Після трагедії зі знищенням росією складів харківського видавництва «Ранок», де у вогні було втрачено до 10 мільйонів книжок, та таких само показових атак на виробничі потужності та склади інших українських видавництв цього року, в інформаційному просторі все чіткіше лунає думка про необхідність розвитку цифрового читання.
Це так. Але ми маємо розуміти, що для формування нової звички – навіть менш складної, ніж читання – необхідно мінімум три місяці щоденної роботи. Читання ж, як свідчить статистика, є «вмираючим видом» дозвілля для всіх вікових категорій українців.
І якщо читання дорослих – це здебільшого підтримка інтелектуального довголіття та розвиток навичок критичного мислення, то читання дітей та молоді – це фундамент якісної освіти та кадрового потенціалу для всіх галузей економіки, і тим паче ОПК України.
Від STEM до STREAM: чому Reading має значення
У STEM-освіті, якою вже понад 14 років опікується мій Благодійний фонд «Фонд освітніх ініціатив», розвитку читання присвячено цілий окремий розділ.
Розуміючи STEM як STREAM, де R – це саме Reading або ж «Читання» – ми, освітяни, закладаємо корисну звичку споживання дитиною інформації саме з друкованого слова, а не відео контенту, як це стало популярним зараз серед молодих батьків.
Науково доведено, що під час читання мозок виконує складну роботу, активуючи десятки нервових центрів, створюючи нові нейронні зв'язки, покращуючи пам'ять та знижуючи рівень стресу. У той же час відеоматеріал пропонує вже готові образи та сенси, що привчає наш мозок бути лінивим.
Читання україномовного тексту, наукового або художнього, цифрового або друкованого, також часткового захищає сьогодні наших дітей від російської дезінформації та формую основу української національної ідентичності.
Як повертають інтерес до читання у світі та в Україні
Варто зазначити, що зниження рівня читання – це не тільки наша проблема. В усіх розвинених країнах з розвитком цифровізації цей показник катастрофічно впав та залишається низьким.
А одним з найуспішніших кейсів є цьогорічна інформаційна кампанія Національного року читання Великої Британії, у якій дитині пропонувалося відновити звичку читання, починаючи з будь-якого цікавого їй контенту в будь-якому форматі.
Цьогоріч Міністерство культури України значно підсилило напрямок промоції читання і в Україні.
Книжковий бум, доступний не всім
Українська друкована книга сьогодні має неабияку популярність та попит. Яскраві книжкові фестивалі, тижні читання, підтримка книговидавців, сучасні та глибокі українські автори світового рівня, переклади на всі мови світу, тематичні дослідження, «еКнига» у подарунок до 18 дня народження... І все це працює.
Але тільки для категорій читачів, які мають можливість купувати достатньо дорогі нові видання, здебільшого в великих містах України.
А у віддалених містечках і селах місцеві бібліотеки, публічні та шкільні, позбавившись російськомовних книг на своїх полицях, відчувають справжній літературний голод.
Збір 10 тисяч українських книжок без кордонів та врятовані книги — для бібліотек, які потребують їх найбільше
Наш Фонд знає про цю трагедію україномовного читання в регіонах та серед українських родин з дітьми, що через війну опинилися за кордоном, не з теорії.
Ще у 2022 році ми розпочали великий благодійний проєкт «Добраніч», який до 2025 року зібрав та доставив у прифронтові регіони України та нашим маленьким читачам за кордоном, понад 10 тисяч україномовних книжок.
Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Кіпр, Польща, Фінляндія, Японія та США – географія нашого проєкту не мала кордонів та обмежувалася тільки кількістю книжок, які українські школи та соціально-відповідальні бізнеси могли зібрати як власний книжковий донат.
Потім був проєкт промоції електронного читання серед родин працівників українських компаній, який ми виконали за підтримки чудового видавництва «Віват», що має електронний варіант книги практично для кожного свого видання. Таку книгу легко купувати та читати на будь-якому цифровому гаджеті просто через офіційний безкоштовний застосунок від Гугл чи Apple.
А на початку 2026 року нам вдалося врятувати 10.000 примірників цінних українських книжок зі зруйнованого видавничого складу на Київщині.
На прохання видавців та за допомогою наших невтомних волонтерів та партнерів ми даруємо ці врятовані видання у сільські та прифронтові бібліотеки України. Так книги з історії України та цінні дитячі видання цього літа вже отримали понад 30 бібліотек Полтавської, Сумської, Харківської, Київської областей.
Та перелік заявок від бібліотекарів сіл і містечок в цьому проєкті стає тільки більшим. І в кожній заявці – біль та сум маленької громади, мешканці якої часто мають менше 1 нової книги на рік.
І це критично мало. Так само, як абсолютно неможливо в умовах війни задовольнити попит на українське слово тільки силами благодійників та видавців друкованої книги.
Від друкованої книги до електронної: чи настав час для цифрових бібліотек?
Тож питання залишається відкритим. Нам потрібні освічені та вмотивовані молоді фахівці та сильна національна ідея.
Основою обох векторів є читання.
І якщо з мотивацією та навичкою читати та вчитися ми навчилися працювати через STEM/STREAM, що також ще буде значно підсилено зокрема в нашому Фонді в поточному навчальному році.
То забезпечення зростаючого попиту на україномовну літературу серед читачів всіх вікових категорій, особливо в умовах вже систематичного знищення друкованої книги ворогом в цій екзистенційній війні – не під силу ані благодійним ініціативам, ані державі.
Тож чи не настав час повернутися до актуальності промоції саме цифрового читання та цифрових культурних хабів на базі публічних бібліотек з доступом до електронних копій україномовної літератури – вільно для всіх охочих, як це пропонувалося в нашому проєкті i-lib.ua ще на початку 2024 року?
Автор: Надія Омельченко, засновниця БФ «Фонд освітніх ініціатив».
