Чому цей феномен (я про конкурс на посаду директора) маловідомий у нормальному світі?
Тому що там шкільні піклувальні ради, як єдиний орган управління школою, на посаду директорів довго шукають і головне – запрошують її зайняти тих людей, які, на думку ради, здатні забезпечити нормальне функціонування і розвиток закладу.
Запрошують, обіцяючи адекватну зарплату (за домовленістю) та умови праці (також за домовленістю).
Але при цьому попереджають про постійний нагляд (не щоденний прискіпливий контроль) за роботою директора та його негайне звільнення у випадку, якщо він не виконує взятих на себе зобовʼязань.
Наші конкурси – це дитяча гра в демократію, яка нічого не варта.
Іншими словами – це шоу. Якому наразі хочуть вдихнути нове життя.
Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.
