Індекси цитувань наукових праць: особливості та відмінності

Як оцінити значущість наукової роботи вченого або колективу вчених

Індекси цитувань наукових праць: особливості та відмінності

Що таке індекс цитування?

Індекс цитування – це наукометричний показник, що дозволяє оцінити значущість наукової роботи вченого або колективу вчених з урахуванням кількості та якості посилань на публікацію автора чи його прізвище.

Які є найвідоміші індекси цитувань?

Індекс Хірша (інша назва h-індекс) – це наукометричний показник, що дозволяє оцінити наукову значущість ученого, колективу вчених, наукового закладу, журналу або навіть країни загалом, який вираховують за допомогою обчислення середнього значення, виходячи із загальної кількості публікацій і кількості їх цитувань.

Наприклад, якщо вчений є автором 10 публікацій і кожну з них процитовано щонайменше 10 разів, то його h-індекс дорівнює 10. Якщо науковець є автором 5 публікацій, 3 з яких процитовано по 3 рази, а інші 2 – по 1 разу, то його h-індекс дорівнює 3. Якщо науковець є автором 5 публікацій, 1 з яких процитована 100 разів, а інші 4 – по 1 разу, то його h-індекс дорівнює 1. У наукометричній базі Scopus h-індекс автоматично обраховується для кожного науковця, який публікується в журналах, включених до його переліку.

Більше можна дізнатися за такими посиланнями: Індекси цитування наукових праць: інструменти, особливості та недоліки, Як Індекс Хірша впливає на діяльність вченого? Що таке Індекс Хірша і як ним ефективно користуватися? Як дізнатися свій Індекс Хірша в (H-index) в Scopus і Coogle Scholar?

Index Copernicus Value (ICV) – індекс цитування, який застосовує міжнародна наукометрична база даних Index Copernicus. Цей індекс цитування враховує різні показники. Спочатку обчислюють «Загальні базові бали» (Total Base Points) журналу на основі таких критеріїв, як наукова якість статей, якість редакції, міжнародна доступність, частота, регулярність і стабільність видання, технічна якість, наукова значущість опублікованого матеріалу, сучасність змісту статей та освітня цінність. Також враховують імпакт-фактор журналу.

База даних має кілька інструментів, що дозволяють відслідковувати значущість наукових публікацій як окремих учених, так і наукових установ.

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) – індекс цитування та міжнародна бібліографічна база даних наукових публікацій учених. Він дозволяє оцінити рівень наукового видання на основі формальних та об’єктивних критеріїв. Зокрема, враховується тематичне спрямування досліджень, обсяг, склад і хронологічний розподіл журналів у базі даних, самоцитування та цитування співавторами, вік публікації, кількість співавторів, авторитетність посилань (хто процитував) тощо.

Google Академія (Google Scholar) є пошуковою системою у вільному доступі, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Індекс цитування враховує два показники: h5-індекс – це h-індекс для робіт, що опубліковані за останні повні п’ять років; медіана h5 – середня кількість цитувань публікацій, які ввійшли до h5-індексу. Детальніше про цю пошукову систему можна прочитати в посібнику Google Academia для науковців.

Що таке імпакт-фактор?

Імпакт-фактор (impact-factor) – це наукометричний показник, який дає можливість оцінити наукову значущість і коефіцієнт впливовості журналу. Цей показник розроблений для платформи Web Of Science, тож його можуть мати лише ті журнали, які індексуються в WOS. Варто зважати на те, що журнали з бази Scopus мають імпакт-фактор лише в тому випадку, якщо вони одночасно індексуються в Web Of Science. Хоча сьогодні подібний показник намагаються використовувати також інші наукометричні бази даних.

Він має важливе значення, адже що вищий цей показник у журналу, то вищим уважають його рівень. Відтак, стаття опублікована в журналі з високим імпакт-фактором, буде вважатися якіснішою, а це підвищує авторитет ученого, допомагає знайти фінансову підтримку для подальших наукових досліджень.

Імпакт-фактор щорічно розраховує Інститут наукової інформації (Institute for Scientific Information) і публікує в журналі Journal Citation Report. У цьому журналі також публікують список найбільш цитованих учених, на основі якого, зокрема, складають Академічний рейтинг університетів світу. Імпакт-фактор встановлюють за трирічний період за допомогою обчислення співвідношення кількості посилань на статті в журналі протягом поточного року до загальної кількості статей, надрукованих у ньому за попередні два роки.

Наприклад, імпакт фактор журналу у 2020 р. можна обчислити за формулою IF2020 = A/B, де:

А – кількість цитувань статей опублікованих у даному журналі у 2018-2019 рр.

В – число опублікованих у цьому журналі статей.

Подібний показник використовують також інші наукометричні бази даних. Так, науковометричною базою Scopus двічі на рік оприлюднюються два «імпакт-фактори»: Scimago Journal Rank (SJR) Source Normalized impact per paper (SNIP). Перший з них враховує наукову сферу (предметне поле) журналу, його репутацію і якість, тож SJR показує не лише кількість цитувань статей, але й наукову цінність журналу, з якого отримано цитати. Другий полягає в оцінюванні цитат на основі їх загальної кількості у певній предметній сфері. Вплив однієї цитати у сфері, де цитати трапляються рідше, вважається більш значущим.

Більше про імпакт-фактор та подібні методики наукової значущості журналу можна дізнатися за такими посиланнями: Академічні журнали: що таке doi, імпакт-фактор (impact factor), h-індекс та індексування? Імпакт-фактор та SJR - головні наукометричні метрики, Чому різні квартилі в SJR та CiteScore? Яка метрика краще? Які показники є правильними?

Детальніше дізнатися про те, як перевірити імпакт-фактор журналу можна за посиланням.

Роман Шандра, доцент ЛНУ ім. Франка.

Освіта.ua
28.09.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Оракул
Copernicus - це польська база цитувань, а не міжнародна. РІНЦ - це російська. Google Scholar - це пошукова база цитувань, яка містить публікації, які не проходять рецензування. Тому вони мають дуже обмежений характер. До наукових баз цитувань варто відносити Scopus, WoS але не тільки їх, бо існує ще з десяток за науковими напрямками діяльності, але мають ознаки міжнародних та наукових.