Рішення НАЗЯВО щодо академічного плагіату в роботах Сергія Шкарлета

Комітет з питань етики розглянув наявність порушень академічної доброчесності у працях проф. Шкарлета

Рішення НАЗЯВО щодо академічного плагіату в роботах Сергія Шкарлета

Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти оприлюднив Рішення щодо порушень академічної доброчесності в наукових роботах тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти Сергія Шкарлета.

Пропонуємо до уваги користувачів повний текст Рішення комітету за результатами засідання, що відбулось 11 вересня 2020 року.

Рішення Комітету з питань етики

за скаргами на порушення академічної доброчесності
у наукових публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С.М.
від 11 вересня 2020 р.

До Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшли звернення народної депутатки України Совсун І.Р. від 22.06.2020 р. та 11.08.2020 р., Голови Ради старійшин всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Чернишової М. від 18.06.2020 р., Голови ради ГО «ТРОН» Благодєтєлєвої-Вовк С.Л. від 25.06.2020 р. та 09.07.2020 р., лист Секретаріату КМУ від 12.08.2020 р., у яких йдеться про наявність порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату у наукових працях д.е.н., проф. Шкарлета С.М. та (або) вимагається перевірити зазначену інформацію. Це питання також неодноразово висвітлювалося в інформаційному просторі: http://false-science.ucoz.ua/news/stattja_sergija_shkarleta_dlja_doktorskoji_disertaciji_sucilnij_plagiat/2020-08-09-99.

Враховуючи, що Законом України «Про вищу освіту» на Комітет з питань етики покладається обов’язок розглядати питання академічного плагіату і вносити відповідні подання до Національного агентства (п. 9 ст. 19), а також на виконання Закону України «Про статус народного депутата України», надана інформація потребує дослідження та відповідної реакції як від Комітету з питань етики, так і від Національного агентства загалом.

1. У межах розгляду зазначених вище скарг, Комітет з питань етики керувався Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. (у контексті визначення повноважень Національного агентства та його комітетів), Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 р. (з питань визначення поняття академічної доброчесності, порушень академічної доброчесності та дотримання загальних засад виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності) та Положенням «Про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» від 25.02.2019 р. (у контексті дотримання меж компетенції Комітету з питань етики та порядку роботи комітетів Національного агентства).

2. Під час розгляду листів, що надійшли до Національного агентства стосовно можливого порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату в наукових роботах д.е.н., проф. Шкарлета С.М., Комітетом з питань етики було пройдено наступні етапи:

  • За дорученням голови Комітету з питань етики, Секретаріатом Національного агентства було проведено попередню перевірку наданої інформації, за наслідками якої було сформовано Таблицю прикладів ймовірних порушень академічної доброчесності у формі текстових запозичень без посилання на джерело у наукових публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С.М. (Додаток 1 на 14 стор.).
  • Автора наукових праць д.е.н., проф. Шкарлета С.М. двічі (листами Національного агентства від 30.06.2020, 13.08.2020 р.) було поінформовано про листи, що надійшли до Національного агентства з обвинуваченнями у порушенні академічної доброчесності та запропоновано прокоментувати зазначену інформацію, спростувати або підтвердити факти порушень академічної доброчесності, а також запрошено на засідання Комітету з питань етики листом від 04.09.2020 р.
  • Було направлено звернення до Національного університету «Чернігівська політехніка» з проханням проінформувати про чинний склад та результати роботи Комісії з академічної доброчесності з питань розгляду звинувачень у можливих порушеннях академічної доброчесності у наукових публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С. М. (30.06.2020 та інші) та отримано посилання на прийняте рішення (Додаток 2).
  • Усі члени Комітету з питань етики Національного агентства мали можливість ознайомитися з усіма матеріалами зазначеної справи (листами, що надійшли до Національного агентства, в яких зверталася увага на наявність порушень академічної доброчесності у формі академічного плагіату у наукових працях д.е.н., проф. Шкарлета С.М., матеріалами попередньої перевірки, матеріалами, наданими Комісією з академічної доброчесності Національного університету «Чернігівська політехніка» тощо) та надати їм власну професійну, експертну оцінку.
  • На засіданні Комітету з питань етики за наслідками обговорення всіх наявних матеріалів щодо імовірних порушень академічної доброчесності у наукових працях д.е.н., проф. Шкарлета було прийнято рішення про затвердження відповідних рекомендацій Національному агентству.

3. За наслідками проходження перелічених етапів та в межах вимог законодавства України Комітет з питань етики звертає увагу членів Національного агентства на наступні моменти:

1) Як зазначалось у попередніх рішеннях Комітету з питань етики, Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. органом, компетентним у прийнятті рішення про наявність або відсутність академічного плагіату в наукових дослідженнях, за якими присуджується науковий ступень, визнається Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (ч. 6. ст. 6). Це підтверджується також іншими завданнями-повноваженнями Національного агентства: розробляти вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляти порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ), розробляти положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва), акредитувати спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролювати їх діяльність (п. 8, 9 ст. 18 Закону «Про вищу освіту»).

Для того, щоб Національне агентство мало право за результатами своєї оцінки приймати юридично значущі рішення (про притягнення до відповідальності) внаслідок встановлення факту наявності або відсутності академічного плагіату в наукових роботах, необхідне затвердження Кабінетом Міністрів України порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про вищу освіту»).

Оскільки на час розгляду цієї справи такий порядок ще не затверджено, Національне агентство не може приймати кінцевих юридично значущих рішень у сфері академічних порушень. Але, враховуючи визнану Законом компетенцію у цій сфері, Національне агентство має право, за результатами розгляду відповідних питань, приходити до висновку про наявність або відсутність порушень академічної доброчесності у наукових роботах та пропонувати компетентним органам, установам, організаціям врахувати та відреагувати на подібні висновки.

2) Комітет з питань етики керується у своїй практиці вимогами Закону України «Про освіту» в питаннях визначення порушень академічної доброчесності, у тому числі під час встановлення наявності або відсутності академічного плагіату в наукових роботах.

Відповідно до ст. 42 зазначеного Закону, академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає, у тому числі, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права тощо.

Порушенням академічної доброчесності вважається академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

3) У зверненнях та листах, що надійшли до Національного агентства, зверталась увага на можливі порушення академічної доброчесності у наступних наукових публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С.М.:

  • Шкарлет С. М. Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні : монографія / С. М. Шкарлет, В. Г. Маргасова, О. М. Коркоц, Ю. В. Ружицький. – Чернігів: ЧНТУ, 2018. – 202 с. (далі - публікація 1);
  • Шкарлет С.М. Побудова моделей структурного типу з метою ідентифікації вимірів інформаційного потенціалу // Проблеми і перспективи економіки та управління, 2015 р., № 3, с. 45–52 (далі - публікація 2);
  • Шкарлет С.М. Формування стратегій розбудови економіки інформаційного типу з метою забезпечення економічної безпеки держави // Економіка України, 2016 р., № 3, с. 17–28 (далі - публікація 3);
  • Шкарлет С. М. Технологія управління процесами формування та впровадження системно-універсальних детермінант розбудови економіки інформаційного типу // Економіка України, 2015, № 7, с. 29-40 (далі – публікація 4);
  • Шкарлет С. М. Інформаційна економіка як основа соціально-економічної регенерації України // Економіка України. – 2014. – № 11. – С. 51–60 (далі - публікація 5);

Необхідно зазначити, що автори листів та звернень до Національного агентства повідомили, що матеріали та докази, які, на їх думку, свідчать про порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату в зазначених публікаціях, було розміщено на сайті «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях» (http://false-science.ucoz.ua/). Під час ознайомлення із такими матеріалами в межах внутрішньої перевірки було одержано додаткову інформацію про імовірні порушення академічної доброчесності д.е.н., проф. Шкарлетом С.М. у наступних наукових роботах:

  • Шкарлет С. М. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств // Сіверянський літопис. – 2007. – №4. – С. 161–171 (далі – публікація 6);
  • Шкарлет С. М. Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008 (далі - публікація 7).

У межах аналізу всіх перелічених наукових робіт та матеріалів Комітетом з питань етики було враховано, що дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук паном Шкарлетом С.М. було захищено у 2008 році, і на той час вимоги до якості дисертаційних досліджень та відповідальність за використання «текстових запозичень без посилання на джерело» встановлювались Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 423. Аналогічні вимоги діяли і до наукової статті Шкарлет С. М. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств // Сіверянський літопис. – 2007. – № 4. – С. 161–171, яка презентувала наукове дослідження і враховувалася під час присудження наукового ступеню.

Усі наступні наукові роботи, які наводяться в переліку вище, було підготовлено та опубліковано вже після захисту дисертаційного дослідження та присудження наукового ступеню доктора економічних наук. На час їх публікації вже діяв Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р., який встановлював відповідальність за академічний плагіат.

4) Під час внутрішньої перевірки Комітетом з питань етики інформації про ймовірні порушення академічної доброчесності у наукових публікаціях 1-5 д.е.н., проф. Шкарлета С.М., поряд з іншими діями, була реалізована можливість звернутись до зарубіжних експертів з питань академічної доброчесності із зразками імовірних текстових запозичень з метою підтвердження або спростування звинувачень у порушенні академічної доброчесності та оцінки коректності методів роботи Комітету з питань етики Національного агентства (додаток 3). У межах цієї справи на розгляд експертів було надано приклади звинувачень у порушенні академічної доброчесності у формі академічного плагіату у публікаціях 1, 3 та 5 д.е.н., проф. Шкарлета С.М.

За результатами оцінки та в межах наданої інформації, експерт Кшиштоф Гутовський (видавець у Видавництві Інституту правових наук Польської академії наук, колишній експерт ТОВ «Plagiat.pl» з питань видавництв та авторських прав Варшава, експерт з питань піратства та плагіату, що включений до списку Окружного суду в Варшаві) прийшов до висновку, що «ми маємо справу з частковим та прихованим плагіатом у всіх представлених випадках».

Експертом було зазначено, що для повного аналізу не вистачає текстів у повному обсязі оскільки під час експертизи для визначення виду відповідальності значення має розмір та роль запозичень, знайдених у тексті.

Але, у наданих текстових фрагментах плагіат є цілком очевидним, крім того, «простежується факт зміни окремих слів та виразів з метою приховування запозичень – доводить навмисне, а не випадкове, недобросовісне діяння на шкоду справжнім авторам» (додаток 4).

Експерт Томаш Фольтинек (Президент Правління Європейської мережі академічної доброчесності, викладач університету Менделя в Брно) так само зазначив, що без цілісних публікацій важко робити висновки про належні першоджерела. Але з тих матеріалів які були надані, «у всіх випадках є очевидним, що оригінальний матеріал був використаний повторно, або слово в слово, або з незначними змінами, що не змінило значення, таким чином, має місце повторне використання ідей, представлених у джерелі». Таким чином, «надані випадки відповідають міжнародно визнаному визначенню плагіату» (додаток 5).

Враховуючи, що всі звернення до Національного агентства про академічний плагіат у наукових публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С.М. джерелом своєї доказової бази мали інформацію з сайту «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях» (http://false-science.ucoz.ua), поява звинувачень в академічному плагіаті у публікації 6 на згаданому сайті стала підставою для її перевірки Комітетом з питань етики. Було встановлено як присутність текстових запозичень без посилання на джерело, так і посилання на невірне джерело (посилання в якості джерела на публікацію з сайту студентських рефератів, текст якої не є самостійним, а є запозиченим з підручника без посилання на авторів підручника). (додаток 1).

Що стосується публікації 7, враховуючи її значний обсяг, перевірку інформації про наявність текстових запозичень без посилання на джерело продовжено і розгляд питання відбудеться окремо в межах іншого засідання Комітету з питань етики.

5) У межах внутрішньої перевірки звинувачень д.е.н., проф. Шкарлета С.М. у використанні текстів та результатів досліджень інших авторів без посилання на джерело, Комітетом з питань етики Національного агентства було враховано результати розгляду відповідного питання Комісією з академічної доброчесності Національного університету «Чернігівська політехніка» (далі – Комісія університету), що містяться у висновку від 14 липня 2020 р. (https://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/visnovok-plagi.pdf) та результати науково-правової експертизи НДІІВ, представлені у висновку № 08/02-2020 від 21 серпня 2020 р. (https://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/visnovok-plagi2.pdf), розміщені на офіційному сайті Національного університету «Чернігівська політехніка».

Ми підтримуємо колег з Національного університету «Чернігівська політехніка» у намаганні забезпечити простір академічної доброчесності в ЗВО, що має пряме відношення до якості вищої освіти. У той же час ми вимушені звернути увагу на склад Комісії університету. Відповідно до Положення про комісію з питань академічної доброчесності Чернігівського національного технологічного університету (https://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/akd-pkom1.pdf), до складу Комісії за посадою входять: проректор з наукової роботи (голова Комісії), директори ННІ, начальник навчального відділу, начальник НДЧ, начальник юридичного відділу, голова Наукового товариства студентів, докторантів та молодих вчених Університету, голова студентської ради університету (п. 3.3). До роботи Комісії можливе залучення внутрішніх та зовнішніх експертів, але без права участі у голосуванні (п. 3.4). Подібний склад та неможливість залучення зовнішніх експертів з правом голосу зробили Комісію університету «заручником» очевидного конфлікту інтересів в умовах, коли на розгляд і вирішення потрапляють звинувачення у порушенні академічної доброчесності ректора університету та ставлять під сумнів будь-яке рішення Комісії.

Тим не менше, деякі висновки Комісії у межах розгляду звинувачень стосовно д.е.н., проф. Шкарлета С.М., що базуються на матеріалах, отриманих під час перевірки звинувачень, були враховані Комітетом з питань етики Національного агентства. Наприклад, при розгляді питання про наявність або відсутність текстових запозичень без посилання на джерело у публікації 1, Комісія університету отримала відповідь одного із співавторів монографії (публікації 1) Ружицького Ю. В. (вх. № 380-202/08 від 03.07.2020 на інформаційний запит Чернігівського національного технологічного університету № 202/08-819 від 19.06.2020), який запевнює Комісію університету, що він є автором тексту, щодо якого виникли сумніви. Враховуючи, що в колективній монографії за участі д.е.н., проф. Шкарлета С.М. ніяким чином не визначається, хто з авторів які саме фрагменти монографії готував, ми не можемо ставити під сумнів твердження одного з авторів (пана Ружицького Ю.В.), що саме він є автором тієї частини монографії (публікації 1), стосовно якої виникли підозри у використанні текстових запозичень без посилання на джерело.

Стосовно аналізу публікації 2, ми не можемо погодитися з висновками Комісії університету, адже наукова стаття д.е.н., проф. Шкарлета С.М. містить текстові фрагменти з наукової роботи іншого автора без посилань на цього автора. Щоправда, мова йде не про статтю Ладонько Л. Побудова моделей структурного типу задля ідентифікації вимірів потенціалу стратегічних змін виробничо-економічних систем // Економіка природокористування i охорони довкілля, 2014, а про статтю Чупріни М. О. Розроблення технологій управління розвитком стратегічного потенціалу промисловості України. – Вісник Дніпропетровського університету, Серія «Економіка». – 2010, Вип. 4(2), с. 41–47. (додаток 1).

Також ми не можемо погодитися з висновками Комісії університету, яких вона дійшла в межах перевірки інформації про наявність або відсутність текстових запозичень без посилання на джерело у статті д.е.н., проф. Шкарлета С.М. Формування стратегій розбудови економіки інформаційного типу з метою забезпечення економічної безпеки держави // Економіка України, 2016 р., № 3, с. 17–28 (публікація 3). Перевіряючи інформацію про текстові запозичення із статті Микитенко В. В., Гребенюк О. В. Формування набору стратегій для розробки адаптивних технологій управління забезпеченням економічної безпеки. Вісник економічної науки України, 2011, № 1 (19), с. 79–87, Комісія університету звернулась до співавтора останньої публікації д.е.н., проф. Микитенко В.В., який письмово запевнив, що у 2011-2015 роках проводилось спільне наукове дослідження під керівництвом д.е.н., проф. В. В. Микитенко та д.е.н., проф. С. М. Шкарлета: науково-дослідна робота на тему «Формування, нарощення та раціональне використання стратегічного потенціалу економіки України» № державної реєстрації 0111U009268, яка виконувалася на базі Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая. Відповідно публікація 3 д.е.н., проф. Шкарлета С.М. та згадана вище стаття за співавторством д.е.н., проф. Микитенко В.В. є результатом спільної наукової співпраці.

Ми не ставимо під сумнів твердження згаданих вище визнаних науковців. При цьому вимушені констатувати, що якщо в 2011 р. публікується наукова стаття Микитенко В. В. та Гребенюк О. В. в якій не згадуються інші співавтори, а в 2016 році публікується наукова стаття Шкарлета С.М., в якій використовуються дослівно текстові фрагменти із статті згаданих вище авторів 2011 року, д.е.н., проф. Шкарлет С.М. повинен був посилатися на першоджерело таких текстових фрагментів, особливо враховуючи той факт, що вони вже оприлюднювалися як наукові досягнення інших авторів. Таким чином, звертаючись до The European Code of Conduct for Research Integrity (2017), у цьому випадку має місце маніпулювання авторством, що також може бути визначено як «неприйнятна практика» або недостатня академічна якість (poor academic quality).

Що стосується висновків Комісії університету стосовно публікації 4, а саме співпадіння текстових фрагментів у статтях д.е.н., проф. Шкарлета С. М. Технологія управління процесами формування та впровадження системноуніверсальних детермінант розбудови економіки інформаційного типу // Економіка України, 2015, № 7 та Шаргородська В.А., Поліщук Ю.А. Роль інформації в сучасній економіці // Эффективные инструменты современных наук 2011, варто погодитися у питанні складності встановлення конкретної дати публікації останньої статті.

Шаргородська В.А. та Поліщук Ю.А. розмістили свою публікацію на сайті www.rusnauka.com, на якому організується проведення інтернет-конференцій із публікацією виступів (тез, статей) на ресурсах сайту. За внутрішньою структурою архіву конференцій цього сайту вбачається, що Шаргородська В.А. та Поліщук Ю.А. прийняли участь та розмітили публікацію в межах конференції «Эффективные инструменты современных наук – 2011». Але організатори конференції – редактори сайту не дотримуються умов та правил проведення такого роду заходів, повноцінні збірники не готуються, чітко не визначається дата проведення конференції, обсяг публікації, не має сторінок тощо.

Тому складається ситуація, коли тексти статей д.е.н., проф. Шкарлета (публікація 4) та Шаргородської В.А. і Поліщук Ю.А мають однакові текстові фрагменти. Є очевидним, що публікація Шаргородської В.А. та Поліщук Ю.А була розміщена раніше, а в публікації 4 не має посилання на зазначене джерело. В той же час, констатувати порушення у вигляді відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства не вбачається можливим саме через причини недотримання правил публікації наукових текстів організаторами «інтернет-конференції» 2011 року.

Комітет з питань етики Національного агентства не може погодитися із результатами науково-правової експертизи НДІІВ, представленими у висновку № 08/02-2020 від 21 серпня 2020 р.

Не зважаючи на те, що перед експертами НДІІВ було поставлено цілком конкретні питання, методи підготовки відповіді та її аргументація, на нашу думку, не відповідають змісту законодавства України та етичних стандартів у сфері академічної доброчесності як специфічної сфери, відмінної від понять авторського права. Так, не зовсім зрозумілим є бажання в межах перших 12 сторінок висновку обґрунтувати авторське бачення поняття «академічний плагіат» (на сторінці 12) в умовах його чіткого визначення у ст. 42 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року.

Також під час обґрунтування висновку постійно відбувається ототожнення понять «академічний плагіат» та «плагіат», не враховується специфіка першого, що полягає як у відмінностях самих понять, так і в інших процедурах встановлення й переліку суб’єктів реагування на порушення, відмінностях у визначенні форми відповідальності. Навіть відмінності «наукових творів» від «творів художньої літератури» розглядаються лише в межах авторсько-правової охорони (стор. 16), без врахування законодавства у сфері освіти.

У такий спосіб обраний підхід, який полягає в обов’язковому пошуку «неправомірності» та «шкоди» у кожному випадку, не дає нам можливості погодитися із результатами висновку. Адже ст. 42 Закону України «Про освіту» чітко зазначає, що академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил. Для порушення етичної складової не завжди потрібно нанесення шкоди внаслідок неправомірної поведінки чи неправомірних дій. Наприклад, самоплагіат – це оприлюднення (частково або повністю) раніше опублікованих власних наукових результатів як нових наукових результатів. Здебільшого, у таких випадках шкода не наступає і поведінка не має ознак неправомірності, однак порушення етичної складової присутнє.

Тому експерти НДІІВ в межах науково-правової експертизи, представленої у висновку № 08/02-2020 від 21 серпня 2020 р., не вбачають жодних порушень у ситуації (яка, насправді, не є очевидною), коли кілька науковців працюють над одним дослідженням, а потім окремо один від одного, в різні періоди часу та ще й неодноразово публікують ці результати одноосібно як власні дослідження. Саме тому Комітет з питань етики Національного агентства у своїх висновках не спирається на результати науково-правової експертизи НДІІВ представлені у висновку № 08/02-2020 від 21 серпня 2020 р.

4. У межах внутрішньої перевірки Комітету з питань етики, Національне агентство отримало Звернення членів Науково-методичної ради з питань якості вищої освіти Тернопільського національного економічного університету (додаток 6), в якому, у тому числі, Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти було запропоновано зняти питання звинувачень у можливих порушеннях академічної доброчесності (академічного плагіату) в наукових роботах С.М. Шкарлета з розгляду Комітету з питань етики. Оскільки згадане звернення не ґрунтується на будь-яких дослідженнях або порівняльному аналізі публікацій, оцінюємо його як неправомірну спробу вплинути на результат роботи Комітету з питань етики Національного агентства.

5. Враховуючи вищезазначене, ми констатуємо наявність текстових запозичень без посилання на джерело у публікаціях 2, 3, 5, 6 д.е.н., проф. Шкарлета С.М. Фактично, відповідно до Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року, ці порушення визначаються як академічний плагіат.

Зважаючи на те, що вказані публікації оприлюднено до набуття чинності вказаного Закону, Комісія у своєму рішенні дотримується термінології, що існувала в нормативних документах на час оприлюднення публікацій. Приклади текстових запозичень у зазначених публікаціях наводяться у Таблиці ймовірних порушень (Додаток 1).

6. Оскільки компетенція Національного агентства у сфері дотримання академічної доброчесності не обмежується реакцією лише на академічний плагіат у дисертаційних дослідженнях, а й присутня щонайменше в межах усіх акредитаційних процедур, а також відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 р. № 1556-VII, Комітет з питань етики рекомендує Національному агентству:

  • прийняти рішення про встановлення факту текстових запозичень без посилання на джерело у публікаціях 2, 3, 5, 6 д.е.н., проф. Шкарлета С.М.;
  • взяти до уваги факт виявлення текстових запозичень без посилання на джерело у публікаціях д.е.н., проф. Шкарлета С.М при здійсненні акредитаційних процедур (за потреби);
  • звернути увагу Національного університету «Чернігівська політехніка» на те, що існуюча у цьому ЗВО політика, стандарти і процедури дотримання академічної доброчесності не спроможні реагувати на виявлені порушення;
  • звернутися до Тернопільського національного економічного університету з пропозицією утриматися від дій і рішень, що можуть порушувати незалежність Національного агентства під час реалізації його повноважень.

Голова Комітету з питань етики                               С. М. Квіт

Освіта.ua
15.09.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Імя
Дивно, чому пані Гріневич досі не притягли до відповідальності за неодноразовий і доведений плагіат? Тому що вона з когорти соросівців?
8Р
Для Імя: ні, її не притягають, бо вона зараз лише прорекрор і вже не претендує на частину бюджету від освіти. Боротьба за гроші йде між квітучою молодою бюрократією НАЗЯВО і старою гвардією від освітнього пиріга :)
Тарас Ш.
Херня повна. Не так все!! Іде світоглядна боротьба західних грантопсів із украінською елітою.
Коментувати
Хімік
Ніякоі проблеми плагіату в Украіні не існує!!Це реакція на супербідність. За ті копійки , що отримують науковці , немає ні часу ні можливості роками пусті цитати фіксувати. Ідея є і добре. Доцент отримує менше вчителя, що ви хочете?? Грантоіди Стадні- Совсуни по100 тис грн отримують і оруть про плагіат! А Квіт отримує 105 тис грн зарплати та ще стільки преміі. А ти за 7000 грн пиши наукові статті із міжнародним супроводом, цитуванням.
8Р
Для Хімік: є і супербідність, і плагіат. Нажаль! Aле є люди, які й попри бідність залишаються порядними, і ті, які з грошами, але крадуть чужі роботи = плагіат.
Лейбніц
Не смішіть, плагіат- це списана формула, технологія, ідея.... А в нас - це опис пудри про пусті слова в теороглядах , нікому не потрібних.
Коментувати
Tet-a-tet
Де взятися цій академічній доброчесності коли десятки років більшість дисертацій купувалися і захищалися за гроші. Шкарлет не виключення, він діяв так, як діяли до нього багато "науковців", які прийшли у ВНЗ не творити науку, а банально заробляти грошики. Просто Шкарлет прийшовся не до двору, от його і вирішили прокатати, щоб тихо сидів. Навіть справжню дисертацію у нас захистити без протекції та грошей дуже важко, бо ділки від освіти перетворили цей процес у бізнес. Проблема набагато складніша, ніж нам здається і свідчить про глибокий моральний занепад у нашому суспільстві. Адже ті,хто має бути прикладом чесного ставлення до науки вбивають віру молодих у справедливість. А навщо нам правда,її на хліб не намастиш!
за державу
Для Tet-a-tet: Нехай на прикладі Шкарлета почнеться очищення - це справедливо!
для за державу
Нехай очищення почнеться з Квіта і Совсун
Антиплагіат
Для Tet-a-tet: плагіат і замовлення дисертації за гроші - це позиція вибору людини. Ніхто нікого плагіатити не примушував. У Шкарлета не просто плагіат - там копіпаст 1 в 1 чужих текстів. Просто ксерокс-плагіатор. Гірше може бути просто ксерокопія чужої роботи, на якій замінили титулку. Усіх таких "науковців" треба гнати від корита. Вони і є справжня загроза національній безпеці, яку оспівував Шкарлет у своїй дисертації.
Коментувати
МОН
Срочно необходимо проверить докторскую диссертацию Квита, с также его последнии публикации на предмет плагиат и расставить все точки над и
Торба
Для МОН: Впевнений, що там плагіату немає, як і науки.
Коментувати
Учасник
Оскільки факт плагіату таки є, і він неспростовний, то захисники цього так званого міністра обрали таку тактику захисту: треба якомога голосніше кричати, що він не один такий, всі навкруги займаються плагіатом, а Квіт і Совсун взагалі вороги народу -- бо вони ж, мовляв, соросята і грантоїди. Але ж, шановні, так би мовити! Це ж яка ганьба: міністр, який вкрав, безсоромно привласнив чужу інтелектуальну власність! Мінісьр, який абсолютно не налаштований на захист і розвиток саме Української школи! Міністр, який тільки з 7 вересня!!! думає псьавити питання!!! про забезпечення шкіл засобами захисту! То що жоброго для освіти України може зробити це чудо???
правдоруб
Для Учасник: 100%. Можливо, навіть крав не він. Шкарлет просто замовив собі дисертацію і йому так її зробили. Це моє припущення. А як захисти відбуваються - думаю, всі здогадуються: $$$. Хай краще людина буде без наукових ступенів, але з чесно здобутим дипломом про вищу освіту, знанням мов, розумна, бажанням дійсно реформувати цю гнилу систему, аніж пристосуванець, який купував собі дипломи та обманював усіх списком своїх "наукових" праць. За них йому були звання, ступені, доплати, премії. Ректор-плагіатор і міністр-плагіатор - це моральне знущання над людьми в освіті, які самі все писали й здобували.
Коментувати
Селезнев
Неведают, что творят!!! Все это сфальфицированно Заслуженым грантоедом Украины- Квитом. Все это компиляции и подтасовки. А у самого преседателя этики половина дисерта- плагиат!! Ха ,Ха , ув. Сергей Миронович!!
правдоруб
Для Селезнев: зайдите сюда http://false-science.ucoz.ua/news/rosijski_vukha_v_doktorskij_disertaciji_sergija_shkarleta/2020-08-19-100 там анализ постранично диссера Шкарлета. Факт - 90 страниц. не верите сами скачайте диссертации и посмотрите. что там подтасовано?
за державу
Для правдоруб: Та не звертає уваги - це шкарлет-боти пишуть, хочуть перегавкати за методом верещук
Для За державу
Та Вас не перегавкаєш. Це мабуть таких слів Вас навчив Квіт із Совсун в межах академічної доброчесності
Коментувати
правдоруб
І це ще не проаналізували його докторську. Там 90 сторінок - тупо взято з російської дисертації з машинним перекладом з російської на українську мову. Це жах! http://false-science.ucoz.ua/news/rosijski_vukha_v_doktorskij_disertaciji_sergija_shkarleta/2020-08-19-100
Оракул
Для правдоруб: Цей жах по всій Україні
Подумайте
Та ви що таке не може бути,то тільки в Шкарлета таке!-всіх перевірити,а вони до одного вз’ялися і полочуть йому мозги.Найкраща була Новасад,ніяких плагіатів в неї не перевір’яли.
Тернопіль
Всі ці три пости накалякала Шапокляк - Савсун.Брехня.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!