Технічні спеціальності не популярні серед нинішніх абітурієнтів

"У сучасному світі конкурентоспроможність держави визначається кількістю фізиків, математиків, інженерів, конструкторів і технологів, а не кількістю лікарів, перекладачів або психологів. Це дуже серйозна проблема, яку чомусь ніхто не хоче бачити", - говорить ректор Харківського національного університету ім. Каразіна (ХНУ) Віль Бакіров.

Ректор розповів, що 50 років тому на радіофізичному або фізико-технічному факультетах конкурс був 10-15 чоловік на місце.

Сьогодні ж на ці спеціальності конкурс як такий відсутній. Таким чином, вузам України доводиться брати всіх бажаючих.

"Декани мало не додому ходили до абітурієнтів, щоб заповнити бюджетні місця. І якщо прийде, грубо кажучи, людина, яка не знає таблицю множення, ми її теж візьмемо, бо нам необхідно зберігати викладацькі колективи", - пояснює Віль Бакіров.

Оцінюючи роботу свого вузу в ході цієї вступної кампанії, ректор Харківського технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (НТУ ХПІ) Леонід Товажнянський використав слова "ми закрили місця", а не "ми відібрали кращих".

"За технічним напрямом підготовки найвищий конкурс був 1,4-1,7 на спеціальності, пов'язані з інформатикою, і найнижчий - 0,8-0,9 на механіко-технологічний профіль", - повідомив начальник головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації Роман Шаповал.

Дефіцит випускників шкіл відчувався не так сильно в вузах Західної України. Але й там з технічних спеціальностей, наприклад, у Національному університеті "Львівська політехніка" (НУ ЛП), не набрали достатню кількість абітурієнтів і довелося коректувати держзамовлення, відзначає Віль Бакіров.

Ситуація цього року з випускниками була справді унікальною, але наступного року така "криза" не повториться, кажуть експерти.