– Мені перестала подобатися математика, коли крім цифр там з'явилися букви, – розповідає хлопець моєї подруги. Щоправда, варіанту не вчити математику він не мав: його мама – директорка школи. Він виріс і став пілотом БпЛА, тож математика йому згодилася.
Для свого сина Мартина я довго шукала формат, який дозволить йому опанувати алгебру й геометрію. Поки не знайшла вчительку, з якою він не боїться помилятись і готовий вчитися. Це було непросто і в нас не все виходить. Але що Мартин знає напевне: що опції не вчити математику в нього немає. І тепер він сам без нагадування вмикається на уроки, чим викликає щирий подив дорослих поруч.
Як мама, я знаю, що навчити дитину математики – це важка, титанічна праця. Але без математики неможливо стати успішною людиною з критичним мисленням. І тут у нас великі проблеми.
Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт за результатами НМТ–2026. Найнижчий середній результат з математики в українських підлітків – 131,9. Всього математику не склали близько 40 тис. учасників і учасниць НМТ, тобто понад 12,1% осіб, що взяли участь у тестуванні.
З фізики не подолали поріг 1 229 осіб або 12% тих, хто обрав цей предмет.
Без математичних знань людина не зможе ні взяти кредит у банку на адекватних умовах, ні порахувати співвідношення інгредієнтів для пирога. Також, згідно зі світовими дослідженнями, рівень знань з математики показує, як людина буде навчатися далі, незалежно від спеціальності. Адже щоб розбиратися в алгебрі й геометрії, потрібно мати прокачану загальну логіку, вміння фокусувати увагу, докладати зусиль та здатність вчитися загалом.
То чому ж ми опинилися в такій сра… складній ситуації?
Зниження рівня знань з математики розпочалося ще за царя Гороха, тобто до пандемії COVID-19. Погіршило ситуацію повномасштабне вторгнення, дистанційка та загальний розфокус уваги підлітків через негативний вплив гаджетів (так, тікток і кліпове мислення ще нікого не зробили розумнішими).
Головна проблема з вивченням математики: що воно побудоване за принципом піраміди. Якщо дитина пропустила якусь тему, наприклад, «Дроби», – це критично, бо вона не зрозуміє наступну тему, яка має надбудуватися на розумінні дробів. Тому учні, які в дев’ятому класі не знають таблички множення, мають наново проходити всю програму з математики, починаючи з другого класу.
І тут ми виходимо на іншу проблему – перевантажену навчальну програму. Слід реалістично оцінити, який відсоток учнів засвоює ту чи іншу тему, та обставини, за яких відбувається навчання. Краще розробити мінімальний стандарт в умовах війни, який школа гарантовано може забезпечити. Це краще, ніж формально пробігтися по всіх темах, але насправді пів класу не знатиме, що таке радіус і діаметр.
Дуже важливо нарешті провести моніторинг знань дітей, щоб зрозуміти, на якому етапі починаються освітні втрати. Це потрібно було зробити вже давно, але краще пізно.
У 2025 році ми подали законопроєкт про надолуження освітніх втрат. Щоб допомогти дітям із вразливих категорій, наприклад, з родин загиблих військових, а також дорослим – ветеранам і ветеранкам, які хочуть після служби продовжити навчання. Законопроєкт передбачає створення додаткових механізмів підтримки, окрім пільгового вступу до університету, наприклад індивідуальні заняття з репетиторами та тьюторський супровід.
У березні 2026 Верховна Рада схвалила законопроєкт у першому читанні. Дуже сподіваюся, що найближчим часом його винесуть в зал для фінального голосування. Тягнути нема куди, час працює проти нас.
Результати НМТ – це фінал шкільного навчання, коли виправити вже нічого не можна. Державі потрібні системні рішення на якомога більш ранньому етапі. Це вартує зусиль, часу й коштів, бо йдеться про майбутнє дітей, що завтра розбудовуватимуть Україну.
Автор: Інна Совсун, народний депутат України, член фракції політичної партії «Голос».
