Бажаєте мати потенційного безробітного, тоді потрібно вчити його на поганого юриста, - Д.Табачник

Міністр підкреслив, що державне замовлення для вузів готує Міністерство економічного розвитку і торгівлі за пропозицією центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

"Більшість вузів, безумовно, знаходяться у віданні Міносвіти, але досить великий сегмент вищої освіти - в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я, Міністерства аграрної політики, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства культури. Тому підготовка параметрів держзамовлення - це дуже складний і творчий процес, що враховує, з одного боку, потреби економіки кожного регіону, з іншого - побажання роботодавців", - сказав міністр.

Він також зазначив, що в даний момент Міністерство економіки разом з Міністерством освіти працюють над проектом закону про державне замовлення, де вперше будуть закладені прогнозні показники на найближчі 5-10 років.

Міністр також торкнувся проблеми усунення дисбалансу між популярними спеціальностями у абітурієнтів і затребуваними в економіці.

"Мені здається, що це можна виправити тільки таким чином: говорити людям правду про те, що погані фахівці нікому не потрібні, наводити приклади, які говорять красномовніше, ніж будь-які умовляння", - підкреслив Д.Табачник.

"За радянських часів в Україні було лише п'ять вищих навчальних закладів, що мали право готувати юристів. На сьогоднішній день мої попередники роздали ліцензії на підготовку юристів 164-м вищим навчальним закладам в країні. Тобто, хочете мати в майбутньому дитину потенційним безробітним, ну що ж, тоді потрібно вчити його на поганого юриста", - підкреслив міністр.

"Люди мають розуміти, що інженер-будівельник сьогодні буде більш затребуваний, ніж менеджер або фахівець з маркетингу", - сказав Д. Табачник.

Він також висловив упевненість в тому, що основна проблема існуючого дисбалансу криється в тому, що багато абітурієнтів обирають майбутню спеціальність під впливом моди або порад батьків.

Міністр освіти зазначив, що система післявузівського розподілу здатна змінити ситуацію лише частково, оскільки значна частка економіки перебуває в приватному секторі, і, природно, роботодавець буде обирати собі співробітника не за розподілом, а під свої вимоги.

"Визначальним тут буде якість знань і умінь. У хороших вузах система післявузівського розподілу і так працює. Я практично не знаю безробітних випускників КНУ Шевченка, Одеського національного університету або, приміром, Дніпропетровського. Якщо вони і є, то це одиниці, і лише ті, хто шукає, скажімо, роботу або заробітну плату вище своїх можливостей", - підкреслив міністр освіти Дмитро Табачник.

Необхідно зазначити, що прем’єр-міністр Микола Азаров наприкінці вересня також акцентував увагу суспільства на проблемах диспропорції ринку праці, висловлюючи невдоволення системою підготовки фахівців у сфері вищої і професійної освіти.

"Трансформації нашого суспільства за часів незалежності призвели до серйозних викривлень. Юристів і маркетологів у нас більше, ніж токарів і електрозварювальників. Бухгалтер і менеджер отримують зарплату більшу, ніж шахтар і металург", - сказав Азаров.

Він зазначив, що ці перекоси фактично гальмують модернізацію економіки. "Ми повинні надати пріоритет інженерам, технологам, робітникам, які здатні перебудувати країну", - зазначив Азаров.

"Я хочу, щоб достатньо швидко ми могли звернутися до батьків випускників і самих випускників, які обирають професію і сказати, які професії будуть користуватися попитом у найближчі десять років", - резюмував прем’єр.