Культура поведінки службовця

Особливості культури поведінки, правила етикету, етикет службовця і працівника навчального закладу

Культура поведінки – це складова частина культури людини, яка виступає зовнішнім проявом духовного багатства особистості та її внутрішнього світу.

Культура поведінки – це сукупність форм поведінки людини, праці, побуту, спілкування і іншими людьми, де знаходять зовнішнє відображення моральної та естетичні норми поведінки.

В широкому плані поняття культура поведінки об’єднує всі сфери зовнішньої і внутрішньої культури людини, куди входить:

  • етикет, правила поводження з людьми і поведінки в громадських місцях;
  • культура побуту, що включає характер особистих потреб та інтересів, відносин людей поза роботою, організація особистого часу, гігієну, естетичні смаки у вигоді предметів споживання, естетику виразу обличчя, рук і тіла;
  • культура мови – вміння грамотно, якісно і красиво висловлювати думки не вживаючи вульгарних виразів та інше.

Важлива складова частина культури поведінки – етикет містить такі вимоги, які набувають характеру строго регламентованого церемоніалу, в дотриманні яких мають особливе значення певна форма поведінки.

Етикет – це сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей, тобто порядок проведення певної церемонії.

Етикет має конкретно-історичний характер, він є соціально-зумовлений. Виникнення етикету пов’язане з досягненнями у галузі матеріальної культури з появою особливих надлишкових засобів, аксесуарів, предметів, що використовувалися для задоволення потреб у їжі, одязі, пересуванні.

Правила етикету мають утилітарний характер, упорядковуючи користування засобами громадських комунікацій, сферою обслуговування, етикет допомагає зберегти здоров’я охороняє нервову систему, забезпечуючи задоволення.

Крім історичного, соціально-класового характеру етикет має тієї етно-національної колори, який складався протягом усього періоду формування тієї чи іншої нації.

     

Певні особливості склалися в етикеті українського народу і в процесі історичного розвитку він змінювався.

Серед культури взаємовідносин виділяється:

  • ввічливість – форма взаємовідносин з оточенням як знайомими і близькими так і незнайомими, куди відноситься доброзичливість, коректність;
  • тактовність – почуття міри. Яке необхідно зберегти у розмові в особистих і службових стосунках, умінні відчувати межу, переступивши яку можна незаслужену образити людину;
  • скромність – риса культури взаємовідносин, яка виявляється вмінні були самим собою і з якою пов’язана просто так у відносинах з людьми;
  • точність – означає вміння відповідати за своє слово, а також точне вираження своєї думки.

В цілому ці риси людини формують її – стиль поведінки – сукупність норм, правил поведінки, які притаманні даному індивіду залежно від його моральних, естетичних, політичних, професійних поглядів, інтересів, настанов та життєвої позиції.

В сучасному світі склалися такі загальні правила етикету:

  • Уміти бути уважним до людини в усіх ситуаціях, які хоча б якось об’єднують її з вами, бачити і помічати її, виявляти цю увагу до неї зовнішніми знаками доносячи їх до людини.
  • Ввічливо звертатися з проханням про будь-яку послугу і самому подякувати за таку послугу.
  • Співчувати людині у її невдачах, поділяти з нею радість успіху, виявляючи їй свої послуги і допомогу у можливих формах.
  • Берегти робочий і вільний час інших людей, не марнувати його повільними беззмістовними розмовами і ні в якому разі не примушувати людину чекати на тебе.
  • Розмовляти мовою, зрозумілою більшості присутніх (усі), не допускати перепитування за присутності інших або є розмови незрозумілою їм мовою.
  • Не сміятися безпричинно за присутності людини, не давати їй приводу гадати, ніби ви смієтеся з неї.
  • Намагатися не помічати фізичних вад людини, не розглядати і не розпитувати про них.
  • Не допускати ніяких погроз щодо людини, тим більше – фізичних дій.
  • Бути терплячим до інших думок, смаків, не допускати приниження людської гідності того, чиї смаки не відповідають вашим.
  • Терпляче вислуховувати того, хто говорить, не перебивати його і виявляти інтерес до його думки.
  • Не нав’язувати співрозмовникові тему розмови про себе як найцікавішу, прагнути більше запитувати і слухати ніж говорити самому.
  • Не підкреслювати своєї шляхетності і жертовності у зробленій вами послузі, якою б важливою і значною вона не була, покажіть, що ви робите її легко, з задоволенням, без думки про взаємну віддяку.
  • Дбати про свій зовнішній вигляд, охайність і чистоту, пам’ятаючи, що неохайність, недбайливість і не увага, до себе це форма, неповаги до інших людей, зневага до їх думки.
  • Не привертати до себе уваги екстравагантністю зовнішнього вигляду.

Ці правила відбувають загальну форму поваги до людини.

Людина, яка навчається або працює в першу чергу повинна виконувати всі правила внутрішнього розпорядку, які існують у цьому навчальному закладі.

Найістотніша вимога службового етикету це дисциплінованість – нормативна умова сумлінного ставлення до праці, а також свідчення високої професійної культури.

Правила етикету вимагають виявляти дружню увагу і турботу до особистих потреб, колег і підлеглих.

Особливості етикетних відносин педагогічного працівника повинні будувати на моральних засадах. Слід відмітити, що у відносинах між керівником і підлеглих педагогам і студентам необхідно дотримуватися таких вимог:

  • Пам’ятає ім’я та по батькові своїх підлеглих, завжди вітається з усіма;
  • Не зриває гнів на інших, особливо, якщо він знервований або у нього поганий настрій;
  • Не підвищує голос під час розмови;
  • не нагадує багаторазово підлеглому про зроблені ним помилки і вміє визнавати свої;
  • уміє цінувати жарт і посміятися разом з усіма;
  • Уміє в міру можливостей відгукнутися на прохання підлеглих особистого характеру;
  • ввічливо звертається до підлеглих з діловими дорученнями.
  • уміє бути досить толерантним до окремих недоліків своїх підлеглих у повсякденній роботі.

Засвоєння цих норм і правил етикету дозволить майбутньому спеціалісту легко влитись в трудовий колектив, правильно побудувати службові відносини, сприятливе швидкому оволодінню ним професійних навичок і допоможе стати справжнім фахівцем і культурною людиною.


09.10.2010