І. Лікарчук: школяризація майже знищила профтехи

Давним-давно було потрібно позбавитися школярства у системі підготовки робітничих кадрів

І. Лікарчук: школяризація майже знищила профтехи

Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.

22 травня Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроект №7293, який спрощує отримання професійно-технічної освіти у воєнних умовах.

Зокрема передбачено можливість здобуття професійно-технічної освіти без одночасного здобуття середньої освіти.

Я про необхідність такого рішення писав і говорив останні тридцять років… Давним-давно було потрібно позбавитися школярства у системі підготовки робітничих кадрів. Бо справжньої загальної середньої освіти там і не було, і немає.

Люди у заклади профтехосвіти приходять не фізику чи хімію вивчати, а здобути професію. Якою можна оволодіти за три місяці, але, завдячуючи опануванню курсу загальної середньої освіти, вони вимушені протирати штани в цих закладах три (!) роки…

Навіть дуже багаті країни собі цього не дозволяють, а ми ніяк не могли відмовитися від радянського минулого та компартійних мантр про всезагальну середню освіти. Щоб бути попереду всієї планети.

Саме задля цього у 70–80-х минулого століття у профтехучилищах колишнього СРСР почали запроваджувати загальну середню освіту… Але і її толком не запровадили, і профтехосвіту майже втратили…

Лише війна примусила подивитися на цю проблему, знявши радянські окуляри. Хоч це можна і було потрібно зробити вже дуже давно. Та лобісти школяризації системи ПТО робили все для того, щоб цього не сталося. А держава десятиліттями викидала в нікуди велетенські бюджетні кошти. Котрих завжди не вистачало на професійну підготовку, через недоліки в якій система ПТО майже згинула…

Чому дурні? Бо – бідні. Чому бідні? Бо – дурні.

Оригінал

Освіта.ua
24.05.2022

Популярні блоги
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Л. Гриневич: діти за кордоном мають подвійне навантаження Щоб уникнути подвійного навантаження, необхідно напрацювати механізм перезарахування результатів
О. Северенчук: для дітей важлива якість розкладу Не так важливе навантаження, як грамотний підхід до формування розкладу і робочого дня дитини
В. Співаковський: у батьків дуже змінилися пріоритети На перше місце вийшла безпека дитини, на друге – соціалізація, і лише на третє – знання
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
dgf
І тоді , можливо , кошти будуть перенаправлені на покращення матеріало- технічної бази училищ, більше часу на виробниче навчання... Навчання на перукаря - це просто якийсь сміх , ви уявляєте. як навчитися робити стрижки дистанційно і . так би мовити, "на пальцях". Практику діти шукають самостійно. Більшість перукарень - це салони. з гарним прейскурантом цін, там їх до голови клієнта і за метр не допустять.
Олена
Ну от припустімо дитина після 9 класу піде і опанує професію за три місяці. В вересні вступає, в грудні випуск. Що далі? Цій дитині все ще 15 років, вона неповнолітня, де їй шукати роботу? Мало бажаючих офіційно оформити на роботу неповнолітнього (хоч це дозволено законом з певними обмеженнями), особливо якщо це виробництво. Скоріш за все такому випускнику, поки його колишні однокласники вчаться в 10-11 класах доведеться тупо сидіти вдома і чекати 18-річчя, або працювати неофіційно.
Мікс Рамш
Дєд дав в штангу! Середня освіта ніколи не заважала професійній підготовці. Навпаки!! А примітивні ремесленики Шминдруки- просто невдахи не грамотні. До- речі, вже десятки років можна було отримати професію і без середньоі школи! Руйнатори записні…
Кузьміч
повністю погоджуюсь з Дідом!
Василь Шминдрук
Наступним кроком повинна стати кадрова «революція» в системі ПТО. Бо офісно-кабінетне болото буде саботувати будь-які реформи. Професійності і компетентності там ніколи не було, а стояв стійкий запах «совка». Це стосується усієї управлінської вертикалі, починаючи від міністерства і закінчуючи представниками адміністрацій навчальних закладів. Головна «фішка» їх роботи – продукувати понти і показуху. Також не залишати поза увагою Академію педнаук та Інститут модернізації. Вони були модераторами всього нещастя, яке десятиліттями руйнувало професійну освіту.
Василь Шминдрук
Мої слова будуть здаватись цинічними, але заради справедливості напишу: не було б щастя та нещастя допомогло.