Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. "Перехідні" форми - археоптерикс (археорніс) - у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах. Поряд з рисами, характерними для плазунів, вони мають ознаки будови птахів.
Пристосування птахів до життя в різних середовищах. Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, до водного способу життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях.
Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинне пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель.
Птахи, що використовують повітря і як середовище пересування, і як середовище добування поживи, більшу частину доби проводять у польоті. Вони мають найдосконаліший літальний апарат. Дрібні та середні птахи (стрижі, ластівки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Ці птахи літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти. У більших птахів літальний апарат пристосований до ширяння. Наприклад, у морських форм (чайок, буревісників) крило відносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птахів) воно ширше і коротше.
Птахи, що використовують як середовище існування й добування поживи воду, також мають відповідні пристосування, які розвивались у двох напрямках: пристосування крил і пристосування ніг. Одні птахи (буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. Інші птахи (пінгвіни) для пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір'я крил пінгвінів перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати.
У водяних птахів, які під час плавання й пірнання використовують ноги, в ході еволюції між пальцями з'явились плавальні перетинки. Винятком є водяна курочка, яка непогано плаває, а перетинок на ногах не має.
Нині в світі налічують понад 8500 видів птахів, їх поділяють на три над-ряди:
- Без-кільові,
- Пінгвіни,
- Кільогруді.
До над-ряду Без-кільові належать ряд Страусоподібні та ряд Ківіподібні. Птахи цих рядів втратили здатність літати. Крила у них недорозвинені (страуси) або зовсім втрачені (ківі). У зв'язку з цим у них немає кіля на груднині. Пір'я без-кільових має борідки, які не зчеплені між собою.
До без-кільових належать найбільші тварини в світі птахів (африканський страус має 2,7 м заввишки і може важити до 90 кг). Живуть страуси родинами. Розмножуються на 2 - 4-му році життя.
Виводкові птахи. Живляться рослинною їжею і дрібними наземними тваринами. Є страусині ферми, на яких їх вирощують заради м'яса та яєць. Ківі - нічні з добре розвиненим нюхом птахи. Розмножуються на 3 - 5-му році життя. Кладку яєць (кожне масою 450 грамів) висиджує самець. Живляться безхребетними, яких знаходять у підстилці та верхньому шарі ґрунту.
Над-ряд Пінгвіни охоплює 18 видів птахів, які добре плавають, але не літають, їх поширення пов'язане з холодними океанічними течіями біля Антарктиди. Можуть пірнати на глибину до 130 метрів. На суходолі пінгвіни пересуваються поволі на задніх кінцівках. Кіль у них добре розвинений, оскільки вони використовують крила (своєрідні ласти) у воді так само, як інші птахи в повітрі. Пір'я коротке, утворює густий покрив. Яйця пінгвіни висиджують, тримаючи їх на своїх ногах. Турбуються про пташенят і самці, і самки. Живляться пінгвіни переважно рибою. Ведуть колоніальний спосіб життя.
Усі інші сучасні птахи належать до над-ряду Кільогруді птахи.
Ряд Куроподібні - типові виводкові птахи (близько 270 видів), поширені на всіх (крім Антарктиди) материках. До них належить свійська курка (найпоширеніший птах у світі). Заради м'яса і яєць виведено багато різноманітних порід курей. У лісах на півночі України поширені тетерук і глухар. Степи й поля нашої країни населяють сіра куріпка та перепілка.
Ряд Гусеподібні (близько 150 видів) живуть біля водойм, здатні пірнати (між пальцями їхніх задніх кінцівок є шкіряста перетинка). Добре літають, але по суші пересуваються важко. Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Добре розвинена куприкова залоза. У більшості гусеподібних краї дзьоба вкриті поперечними виростами: ними птахи цідять воду або скубуть траву. У рибоїдних (крохалів) поперечні вирости перетворились на зубці для утримання здобичі. До цього ряду належать гуси, качки й лебеді.
Ряд Дятлоподібні (близько 380 видів) - невеликі за розміром птахи-дереволази. На ногах мають чотири пальці, два з яких спрямовані вперед, а два - назад. Дзьоб у дятлів прямий, долотоподібний. За його допомогою птах добуває собі з під кори поживу та видовбує приміщення для гнізда - дупло. Здобич дятел витягує, приклеюючи її до тонкого, довгого та гнучкого язика. Сидячи на стовбурі, дятел спирається на нього і хвостом, який має короткі й тверді стернові пера.
Дятли – нагніздні птахи. В Україні живе 10 видів, найпоширенішими з яких є великий строкатий дятел, крути-головка, чорний дятел та ін. Сивий і зелений дятли живляться як на землі (розривають мурашники), так і на стовбурах дерев. Взимку дятли урізноманітнюють свій раціон насінням хвойних дерев, розбиваючи шишки в своєрідних "кузнях".
Представники ряду Соколоподібні мають загнутий короткий дзьоб і довгі загнуті кігті, що забезпечує їм хижий спосіб життя. Добре літають. Відомо близько 270 видів як великих (беркут, чорний гриф та ін.), так і дрібних (кібчик, боривітер тощо) соколоподібних. В Україні відомо 34 види. Усі вони нагніздні птахи і відкладають одне чи кілька яєць, перелітні. Багато видів соколоподібних потребують охорони і занесені до Червоної книги. Мають неабияке значення для охорони врожаїв від мишоподібних гризунів.
Ряд Совоподібні. До цього ряду належать нічні хижі птахи. Вони мають великі очі, у більшості - бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух. Як і в інших хижих, у сов гачкоподібно загнутий дзьоб та гострі кігті на ногах. Це нагніздні птахи. Пір'я у сов дуже м'яке, тому літають вони безшумно.
В Україні живе близько 13 видів совоподібних. Найпоширенішими є сіра, вухата болотяна сови і сич. Найбільша сова в Україні - пугач - стала рідкістю і занесена до Червоної книги України. Сови - осілі або кочові птахи. Вони надзвичайно корисні і потребують охорони.
Ряд Лелекоподібні об'єднує близько 110 видів дрібних і великих птахів, які мають довгу шию та довгі ноги. Цівка й нижня частина гомілки у них не оперені. Поширені лелеки скрізь (крім Арктики та Антарктиди), де є вологі місця. Живляться різними тваринами.
В Україні налічують 12 видів - чаплі та лелеки. Чаплі частіше утворюють колонії. Лелеки ведуть поодинокий спосіб життя. Білий лелека селиться близько до осель людини. Чорний лелека гніздиться в лісах подалі від людини. Майже всі представники лелекоподібних - мігруючі птахи. Чорний лелека, жовта чапля занесені до Червоної книги України.
Ряд Журавлеподібні - великі птахи з довгими ногами, шиєю та дзьобом (журавлі, пастушки). Поширені на болотах і в степах. Живляться рослинною та тваринною їжею. В Україні трапляються степовий і сірий журавлі, дрохва, стрепет (занесені до Червоної книги України). Нагніздні птахи.
Ряд Горобцеподібні охоплює близько 5100 видів, що становить майже 2/3 загальної кількості птахів. Це птахи невеликих розмірів та різноманітної поведінки. Серед горобцеподібних є мігруючі (ластівки, солов'ї, вівчарики та ін.), кочові (синиці, сойки, деякі дрозди) та осілі (горобці, крук та ін.) птахи.
Найбільший представник цього ряду, крук, важить близько 1,5 кг, маса найменших - кілька грамів. Живуть горобцеподібні в найрізноманітніших місцях. Більшість з них є комахоїдними, але є й такі, що живляться насінням, і всеїдні (сорокопуд). Усі горобцеподібні - нагніздні птахи. Гнізда свої будують у кущах, скелях, дуплах тощо. Саме серед горобцеподібних є представники співочих птахів (співають самці).
Горобцеподібні відіграють важливу роль у природі та в житті людини. Комахоїдні види регулюють чисельність шкідників сільського господарства. Проте зерноїдні види можуть завдавати шкоди сільському господарству.