Сутність, склад і структура оборотних коштів
Діяльність підприємств здійснюється через поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці. На відміну від ОВР оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції.
Склад і розміщення оборотних коштів можна подати:
Як бачимо, оборотні кошти є:
- грошові ресурси, вкладені в оборотні виробничі фонди та фонди обігу;
- активи, які протягом виробничого циклу (календарного року) можуть бути перетворені на гроші.
В зарубіжжі оборотний капітал визначається як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань. В Україні – це власний оборотний капітал. Капітал виступає в 3 формах:
- грошовий;
- продуктивний;
- товарний.
Відповідно він проходить 3 стадії кругообігу:
Грошову----- виробничу------- товарну.
Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) є кошти, які забезпечують безперервність процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.
Класифікація оборотних коштів
Оборотні кошти класифікуються за 3 ознаками:
І. Залежно від участі їх у кругообігу коштів на оборотно-виробничі фонди та фонди обігу.
ІІ. За методами планування – нормовані і ненормовані.
ІІІ. За джерелами формування виділяють:
- власний та прирівняний до власних оборотних коштів;
- залучений;
- інший.
Класифікація оборотних коштів дозволяє підприємству визначити оптимальний склад, структуру, потребу та джерела їх формування.
Визначення потреби підприємства в оборотних коштах
Визначення планової потреби підприємства в оборотних коштах передбачає розробку норм і нормативів на конкретний період часу – рік; рідше – півріччя, квартал. Для цього:
визначають норми запасів за статтями нормованих оборотних коштів – для окремих видів матеріальних цінностей.
Встановлюється одноденне витрачення матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво.
Визначають норматив оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні і витрати того чи іншого матеріалу за день, перемножені на норму запасу в днях.
Розрахунок нормативу або загальної потреби в оборотних коштах.
Найбільш складною і трудомісткою є розробка норм запасу.
Основою для таких розрахунків є Постанова кабміну №279 "Про нормативи запасів ТМУ".
Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.
Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.
У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:
- умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями
- організація процесу виробництва.
- умови реалізації продукції.
За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами.
У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
Значення нормування оборотних коштів полягає в такому:
- По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.
- По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.
- По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:
- Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях.
- Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво..
- Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.
Нормування оборотних коштів підприємства для створення виробничих запасів
І. Для створення виробничих запасів визначаються формулою:
Н=O*N
H – норматив оборотних коштів для сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів;
О- одноденні їх витрати (т. г. о.)
N- норма оборотних коштів в днях.
Норматив включає такі елементи:
- транс. запас;
- підготовчий запас;
- технологічний запас;
- поточний запас.
У норму оборотних коштів включається середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками:
- гарантійний (страховий) запас.
Норматив на з/ч розраховується укрупненим методом виходячи із даних про їх залишки і вартості діючого обладнання.
Норматив МШП (служить, як правило < 1 року) не є предметами праці. Визначається окремо для кожної групи (спец. одяг, інструмент, господарчий інвентар).
При визначенні нормативу МШП приймають його величину, рівну 50% повної вартості МШП.
Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів
У незавершеному виробництві. Розраховується за формулою Н=ВхТхК.
В- одноденні витрати, тис. г. о.
Т – тривалість виробничого циклу.
К- коефіцієнт зростання витрат.
Одноденні витрати розраховуються діленням витрат на випуск валової продукції у 4 кварталі на 90.
Тривалість виробничого циклу (Д) визначається за технологічними картами.
Коефіцієнт зростання витрат (К)
К+0. 5Б
К = -----------
А+Б
"А" - витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;
"Б" – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.
Витрати майбутніх періодів.
Включають виробничі витрати, здійснені сьогодні, але віднесені на собівартість продукції в наступному періоді (підготовка нового виробництва, нової продукції та інш.)
Розраховується за формулою Н=Со+Рп-Рв
"Со" – кошти, вкладені в ці витрати на початок планового періоду.
"Рп - витрати планового періоду згідно кошторису.
"Рв" – витрати, які уже включаються в собівартість продукції.
ІУ. Для створення запасів готової продукції
Н= ЗхР
"З" – одноденний випуск продукції за виробничою собівартістю.
"Р" – норма запасу оборотних коштів для готової продукції в днях.