Росіяни дають стипендії 400 баксів в Алабузі, і ще більші стипендії іноземцям, які приїдуть вчитися придумувати нові способи вбити українців.
Маю незручне питання, чому Україна повністю не оплачує навчання інженерів на програмах, заточених під оборонку? Чому не дозволяє університетам набирати на оборонні спеціальності так багато, як тільки вони можуть? Чому обмежує навчання інженерів?
МОН знову буде гратися в якісь дивовижно неймовірні алгоритми, обмежуючи університети в максимальному обсязі державного замовлення, посилаючись на результати наборів попередніх років. Таким чином бюджетних місць в інженерії буде ставати не більше, а менше. Так, широкий конкурс і принцип «бюджетне місце ходить за студентом» – це брехня, якщо коротко.
Можна психанути і поставити вартість на інженерний контракт якусь символічну. Але тоді не буде з чого платити зарплату і комуналку.
Бо. Ще раз. Держава не хоче і не буде платити за навчання контрактних студентів на інженерів.
Задумка із державними грантами на навчання чарівна, звісно. Але якби розмір цих грантів дійсно міг покрити справедливу вартість контракту! А цього немає і приблизно.
Отак-от. Ким вигравати війну, не дуже ясно, м'яко кажучи.
Але державна політика спрямована на повне урівняння 116 державних університетів, незалежно від того, чи всі ці університети в принципі досі є університетами, чи це вже давно повна імітація. Бо закривати університети не можна, депутати образяться.
Зарплати піднімають взагалі повально всім. Стипендії піднімають взагалі повально всім. Додаткове фінансування отримують не університети, які мають найбільший імпакт у боротьбу за незалежність держави, а ті, які буде гарно підтримати в заголовках медіа – прифронтові, переміщені, які завгодно, але не ті, які ведуть освітній процес.
Українська система фінансування освіти не розрізняє студента, який сидить у Польщі в зумі, і студента, який живе на кампусі у Києві чи Рівному. До масових обстрілів таких нюансів не було ж. Хто б міг подумать!
Замість реагування на кризу є вперте слідування патернам, які були робочими і актуальними в мирний час. І які зараз роблять системі вищої освіти не краще, а гірше. Університетам вигідніше продавати дипломи і зачинятися з жовтня по квітень. І не бухтіти. І не виділятися.
Найчастіша відповідь на наші пропозиції до МОН, наприклад, звучить так «ваша пропозиція створює додаткові необґрунтовані преференції для певних закладів вищої освіти відносно всіх інших».
Так, таки створює. Може тому, що Україні дуже сильно не вистачає інженерів?
Коли нарешті в верхніх шарах атмосфери повірять, що нам треба своя Алабуга, росіянські дітки вже стануть непоганими фізиками і математиками і «фігачитимуть» їхній оборонпром кудись у космос.
До речі, якраз індустріальні партнери розуміють, яка дупа прийшла людському капіталу, і вкладають у розвиток людей, але дивуються страшно, чому держава робить вигляд, що все в порядку, і грає в якийсь тотальний популізм у вищій освіті, замість сміливих дій.
Автор: Ксенія Семенова, ректор Державного університету. «Київський авіаційний інститут»
