Про академічну доброчесність та небезпеки у боротьбі за неї

Важливо, щоб боротьба не перетворилася у «полювання на відьом» з непоправними наслідками для науки

Про академічну доброчесність та небезпеки у боротьбі за неї

В останні роки тема академічної доброчесності стала однією з основних у розмовах про вищу освіту та науку, причому незалежно від того, на якому рівні та за участі кого такі дискусії ведуться. Політики та вчені, громадські активісти та студенти – це неповний перелік тих, хто у тій або іншій мірі порушує це питання.

Питання академічної доброчесності дійсно важливе. Я погоджуються з думками про те, що без забезпечення високого рівня академічної доброчесності навряд чи можна сподіватися на розвиток та високе світове позиціювання української науки. Відповідно, нам є за що та в ім’я чого боротися.

Проте, з іншого боку, важливо, щоб така боротьба не перетворилася на «полювання на відьом», адже це може потягти за собою непоправні наслідки як для самої науки, так і для тих, хто у непростих українських реаліях її (науку) продовжує розвивати.

Вихідні позиції

Проблематика академічної доброчесності та подолання практик, які завдають їй шкоди, серед яких, напевно, найбільшого поширення набув плагіат, перебувають у зоні відання права та відповідних юридичних процедур. З огляду на це, юридичне регулювання процесів боротьби за академічну доброчесність набуває першочергової ваги та значення. Без чіткого регулювання та прозорих процедур у цій сфері ми можемо скотитися до стану «війни усіх проти всіх».

Термін «академічна доброчесність» поряд з видами порушень академічної доброчесності з’явився у національному законодавстві про освіту і про вищу освіту лише 5 вересня 2017 р., що сталося внаслідок прийняття у новій редакції Закону України «Про освіту» та внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти

Прийняття цих законів, у певному розумінні, очікувало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – Агентство), оскільки саме воно є центральним (основним) суб’єктом, покликаним на рівні держави протидіяти порушенням академічної доброчесності. Задля цього Агентство наділено повноваженням «скасовувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Поряд з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 (з наступними змінами і доповненнями) «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» Агентство здійснює також і інші повноваження, передбачені законом. У цій постанові, на жаль, не конкретизовано, які саме повноваження маються на увазі і який саме закон має ці повноваження закріпити.

Я можу припустити, що, очевидно, мова може йти про Закон України «Про освіту», відповідно до ч. 5 ст. 42 якого до осіб, (педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти), які допустили порушення академічної доброчесності, може бути застосована така академічна відповідальність:

  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Суб’єктом застосування цих стягнень є/буде Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Юридичні стандарти та процедури притягнення до академічної відповідальності

Введені у дію Законом України «Про освіту» санкції (покарання), які можуть бути застосовані до порушників академічної доброчесності, ознаменували собою «народження» нового виду юридичної відповідальності – академічної відповідальності, а це, у свою чергу, означає, що під час її реалізації мають бути дотримані усі вимоги та стандарти, які супроводжують застосування інших видів юридичної відповідальності, насамперед, кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної.

Конституційні принципи

У Конституції України зафіксовано низку надважливих положень (принципів), які визначають як діяльність будь-якого органу влади взагалі, його діяльність щодо застосування ним тих або інших санкцій (покарань) до тієї або іншої особи. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Щодо Агентства це означає, що застосування ним заходів реагування до порушників академічної доброчесності має відбуватися на підставі затвердженого нормативного акту (на мій погляд, це має бути закон, оскільки мова йде про юридичну відповідальність), у якому, поміж іншим, будуть визначені процедури перевірки Агентством відповідних підозр (звинувачень), права учасників провадження, порядок формування доказової бази у справі (зокрема, проведення експертиз щодо встановлення наявності/відсутності плагіату), а також закріплено, що є дуже важливим, за яке саме порушення до особи може бути застосоване те або інше стягнення.

На сьогодні жодного нормативного документу, у якому були б відображені окреслені положення, немає, що викликає серйозні занепокоєння у частині дотримання Агентством вимог Конституції України. Подібна ситуація тягне за собою порушення і ще одного базового конституційного принципу – принципу верховенства права, який вимагає, аби відносини між органами влади та громадянами будувалися з дотриманням вимог юридичної (правової) визначеності, відповідно до якої очікується, що національне законодавство та діяльність органів влади будуть однозначними, точними у своїх формулюванням, передбачуваними щодо своїх наслідків, яких можуть зазнати приватні особи.

Юридична (правова) визначеність вимагає також і стабільності адміністративної практики, тобто однакового застосування Агентством законодавства щодо протидії академічній недоброчесності. Щодо останньої тези відзначу, що аналіз рішень Комітету з питань етики, який діє у складі Агентства, яскраво свідчить про відсутність чіткого та однозначного розуміння ним того, що є на сьогодні академічним плагіатом. Очевидно, що прийняті за таких умов рішення, навряд чи «вистоять» у суді, у разі їх оскарження зацікавленими особами.

Принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів

Відповідно до ст. 58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення». Ця конституційна вимога має пряме відношення до діяльності Агентства, з рішень якого випливає намагання його представників шукати (встановлювати) порушення вимог академічної недоброчесності у наукових роботах, які були захищені до моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» та запровадження ним положень про академічну недоброчесність.

Ще десять років тому питання плагіату, підходів до його оцінки, способів виявлення, настання відповідальності за нього не ставилися навіть на обговорення. В Україні на ті часи не було сформовано жодної більш-менш чіткої позиції щодо порядку цитування, використаних джерел; необхідності/недоцільності повторного цитування тих робіт, які вже були процитовані тощо.

Ця думка, поміж іншим, може бути підтверджена також і аналізом Закону України «Про вищу освіту» від 2002 р., який не містив жодної згадки про плагіат. На цьому наголошує і саме Агентство, вказуючи, що «в законодавстві України сам термін «академічна доброчесність» з’явився лише із прийняттям Закону України «Про освіту» 5.09.2017 р….». Одним з перших документів від МОН України (причому рекомендаційного характеру) щодо академічної доброчесності, став лист від 23.10.2018 №1/9-650 «Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти».

З огляду на викладене, стає незрозумілою позиція як Комітету з питань етики, так і самого Агентства, пов’язана з бажанням та готовністю перевіряти на дотримання вимог академічної доброчесності ті наукові роботи, які були захищені чи підготовлені до 2017-2018 рр. При цьому особливо хочеться звернути увагу на позицію самого Комітету з питань етики, який абсолютно правильно зазначив, що «Дія Листа МОН України від 23.10.2018 р. ««Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти» до спецрад, який визначає, що саме є плагіатом, розповсюджується на усі роботи, починаючи із 2018 р., однак його не можна застосовувати ретроактивно» (див. мотивувальний висновок Комітету від 24.07.2019 р.).

Очевидно, що озвучені вище недоліки та проблеми можуть та мають бути усунуті у найближчі часи, шляхом прийняття відповідних нормативних актів, адже без цього в Агентства та Комітету з питань етики є усі шанси поринути у прірву подвійних стандартів, що незмінно призведе до порушення прав науковців.

На завершення ще раз наголошу на тому, що боротьба з академічною недоброчесністю має стати одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері науки та освіти. Проте у такій боротьби на перше місце мають бути поставлені права, свободи та законні інтереси науковців, які з тих або інших причин можуть бути «втягнуті» у плагіатні скандали. Очевидно, що як науковцям, так і державі у цій сфері потрібні прозорі, чіткі і зрозумілі процедури, адже без цього вчені зневіряться у державі, а держава, як наслідок, втратить свій науковий потенціал.

Роман Мельник, завідувач кафедри адміністративного права КНУ Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

Освіта.ua
09.07.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
Недоброчесність починається з опорної школи неправомірної вигоди.
Oleg Smirnov
Цитата: Проте у такій боротьби на перше місце мають бути поставлені права, свободи та законні інтереси науковців, які з тих або інших причин можуть бути «втягнуті» у плагіатні скандали. -- Ну ось у Плагіатні скандали виявився "втягнутим" Шкарлет. І хто ж це його, нешасного, туди втягував? І які "законні інтереси" пана Шкарлета треба поставити на перше місце? Інтерес стати міністром освіти?
Чемерис
Якщо по сучасним правилам і електронними даними перевірити всіх академіків Нану - Патона, язиконетримаючих Яцківа, Комісаренка..., то у всіх у них є плагіат, як директорів інститутів, а половину статейі книг вонисамі не писали і навіть не читали деякі . Часи і вимоги змінилися і це треба закінчувати, але спонукати Назяво судити і відбирати в цих старців дисертаціі- це ідіотизм! Проіхали! Працювати слід вперед , починати із студенства.
Синюткин
Для Чемерис: согласен, для некоторых общественных деятелей ( соросят- поросят- совсун, гарбузова, пархоминко...)» борьба с плагиатом стала профессией! Падлецы форменные.
Коментувати
Левицька Оксана
Зупиніть цей гвалт із надуманою проблемою плагіату. І так до нас в університети ніхто із талановитих дітей не хоче йти. Правильно Мельник пише про неможливість застосування Закону заднім числом. Ми й Вернадського з Платоном оголосимо плагіатчиками. Тільки доручіть це Арбузовій.
Успіхів
Для Левицька Оксана: талановиті діти мають їхати вчитись до рейтингових університетів, де за плагіат університет розриває контракт з виклалачем навіть серед навчального року. Станьте рейтинговим університетом, і діти талановиті їхатимуть до вашого закладу. Плагіат же, фальсифікація та фабрикація досліджень - це смерть науки, а з нею і смерть університету. Це ми так накерували освітою за 27 років, тому проблему і плагіату, і фальсифікацвй і фабрикації ще слід буде роз’вязувати в Україні. Інакше нашу вищу освіту чекає доля українського автопрому, де теж не хотіли говорити про проблеми ... в результаті купуємо авто зроблені не в Україні. Туди ж поїдуть і діти вчитись ...
Чебрець Петро М.
Ніколи в краіні із зовнішнім правлінням, де людина є ніщо , не буде рейтингового вузу. Соросогрантозрадники добили школу і взялися за внз. А соплі про плагіат - димзавіса!
Студент
Слухайте, я математик і в мене навіть есеї з непрофільних предметів перевіряють на плагіат і чесно, мені все одно, я лише За перевірки, тому що покладаюся на свій розум і, звісно, рада, коли відсіюють тих, хто просто копіпастить. Скрізь роблять такий акцени на академічній допрочесності і як результат кладуть болт на вищому рівні? Це абсурдно і не логічно. І так, моя позиція :не всім потрібно йти в університети, потрібно підвищувати значимість коледжів. +Досить втирати про соромів, замахали вже
Коментувати
Експерт Нану
Автор правий - у нас немає критеріів, що таке плагіат. Це використання чужоі формули, технологіі, програми.... А технічні помилки , опис пустих , давно відомих положень завжди брали один в одного. Раніше не було електронних програм і проконтролювати наяність таких помилок було неможливо. І вони є у всіх роботах! Просто одних , часто по заказу, перевіряють, а інших ні. Я б такого гвалту не піднімав. Все вирівнюється, але не слід літи в минуле і копати породу. Оці професійні антиплагіатчики самі нічого не пишуть, а тільки піаряться на чиіхось недоліках. Хотіла щось почитати Пархоменчихи ч Єгорченка- зась.Вже згадування про Кириленко викликає алергію. А теза про лептони не іі, вона процитувала колегу. Іще. Біблійний Петро три рази зраджував Христа , та покаявся і став святим. Тож не слід бути таким злим і затятим, це не по християнськи.
8Р
Для Експерт Нану: 1) Ви ніякий не експерт. 2) таких як Кириленко в Європі вже б попросили на вихід з університету, просто повірте, навіть якщо для Вас особисто це виглядає неймовірним :)
Коментувати
УГУ
У своєрідному суспільстві ми з вами живемо, якщо вже приходиться прямо вести мову про НЕБЕЗПЕКУ у боротьбі за академічну доброчесність. Це одне з найкращих свідчень, що ні сучасна вища школа в Україні (університети), ні академічна наука (НАН, НАПН, НАМН, НААН) не можуть розглядатись як представники європейського академічного середовища! Ми морально і світоглядно просто інші, відмінні від європейських колег на системному рівні. У нас вже котрий міністр МОН звинувачується в плагіаті і це є цілком сприйнятним для академічного товариства України і для самого МОН, у нас януковичі стають проФФесорами, кириленки пропагують лептонних богів ... Останнє, звісно, не виключає поодинокі випадки високої моралі окремих науковців, але, нажаль, то виключення, а не система.
Одесский взгляд
Для УГУ: Откуда вой о плагиате. Первое- чтобы затмить правду о положении ученных, оно нищенское. Второе , это привнесенно грантоедами. Майкрософт , другие компании монопольно навязывают свои продукты,уничтожая со школы даже мысль о возможности нелицензионного Использования своих продуктов, их копирования, изменения. А Китай, молодцы, на этом поднялись. Заткнули Кремнеевую долину за пояс. Поэтому надо заказных борцов за этику меньше слушать, это они поют с чужих нот.
УГУ
Для Одесский взгляд. Вьі прямо бьі написали, что нужно гордиться умением воровать! Чисто одесская ценность жизни :) Слава богу, цивилизованьій мир живет и думает иначе! Кстати, никакого, как Вьі пишите, воя о плагиате нет. Просто остатки порядочньіх ученьіх хотят отмежеваться от непорядочньіх. Кроме плагиата у нас есть еще и фальсификация и фабрикация научн. исследований = смерть науки. Но тут хотя бьі вопрос плагиатом решить. + Если следовать Вашей логике, то не только с плагиатом, но и со всеми другими формами воровства бороться не нужно, нужно их поощрять. Может предложите ввести премии доя гопников и домушников? Уж если жить, то жить нужно по одесским ценностям :)
Дерибас
Китайцы умеют воровать и лидеры. Мы отстаем!
Коментувати
Оракул
В будь-якому разі повинна існувати моральна відповідальність осіб, які претендують на керівні посади, що передбачають в тому числі, за цим плагіатом слідкувати. Депутати, міністри, судді, прокурори, ректори, декани, завідувачі кафедр тощо. Так, вони навряд чи будуть відповідати юридично, якщо все сталося до 2017 року, але морально мають йти у відставку або відмовлятися від посад. Бо моральний авторитет керівника - понад усе. В інших країнах таким навіть руки не подають, а у нас запрошують на телеканали - це нонсенс.
Олена
Для Оракул: А бумагу в туалеті подають? Паскудять людей нізащо гидкі грантоіди!!
за державу
Для Оленочка Людоїдочка: Вивчила (в) два нових слова - соросята і грантоїди та вважає що це аргумент.
Доктор
Для Оракул: Цілком згоден - моральний авторитет керівника - понад усе, це скоріше внутрішня проблема науковця, не все вирішується зовнішнім контролем. Але ті плагіатори, що при владі навряд чи відмовляться від посад. Гадаю, що деякі ще й хизуватися будуть своїм "вмінням жити". Це як і у бізнесі - бізнесмени, які у цивілізованій країні вже б давно сиділи, у нас хваляться статкам і складають рейтинги "успішності".
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!