• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів визначено положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01. 2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів.

Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси.

Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів.

Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів - запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі.

Таку межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов господарювання. Переважно ці умови залежать від специфіки виробничого процесу на виробництві проте підприємство самостійно старається визначити їх вартість і термін корисного використання.

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю ґрунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) - справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" за первинною вартістю їх придбання або виготовлення.

При придбанні малоцінних і швидкозношуваних предметів у постачальників в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

На покупну вартість предметів, що підлягає до оплати постачальнику (без ПДВ):

• Д-т рах. 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети"
• К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";

на суму податкового кредиту по ПДВ:

• Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками"
• К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками",
• На суму, сплачену постачальнику малоцінні предмети (включаючи ПДВ):
• Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
• К-т рах. 31 "Рахунки в банках".

Оприбуткування підприємством малоцінних і швидко зношуваних предметів, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і кредиту рахунків:

• 46 "Статутний капітал" (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);
• 23 "Виробництво" (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);
• 745 "Доход від безоплатно одержаних активів" (на вартість предметів, безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб) та ін.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб підприємства.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і дебету рахунків:

• 23 "Виробництво" (на вартість спеціального оснащення та інших предметів, які використовуються у виробництві для виготовлення певних виробів, виконання окремих замовлень);
• 91 "Загальновиробничі витрати",
• 92 "Адміністративні витрати" (на вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення, які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а також для загальногосподарських потреб);
• 93 "Витрати на збут" (на вартість малоцінних предметів, які використовуються в підрозділах, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції (товарів, робіт, послуг);
• 94 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартість предметів, переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та ін.

Проте для запобігання зловживань по місцях використання має бути забезпечений оперативний контроль за збереженням малоцінних і швидкозношуваних предметів шляхом ведення карток (ф. №МШ-2, №МШ-6), спеціальних описів. Інструменти і пристосування, що видаються з цехових комор робітникам у тривале користування, записуються в інструментальну картку робітника. Контроль за збереженням інструментів, що видаються з цехової комірчини робітникам на нетривалий час, забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитими табельними номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструмент тощо[10, c. 155].

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" в кореспонденції з кредитом рахунка 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунка 209 "Інші матеріали" (на вартість одержаних корисних відходів (металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в кореспонденції з кредитом рахунка 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

У процесі господарської діяльності на підприємстві будуть мати місце такі типові господарські проведення (таблиця 1):

Таблиця 1. Типові проведення господарських операцій на підприємствах.

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком корисного використання більше одного року) здійснюється відповідно до Плану рахунків та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання більше одного року ведеться у складі необоротних активів на рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", їх вартість погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного строку корисного використання таких предметів.

Ні про що інше з цього питання у нормативних документах не зазначається. Отже, підприємствам надано вільний вибір не тільки у визначенні норм зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, але і щодо віднесення зазначених предметів до необоротних чи оборотних активів. У практиці обліку підприємств найбільш поширеним є метод рівномірного нарахування зносу по малоцінних необоротних матеріальних активах, виходячи з корисного строку їх використання. Для зручності знос нараховують не по кожному об'єкту, а по групі однорідних за призначенням і строком служби предметів.

На суму нарахованого зносу по переданих в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активах у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" у кореспонденції з дебетом рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" (на суму нарахованого зносу по малоцінних активах, що використовуються у виробництві); 92 "Адміністративні витрати" (на суму нарахованого зносу по малоцінних активах загальногосподарського призначення) та ін.

Вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що прийшли до непридатності, списується з кредиту рахунка 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" в кореспонденції з дебетом рахунків 976 "Списання необоротних активів" (у сумі залишкової вартості); та 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" (на суму нарахованого зносу).

Металолом та інші цінні відходи, одержані від списання малоцінних необоротних матеріальних активів, прибуткуються в доходи підприємства за ціною можливого використання або реалізації записом:

• Д-т рах. 209 "Інші матеріали"
• К-т рах. 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Облік МШП на складі. Наказом Міністерства статистики України від 22 травня 996 р. № 145 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" затверджено такі типові форми з обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів:

• МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) ":
• МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";
• МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) ";
• МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";
• МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";
• МШ-6 "Особова картка номерного обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";
• МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв":
• МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємство оформлюється аналогічно, як надходження інших запасів, тобто прибутковим ордером М-4.

Для обліку малоцінних га швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із складу цеху для тривалого користування, використовують на підприємстві "Картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" МШ-2. Вона заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-2).

Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (ф. МШ-5, МШ-8). "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні" (ф. № МПІ-5) складається в одному примірнику цеховою комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-4).

Облік спецодягу, спецвзуття га запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, ведеться в Особовій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (ф. № МШ-6) в одному примірнику зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій-картці (ф. № МШ-6) в рядку загубленого предмета в розділі "Повернено" робиться запис: "Акт вибуття № і дата".

"Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів" (ф. МШ-8) застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених непридатних для подальшого використання МШП і здавання їх у комору для утилізації. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття МШП (ф. № МШ-4). Після здавання списаних предметів до комори для утилізації, акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії. На різні види МШП акти на списання складаються окремо.

Отже можна сказати, що облік МШП є дещо специфічним, проте основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі.

24.02.2011