Медична служба армії і фронту: завдання і організація. Реферат

Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади, які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і спеціальне оснащення.

За евакуаційним призначенням поранені, хворі та уражені будуть поступати в госпіталь для:

• поранених в голову, шию, хребет;
• поранених в груди, живіт і таз;
• поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих суглобів;
• обпечених;
• легкопоранених;
• уражених ОР;
• уражених іонізуючим випромінюванням;
• інфекційних хворих;
• неврологічних хворих;
• хворих з психічними розладами;
• хворих на туберкульоз;
• хворих з шкірними і венеричними захворюваннями;
• хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів.

Коротка характеристика сил і засобів медичної служби об’єднань

Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад.

Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність всіх медичних формувань об’єднання.

В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його заступників є:

• 4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне, протиепідемічне, забезпечення медичним майном;
• медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і токсиколог-радіолог);
• допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і інші).

Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським складом.

Завдання, призначення частин і підрозділів медичної служби армії:

• підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами;
• надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб;
• допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в госпітальні бази;
• проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії військ армії;
• організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах;
• проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби армії;
• участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
• військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу військ, бойова підготовка особового складу медичної служби;
• ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового досвіду діяльності медичної служби армії;
• забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів, частин і закладів медичної служби військ і армії.

Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр. і медичний склад.

Організаційно АмедБр. складається з:

• управління;
• 2-5 ОМЗ (окремий медичний загін);
• 1-2 ОМедРот (окрема медична рота);
• 1 ЗМП (загін медичного підсилення);
• 1 АСР (автосанітарна рота);
• 1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін).

ОМЗ – окремий медичний загін

Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат. Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ.

Основними підрозділами ОМЗ є:

• управління;
• дві рухомі медичні групи (РМГ);
• евакуаційно-транспортний взвод;
• підрозділи забезпечення і обслуговування.

Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань, як і медичні роти ОмедБ.

ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовими порядками дивізій армії і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу. Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО – 100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ - по 75 чол.).

Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т. ч. – 35 офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2 стоматологи і 2 анестезіологи).

Матеріально-технічне оснащення ОМЗ:

• 16 вантажних автомобілів;
• 14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66);
• 2 автомобілі УАЗ-469 (для управління);
• автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор зв’язку, похідні кухні і інше.

Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна ОмедБ.

Загін медичного підсилення

У складі загону медичного підсилення є:

• 2 медичні розподільчі групи;
• 4 загальнохірургічні;
• 2 опікові;
• 2 офтальмологічні;
• 2 психоневрологічні;
• 2 токсико-радіологічні.

Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів (офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм певного виду кваліфікованої допомоги.

На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:

• безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на напрямку бойових дій армії;
• керівництво медичною розвідкою;
• розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС А;
• рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;
• систематичні доповіді НМС А про обстановку;
• передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій, командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;
• організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.

Автомобільна санітарна рота (АСР) армії

Автосанітарна рота армії призначена для підсилення санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.

В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи армії.

В склад АСР входять:

• командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;
• відділення регулювання – 4 чоловіки;
• 2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24 автомобілі в кожному;
• 1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24 автомобілі;
• майстерня технічного обслуговування (рухома).

Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована, можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.

Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)

СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним центром всього протиепідемічного захисту армії.

В лабораторіях СЕЗ може проводитись кваліфікована експертиза та дослідження (бактеріологічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні). Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник, приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших заходів відповідно до обстановок, які склалися.

Основними підрозділами СЕЗ є:

• управління;
• рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу "А";
• дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу "Б";
• поливочно- дезинфекційний взвод;
• ізоляційно-карантинне відділення;
• відділення варки середовищ;
• віварій;
• підрозділи обслуговування.

Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу "А" використовується для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних, бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи, вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог), а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.

Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу "Б" використовують для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.

На оснащенні лабораторій типу "А" і "Б" є польові медичні лабораторії на шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.

Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні інфекції.

В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер, медичні сестри, санітари, повар, водій.

Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.

Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10 дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення санітарної обробки до 100 чол. З дезінфекцією білизни і одягу, заражених вегетативними формами мікроорганізмів.

Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезінфекцію і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного) ураження.

Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.

Медичний склад армії (МСА)

Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.

В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас "НЗ", а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих.

Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад

Завдання медичної служби фронту:

• організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби;
• організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази;
• надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
• організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту;
• безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном;
• облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби;
• підготовка медичних кадрів;
• проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах;
• ремонт техніки, апаратури;
• ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту.

Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей.

Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.

На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.

Раніше медична служба фронту була представлена:

• органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);
• лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ, стоматологічний загін фронту);
• санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк, воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);
• санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);
• закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем, проводили заготівлю крові;
• учбовим медичним батальйоном фронту.

Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних баз.

Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було 27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:

• 2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;
• 2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок кожний;
• 1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;
• окрема автосанітарна рота;
• окремий санітарно-епідеміологічний загін;
• частини забезпечення.

Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств.

Планується розгортання таких госпіталів:

• терапевтичний госпіталь;
• хірургічний госпіталь;
• травматологічний госпіталь;
• нейрохірургічний госпіталь;
• психоневрологічний госпіталь;
• опіковий госпіталь;
• торакоабдомінальний госпіталь;
• центр реабілітації.

Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних, інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).

Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х рубежах:

• І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту, розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських корпусів), на відстані 90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та поранених до 25-30 осіб.
• ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та поранених 45-60 діб.
• ІІІ-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від 60-90 діб.