Облік довгострокових векселів
Довгострокові векселі до оплати (видані) використовуються для фінансування проектів фірм, для залучення фінансування.
Термін їх дії – більше 1 року. Довгострокові векселі можуть забезпечуватися заставою (активами). Заставні векселі широко використовуються при покупці будинків фізичними особами, а також основних засобів як малими, так і великими корпораціями.
Заборгованість по довгострокових векселях виплачується періодично весь термін дії векселя. Кожна виплата включає:
- 1.% по залишку несплаченої суми заборгованості.
- 2. Зменшення заборгованості по векселю (номінальної вартості).
Сума% зменшується в кожному періоді. Довгострокові заставні векселі відображаються в обліку за їхньою номінальною вартістю. Також на підприємстві розробляється графік виплат по векселю.
Одержання кредитів по векселю відображається такою проводкою:
- Дт "Грошові кошти",
- Кт "Заставні векселі видані до сплати".
Потім через певний проміжок часу відбуваються виплати по векселю:
- Дт "Фінансові витрати (% по векселях виданих)",
- Дт "Заставні векселі видані до сплати", Кт "Грошові кошти".
В балансі зменшення суми заборгованості по векселю для наступного року показується як поточна заборгованість (короткострокова), а залишок, несплачений після цього – як довгострокова заборгованість.
Облік довгострокових зобов’язань, що виникають за фінансової оренди (лізингу)
Оренда – це надання однією стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендареві) майна в тимчасове користування на визначений термін за певну плату на підставі договору оренди.
Довгострокова оренда зветься лізингом (оренда на строк від 3 і більше років). Розрізняють два типи лізингу: операційний і фінансовий.
При операційному лізингу майно береться в оренду на короткий термін. Право власності у цьому разі залишається за орендодавцем. Орендар відображає в обліку орендну плату (звичайно і операційні витрати, пов’язані з використанням об’єкта).
Орендна плата відображається в орендаря наступною бухгалтерською проводкою:
- Дт "Витрати на оренду",
- Кт "Грошові кошти".
В зарубіжних країнах широке застосування має довгостроковий фінансовий лізинг як засіб формування довгострокових активів.
Фінансовий лізинг – це оренда, за умовою якої орендар бере на себе весь ризик та всі витрати, пов’язані з використанням орендованого майна. При фінансовому лізингу орендар обліковує лізингові об’єкти, як свої активи.
За міжнародними стандартами обліку лізинг вважають фінансовим, якщо договір оренди передбачає хоч би одну з 4 умов:
- Право власності на майно, що орендується, після закінчення строк оренди цілком переходить до орендаря.
- Орендареві надається можливість після закінчення строку оренди придбати майно за ціною нижче ринкової або відновити оренду.
- Строк оренди охоплює більшу частину строку корисного використання орендованого майна.
- Теперішня вартість мінімальних орендних виплат більша або дорівнює ринковій вартості об’єкта оренди.
Для розрахунків з орендодавцем на підприємстві розробляється графік платежів по фінансовому лізингу.
Надходження устаткування на підприємство на умовах фінансового лізингу відображається в обліку такою бухгалтерською проводкою:
- Дт "Основні засоби (устаткування по лізингу)",
- Кт "Заборгованість по лізингу".
Кожного року компанія-орендар відображає в обліку суми амортизації устаткування по лізингу:
- Дт "Витрати на амортизацію",
- Кт "Амортизація устаткування по лізингу".
Компанія відображає в обліку також витрати по%, суму виплати і зменшення заборгованості по лізингу:
- Дт "Фінансові витрати (% по лізингу)",
- Дт "Заборгованість по лізингу",
- Кт "Грошові кошти".
В балансі основні засоби по лізингу показуються окремою позицією серед основних засобів, а заборгованість – в пасиві серед довгострокової заборгованості.
Частина заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показується при складанні балансу, як короткострокова заборгованість, а решта – як довгострокова.