Олександр Істер, учитель-методист, автор підручників та посібників з математики.
Скласти ЗНО з математики шляхом вгадування відповідей стало набагато важче.
Плачевні підсумки ЗНО з математики 2021 року жваво обговорювалися на початку літа, зокрема й у блогах поважних освітянських сайтів. Нагадаю, що поріг «склав / не склав» для тесту з математики становив 10 тестових балів із 67 максимально можливих, проте його не змогли подолати 31,11 % учасників. Для порівняння зазначу, що у 2020 році поріг «склав / не склав» для тесту з математики становив 9 тестових балів із 62 максимально можливих. Минулого року цей поріг не подолало 12,71 % учасників тестування.
Про проблеми математичної освіти докладно писав в одному з блогів. Проблеми, звичайно ж, нікуди не поділися, також свою негативну роль зіграла пандемія, але ж чи тільки пандемією можна пояснити збільшення майже у 2,5 рази відсотка абітурієнтів, що не подолали поріг «склав / не склав» з математики в порівнянні з попереднім роком?
У відповіді на це питання нам допоможе цариця наук – математика.
Не є секретом те, що багато слабко підготовлених абітурієнтів «витягують» на оцінку «склав» (не лише з математики) завдяки вгадуванню відповідей у завданнях з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох чи п’яти запропонованих. Розгляньмо, які можливості в абітурієнтів-«лотерейників» на ЗНО з математики були у 2020 році і якими вони стали у 2021 році.
У 2020 році ЗНО з математики містило 20 завдань з вибором однієї правильної відповіді з п’яти запропонованих та 4 завдання на встановлення відповідності між 4 задачами (питаннями) та 5 відповідями до них. Отже, загальна кількість завдань, де можна було вгадати відповідь (поставити «хрестик») становила 36 завдань, у кожному з яких імовірність вгадування була 1/5, або 20 %. Таким чином, абітурієнт, який ставив «хрестики» навмання в середньому міг отримати 36 · 0,2 = 7,2 бала. Якщо ж згадати, що у 2020 році поріг «склав / не склав» для тесту з математики становив 9 тестових балів, то можна зробити висновок, що, розв’язавши самотужки всього два завдання, абітурієнт з великими шансами долав поріг «склав / не склав»
У 2021 році в структурі завдань ЗНО відбулися серйозні зміни. Завдань з вибором однієї правильної відповіді стало 16. З них 4 перші містили по 4 варіанти відповіді, а решта 12 – по 5 варіантів. Також «лотерейники» мали можливість випробувати долю в 4 завданнях на встановлення відповідності між 3 задачами (а не 4, як було минулого року) та 5 відповідями до них. Для 4 завдань, які мали по 4 варіанти відповідей, імовірність вгадування 1/4, або 25 %, для решти завдань, як нам уже відомо, 1/5, або 20 %. Таким чином, абітурієнт який ставив «хрестики» навмання, у 2021 році в середньому міг отримати 4 · 0,25 + (12 + 12) · 0,2 = 5,8 бала. Далекувато до порогового балу 10…
Сподіваюсь, що цей блог прочитають не лише вчителі математики, а й майбутні випускники та їхні батьки. Для двох останніх категорій читачів повідомлю, що програма ЗНО з математики містить матеріал з 5-го класу по 11-й. Тому сподівання на те, що учні, які, м’яко кажучи, слабенько вчилися протягом 10 років навчання, за 11-й клас зможуть підготуватися до ЗНО (навіть з найкращим у світі репетитором), навряд виправдаються.
Зі свого боку зауважу, що як учитель абсолютно підтримую новий формат проведення ЗНО з математики. Сподіваюся, що аналіз, наведений у цьому блозі, спонукатиме майбутніх випускників серйозно ставитися до вивчення математики, враховуючи те, що скласти ЗНО з математики шляхом вгадування відповідей стало набагато-набагато важче.
Причому хотілося б побажати, щоб це серйозне ставлення «прокинулося» у них якомога раніше, а не за 2–3 місяці до останнього дзвоника.
Запрошую до обговорення цього блогу!
