Вибір професії в старших класах – методологічна помилка!
І вона базується на застарілому уявленні про ринок праці. Я досі зустрічаю тих, хто намагається обрати професію, або кому пропонують обрати їх зі списку. Це дуже і дуже не актуально і тільки шкодить.
Запитання «ким я буду?» або «ким ти хочеш стати, коли виростеш?» вкрай застаріле, оскільки воно передбачає статичну траєкторію: отримати конкретний фах у 17 років і дотримуватися його все життя. Сучасний світ лінійних сценаріїв не передбачає.
Сьогодні професії зникають, трансформуються та виникають швидше, ніж триває один університетський цикл. Більш того, професії гібридизуються і стають компліментарними. Часто відповідь на питання: «ким ти працюєш?» складається з 3–4 слів, фраз і навіть речень. Навчатись під конкретну посаду або конкретну професію – це підготовка до минулого.
Чому фокус на конкретній професії некоректний?
Це дуже сильно звужує потенціал. Якась конкретна професія сьогодні – не більш ніж одна з можливих ролей всередині масштабного процесу. Спроба обрати її заздалегідь обмежує гнучкість і звужує горизонт вибору.
Hard skills, прив’язані до вузької спеціалізації, застарівають за кілька років. Фокус на одній назві створює ризик втрати актуальності. Плюс штучний інтелект і нова ера, яка забирає низку функціоналу у людини.
Образ конкретної професії може бути дуже помилковим. Підліток обирає не сутність діяльності, а стереотипний образ посади, що часто призводить до розчарування вже на перших курсах.
Правильний фокус під час переходу зі школи до вищої чи професійної освіти – обрати галузь!
Вибір сфери (наприклад, біотехнології, урбаністика, цифрова економіка, відновлювана енергетика) дає змогу освоїти базовий контекст, інструментарій і логіку мислення галузі. І водночас відкриває широкий горизонт можливостей.
Крім того, дає велику адаптивність та маневреність. Усередині однієї сфери людина може змінювати ролі без перешкод. Від аналітика та дослідника до проджект-менеджера чи продуктового дизайнера, інвестиційного фахівця, підприємця тощо. Залежно від розвитку ринку та власних інтересів.
А ще й крос-дисциплінарність. Сучасні прориви відбуваються на стику областей. Людина, яка мислить категоріями сфер, а не вузьких посад, легко комбінує компетенції з різних напрямів.
Стратегічно правильне запитання для випускника звучить не «ким я хочу бути?», а «з якими системами, викликами та у якій сфері мені цікаво розібратися?» Настільки сильно, що я готовий пройти шлях підготовки висококваліфікованого фахівця.
Саме такий підхід знімає зайву тривожність, зберігає варіативність і формує стійкість до будь-яких трансформацій ринку праці.
Автор: Мар’яна Калабухова, консультант з освіти і навчання PhD.
