З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» у січні 2022 року остаточно сформувалася правова позиція, що дозволила Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти розпочати новий етап діяльності щодо встановлення фактів академічної недоброчесності.
Оскільки ця постанова разом із постановою «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів» (листопад 2021 року) урегулювали порядок скасування наукових ступенів у разі виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
На переконання Національного агентства, розвиток академічної культури і формування нульової толерантності до проявів академічної недоброчесності є невід’ємною складовою якісної освіти.
Інтерес освітянської спільноти до проблеми академічного плагіату є надзвичайно великим. Плагіаторські скандали набували значного розголосу не лише в сфері освіти, але й в політичному житті країни.
Маючи обмежені людські ресурси, Національне агентство почало вибудовувати систему виявлення фактів та ухвалення рішень щодо наявності академічного плагіату та позбавлення наукових ступенів.
Зокрема лише за 2023 рік до Національного агентства надійшло 29 скарг / повідомлень щодо наявності академічного плагіату в дисертаціях, за якими присуджено наукові ступені. Переважна більшість цих справ має «політичне» забарвлення, оскільки стосується керівників освітніх та наукових закладів, політиків, медійних осіб.
Провадячи цю важливу роботу, наша команда була свідома того, що опиниться у центрі медійних скандалів, маніпуляцій та судових розглядів.
Зокрема за останній час судами були ухвалені рішення про заборону вчиняти будь-які дії щодо розгляду трьох справ, що знаходилися на різних етапах процедури встановлення академічного плагіату.
Йдеться про кейси можливого плагіату в дослідженнях В. Петрушенко, Т. Кагановської, Р. Аксельрода. Варто зазначити, що ця заборона не є кінцевим рішенням, а лише законним тимчасовим заходом, що використовується в судочинстві. Національне агентство обов’язково продовжить розгляд цих справ після завершення судових процесів.
Та поміж багатьох судових справ щирий подив викликало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня за позовом О. Стасюк до Національного агентства. Нагадаю, що Національним агентством розглядалася справа про факти академічного плагіату в докторській дисертації О. Стасюк.
Після довгого дослідження, залучення експертних думок значної кількості наукових установ Національне агентство встановила беззаперечні факти академічного плагіату у цьому дослідженні та звернулося до Міністерства освіти і науки про скасування наукового ступеня автора.
Та суддя Могила А. Б. згаданого суду в порядку спрощеного позовного провадження вирішила визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства. Головним аргументом суду стало те, що наявні факти розглядалися та не були підтверджені Міністерством освіти і науки України.
Наведемо одну з цитати із рішення: «… суд зазначає, що крізь призму фактичних обставин цієї справи приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави повторно надавати оцінку фактам викладеним в скарзі на наявність/відсутність академічного плагіату у дисертації Стасюк О.О. /…/ після дослідження таких Міністерством освіти і науки України». (збережені стилістичні та пунктуаційні особливості оригіналу).
Тобто, не посилаючись на жодну порушену норму, не заперечуючи факти, встановлені Національним агентством, суд нівелює встановлені законами та підзаконними нормативними актами вимоги щодо відповідальності за академічний плагіат, переводячи дискусію у площину філософії права. Звичайно, Національне агентство буде оскаржувати це рішення.
Здобутий нами досвід у протидії академічному плагіату дозволяє стверджувати, що українське законодавство потребує суттєвого вдосконалення для врегулювання проблем академічного плагіату.
Національне агентство активно працювало над розробкою низки законопроєктів з питань академічної доброчесності. Вважаємо, що прийняття цілісного нормативного акта з цієї проблеми допоможе уникати абсурдних рішень українського судочинства, які блокують розгляд питань академічної недоброчесності.
Автор: Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
