Міносвіти має запровадити нові технологічні та управлінські рішення, аби зробити чесними і цивілізованими умови вступу до вишів.
"Рапортування очільника освіти про цьогорічний прозорий вступ до вишів є щонайменше непереконливим", - наголосила експерт. Так само, за її словами, не є переконливою і обіцянка міністра освіти про те, що наступного року абітурієнти зможуть подавати документи у приймальні комісії вишів через електронну пошту.
"По-перше, в нас немає закону про електронний підпис. По-друге, треба сформувати електронні бази даних атестатів про загальну середню освіту, сертифікатів із результатами зовнішнього незалежного оцінювання, а також бази даних різних категорій пільговиків і надати доступ до них приймальним комісіям", - зазначила Лілія Гриневич.
Лише за таких умов, упевнена вона, приймальні комісії зможуть прийняти документи, які подаватиме абітурієнт, і перевірити їх достовірність.
"Нині триває найвідповідальніший етап у роботі приймальних комісій – формування списків зарахованих абітурієнтів", - зауважила експерт.
"Як забезпечено прозорість процедур зарахування і доведення оперативної інформації до абітурієнтів щодо зміни їхньої позиції у списках, коли частина зарахованих вступників обере інший університет?" - здивована вона. Адже, за словами Лілії Гриневич, саме в цей період можливі маніпуляції зі списками зарахованих.
"Абітурієнти, стоячи у спеку в чергах до приймальних комісій, стали заручниками нездатності Міносвіти приймати якісно нові управлінські рішення", - зазначає вона. При цьому експерт наголошує, що термін, відведений на подачу документів до вишів, освітнє відомство скоротило цьогоріч до двох тижнів – тобто удвічі – проти тих правил, що діяли торік.
Проте, за її словами, міністерство не спромоглося розробити і запропонувати нову, цивілізовану процедуру прийому документів. Зокрема відповідне програмне забезпечення та бази даних для роботи приймальних комісій. "У більшості країн, де існує зовнішнє незалежне оцінювання, абітурієнту для первинного розгляду його документів немає потреби подавати їх особисто, - наголосила Лілія Гриневич. – Це робиться або через Інтернет, або поштою".
Також експерт підкреслила, що роботу вишів ускладнило і запізніле доведення держзамовлення, яке припало на розпал вступної кампанії. «Це не дозволило вишам сформувати гнучкішу цінову політику для платного навчання, щоб заохочувати більш підготовлених абітурієнтів», - зазначила вона.
Всупереч попереднім обіцянкам влади, не є прозорими і правила розподілу місць скороченого державного замовлення між університетами, переконана Лілія Гриневич.
Експерт нагадала, що рішення про зарахування до вишу абітурієнта приймаються на основі передбачених пільг, результатів зовнішнього оцінювання, середнього балу атестату та співбесід або додаткових випробувань у частині вишів.
На переконання Лілії Гриневич, абітурієнти повинні мати можливість відслідковувати через Інтернет у спеціально створеній системі "Конкурс" весь рух таких списків. Проте, за її словами, більшість вишів недбало ставляться до своєчасного подання даних до системи "Конкурс" і не несуть за це відповідальності.
Експерт упевнена, що уроком цьогорічної вступної кампанії мав би стати чіткий план дій із усунення перелічених проблем і запровадження нових технологічних рішень, адже від них залежить справедливість доступу до вищої освіти сотень тисяч українців.
