Зараз буде довге читання про читання.
Свіжий національний звіт PISA-2025 вже опубліковано. Для освіти – це велика подія. Для української освіти в умовах війни – і поготів.
Міжнародне дослідження якості освіти PISA оцінює, наскільки 15-річні учні й учениці здатні застосовувати набуті знання та вміння в життєвих ситуаціях у трьох ключових галузях: природничо-наукові дисципліни, математика, читання. А ще дозволяє побачити динаміку – порівняти результати українських підлітків із попередніми циклами дослідження.
Читання залишається нашою найвразливішою галуззю. Саме тут найбільший розрив із середнім показником країн ОЕСР і найбільше зниження порівняно з нами ж у 2018 роком.
У 2022 році середній результат українських підлітків із читання становив 427 балів, у 2025-му – 418. Вважається, що 20 балів = ~ 1 рік навчання.
Як на мене, на читацьку грамотність звертають найменше уваги в «побутових» та медійних обговореннях PISA. Її складніше співвіднести з власним шкільним досвідом.
Математика, фізика, хімія – зрозумілі предмети, з яких усі отримували оцінки. А що означає «низький результат із читання» у 15 років? Що саме перевіряли, якщо читати ми всі начебто навчилися ще в початковій школі?
Тому коли у звіті розрив між українськими підлітками та їхніми однолітками в країнах ОЕСР із читання приблизно прирівнюють до двох років навчання, то як це взагалі розуміти?
45% українського учнівства не досягає базового рівня з читання. 45%!
Що саме PISA називає читанням? Здатність розуміти тексти, використовувати їх, оцінювати й осмислювати прочитане, щоб досягати своїх цілей, розвивати знання та брати участь у житті суспільства. Це значно ширше за техніку читання чи знання літературних творів. Ідеться про те, як людина працює з інформацією.
Знайти потрібне. Зрозуміти головну думку. Пов’язати різні частини тексту. Зробити висновок із того, що прямо не сказано. Зіставити кілька джерел. Оцінити достовірність повідомлення й аргументи автора.
А що таке базовий рівень? Це рівень 2 за шкалою PISA: вміння визначити головну думку тексту помірної довжини, знайти інформацію за заданими критеріями, зробити нескладний висновок. За підказкою в завданні – пояснити мету тексту, порівняти прості твердження та аргументи на їхню підтримку.
«Нижче базового рівня» не означає, що дитина взагалі не вміє читати. Але вона ще не опанувала ці навички достатньо впевнено.
У повсякденному житті це може виглядати так:
- Прочитати оголошення про конкурс, але не з’ясувати, чи можеш ти взяти в ньому участь, якщо вікові обмеження й інші умови зазначені в різних частинах тексту.
- Зрозуміти окремі речення новини, але не пояснити своїми словами, що саме сталося і яка її головна думка.
- Прочитати два короткі повідомлення про одну подію, але не помітити, у чому вони суперечать одне одному, навіть коли про це прямо запитують.
Саме про недостатньо сформовану здатність працювати зі змістом ідеться за цією цифрою.
Для України це також питання здатності розпізнавати дезінформацію та російську пропаганду.
Щоб помітити маніпуляцію, потрібно спочатку зрозуміти, що саме стверджує автор і чи підтверджує це наведена інформація. Якщо складно пов’язати дві частини тексту, складніше й помітити, що гучний заголовок суперечить змісту новини. Якщо складно порівняти повідомлення, складніше перевірити, чи не вирвали цитату з контексту.
Що ми бачимо в роботі з надолуженням освітніх втрат у SavED?
Якщо завдання з математики подані в текстовому вигляді, учні значно частіше їх пропускають або розв’язують неправильно. Тобто труднощі починаються ще до обчислень – із розуміння умови й того, що потрібно знайти.
Труднощі в одній галузі часто пов’язані з труднощами в інших. Про це говорить і національний звіт.
У читання немає окремого місця в розкладі базової та старшої школи. Але має бути зрозуміле місце в освітній політиці: хто і як виявляє труднощі з розумінням тексту, яку допомогу отримує дитина, як учителів різних предметів готують із цим працювати.
45% нижче базового рівня – достатня підстава перестати вважати, що в підлітковому віці питання «чи вміє дитина читати?» вже закрите.
Важливе уточнення: це результати для 17 регіонів, охоплених дослідженням. Низка прифронтових областей і тимчасово окуповані території до нього не увійшли.
Вдячність всій команді УЦОЯО, що вже вдруге забезпечили участь України в PISA в умовах великої війни.
Автор: Ганна Новосад, експертка з питань освіти, міністр освіти і науки України 2019–2020 років.
