Загальні відомості про твір “Ой у полі жито” та його авторів
Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій
Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.
Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.
Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти. Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році. Хоровий жанр: хор а сapello.
Відомості про життя і творчість композитора
Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.
З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контрабаса. В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.
З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії. В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений. З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.
Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.
Літературний текст
В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.
З самих перших рядків літературного тексту:
“Ой у полі жито, копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.”
Ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.
Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини. В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.
Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.
Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.
Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.
Форма викладу: драматичний вірш.
Підголоскові фактура твору вимагає від диригента умілого ведення тематичної лінії, яка часто переходить з одного голосу в інший.
В основному при диригуванні даного твору рухи повинні бути повільні, плавні. Починаючи твір партією сопрано, в повільному темпі, на динаміці рр, тому і відповідним повинен бути замах до вступу. Руки знаходяться в середній позиції, за допомогою лівої руки показую наростання і спад динаміки.
В п’ятому такті роблю показ вступу для партії альта. Після повторення даної частинки твору необхідно зробити незначні зрушення в динаміці, спочатку невеличке наростання і спад. В дев’ятому такті ставлю фермату, доводжу звучання хору до рр і знімаю. Після знаття показую вступ тенору. В одинадцятому такті показую вступ сопрано і альту. Показати цей вступ потрібно за допомогою зміни позиції рук.
Першу перекличку тенор, сопрано і альт виконують на динаміці р, другиу на динаміці mp. В тринадцятому такті необхідно зняти тенорову партію (знімаю від себе) і показати в чотирнадцятому такті вступ сопрано і альту. В п’ятнадцятому такті вступають бас і тенор, показую їм вступ за рахунок зміни позиції рук. В сімнадцятому такті ставлю фермату і знімаю весь хор.
В вісімнадцятому такті вступає весь хор і для того, щоб всі одночасно вступили, даю чіткий замах. Ця частина твору проходить на динаміці f. Для того, щоб показати хорові, що вступити потрібно на f, необхідно винести руки вперед і дати активний замах. В двадцять першому такті знімаю весь хор. Після цього знову даю активний замах. Цього вимагає динаміка і зміст тексту даної частини. Показую вступ басу і тенору, в слідую чому такті даю замах для вступу всім іншим голосом.
Кульмінаційний момент даного твору – “Як підняла китаєчку, - заголосила”. Він вимагає відповідного виконання, тому дану частину потрібно виконати на динаміці ff і в трішки зрушеному темпі. При повторенні даної частинки твору динаміка міняється на рр., потрібно підкреслити кожне слово, кожен склад.
Саме закінчення твору, тобто кода, проходить у повільному темпі. З кожним тактом спадає динаміка і сповільнюється темп. В самому кінці твору ставлю фермату і знімаю на динаміці рр.
Хоровий твір виконується на українській мові. Загальне правило, як і для інших мов – виконувати слова чітко і виразно. Особливо слід звернути увагу на коротку вимогу шиплячих звуків:
жито, вийшла, червоною, ...
Щодо орфоепії, то українські слова, на відміну від слів інших мов, як пишуться, так і вимовляються, тому особливих орфоепічних правил тут не потрібно.
При виконанні твору слід велику увагу звернути на штучне відкриття закритих складів. В такому випадку приголосну з кінця попереднього складу переносимо на початок наступного складу. Це робимо для звукової кантилени, яка необхідна при співі.
Висновок. Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій. По-перше, він має велике повчальне значення і естетичне для співака-виконавця. Адже виконуючи його співак розвиває робочий діапазон, удосконалює інтонаційні навики, а також чуття хорового строю. Здобуває навики інших важливих елементів хорової техніки: дихання, звукоутворення, динаміка і т.д.
Неабияке значення має твір для диригента. В даному творі він удосконалює техніку подачі вступів, знаття, показ різноманітної динаміки, філірування звуку, тощо. Та найважливіше значення твір має для слухача, так як з великою силою розкриває трагізм людського життя, історію українського народу.
Композитор дуже вдало зробив обробку твору. Відповідними засобами він домігся дуже природнього розкриття загальної драматургії. Твір часто можна почути в живому виконанні. Від доступний і самодіяльним колективам. Написаний просто і тим дуже цінний і цікавий для всіх.
03.11.2010
