Як відбуватиметься фінансування вишів за новою формулою

Фінансування за новою формулою у 2020 році отримають 136 закладів вищої освіти та 12 філій

Як відбуватиметься фінансування вишів за новою формулою

Фінансування за новою формулою у 2020 році отримають 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси.

За даними Міністерства освіти і науки, у 2020 році 94 заклади вищої освіти отримають 100-120% від бюджету 2019 року, а 54 95-99% від бюджету 2019 року.

За словами заступника міністра освіти і науки Єгора Стадного, нова система фінансування вищої освіти стимулюватиме університети розвиватись та відповідати на запити ринку праці.

«Отримавши збільшене фінансування вже цього року, вони можуть вкласти ці гроші в підвищення якості. Наприклад, збільшити заробітну плату сильним викладачам. Це підвищить їхню мотивацію та покращить якість освіти у виші», – зазначає заступник міністра.

Показники, за якими МОН робить розрахунок розподілу фінансування, дають університетам чітке розуміння, за якою траєкторією їм потрібно рухатись, щоб покращувати свої позиції.

Відтепер фактична кількість студентів за бюджетною формою навчання (контингент) – лише один із семи показників, які впливають на формування бюджету. Протягом наступних трьох років вага цього показника буде зменшуватись.

Додатково держава стимулює університети зберігати свій профіль, технічні університети – підтримувати саме технічні спеціальності.

Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів, будуть отримувати менше, а ті, де три, п’ять і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.

Застосування регіонального коефіцієнту у формулі надасть змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні заклади вищої освіти втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку. Застосовуючи регіональний коефіцієнт, держава підтримує регіональні університети.

Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів.

Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities. Зараз п’ять університетів, які входять до рейтингів, отримали додаткове фінансування за цим показником.

Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей.

Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати при розрахунку фінансування університетів у 2021 році. Але у 2020 Міністерство освіти і науки запустить електронну систему, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.

Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.

Формула розподілу видатків між закладами вищої освіти

Освіта.ua
24.01.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Семен
Нова формула не буде включати витрат на зарплату. Від кожного за його здібностями, кожному по-різному. Багатим багато, а бідним нічого.
ПЕТРО
Фінансування освіти потрібно збільшити мінімум у два-три рази на сьогоднішній день. Для цього потрібно прийняти закон, що великі підприємства мають обов’язково фінансувати навчальні заклади у певній галузі, а не виводити кошти в офшори. Якщо цього не відбудеться, тоді ці підприємства підлягають реприватизації і зобов’язані будуть сплачувати податки і прибутки державі. Освіта готує фахівців для цих підприємств. Приватизацію землі треба повністю заборонити, ми не можемо продавати Україну. У нас найкраща земля у світі. Вона має працювати на українців. Не можна повертати панщину. Це вже було і нічого доброго з того не вийшло. Людина має вільну волю. Землю держава має здавати у довгострокову оренду на 50 років рентабельним підприємствам. Обгрунтовану орендну плату потрібно скеровувати у бюджет, у тому числі на освіту, на фінансування аграрних університетів. Якщо орендарі будуть неефективні, то знайти інших. Всі ці решта псевдореформи МОН - це окозамилювання і обман людей.
Доктор
Для ПЕТРО: У "неприватній" власності (колгоспи/радгоспи) земля вже була. І що з того вийшло?
ПЕТРО
Для Доктор: Ви праві. Все потрібно віддати олігархам. Заводів і фабрик їм мало, ще землю віддати потрібно.
Доктор
Для ПЕТРО: Так вона і так вже їх - поцікавтеся станом сучасних агрохолдінгів (кому вони належань, яку кількість землі контролюють, інші активи - технічне забезпечення, переробка, елеватори тощо).
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!