікування", тобто недоцільно проводити інтенсивну" терапію" тільки в напрямку локалізації та нейтралізації окремих" осередків" (або екологія, або АПК, або конверсія військово-промислового комплексу). Вперше виникла ситуація, коли треба докладати зусиль для підтримання територіального господарчого комплексу хоча б у його теперішньому стані і недопущення в бік малорегульованого стану жодної зі сфер життєдіяльності.
4. Подолання територіального технічного відставання повинне здійснюватись перманентно і тільки в комплексі з розвитком інших сфер життєдіяльності.
5. Для старопромислового регіону процес виходу із кризи носить затяжний характер і кореспондується з переходом на модель територіального розвитку.
6. У період виходу з кризи підвищується роль державного регулювання на території (як на обласному, так і на місцевому рівнях), особливо в галузі адресної фінансової безповоротної допомоги та забезпеченості соціальної захищеності тих, хто мешкає на даній території.
Література
1. Запоточний І. В., ЗахарченкоВ. І. Державне регулювання регіональної економіки. –Харків: Одіссей. –2003. –592с.
2. Захарченко В. И., Вайсман В. А., Молина Е. В. Научно-технологическое прогнозирование и развитие региона. –Одесса: Наука и техника. –2004. –80с.