І. Лікарчук: оптимізація шкіл – загроза нацбезпеці держави

Питання «оптимізації» мережі закладів середньої освіти у сільській місцевості варте для розгляду в РНБО

І. Лікарчук: оптимізація шкіл – загроза нацбезпеці держави

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Маю у приваті півтора десятка звернень щодо так званої «оптимізації» мережі закладів освіти, насамперед, у сільській місцевості різних регіонів. Спостерігаю за висвітленням аналогічних процесів у соцмережах та у деяких ЗМІ. І, на жаль, приходжу до дуже невтішних висновків.

Перший. За так званою «оптимізацією» стоїть не стільки турбота про якість освіти для дітей із тих населених пунктів, де рубають чиновницькою шаблюкою школи, а турбота про те, щоб бюджетні кошти з освіти забрати та перерозподілити їх на інші видатки. Котрі, мабуть, більш зручніші для обороту грошей. Або щоб у місцевої влади було менше проблем з утриманням закладу: світло, опалення, меблі, обладнання, ремонти, харчування і т. ін.

Тепер стосовно розмов про те, що оптимізація – турбота про якість освіти. Таке стверджувати – однаково, що прикривати срам фіговим листком. Бо про якісь тенденції в якості освіти можна говорити лише тоді, коли для їх замірів використовують валідні та апробовані методики. В Україні таких методик немає, якість освітньої діяльності тієї чи іншої школи майже ніхто не досліджує та не аналізує. І достеменно ніхто не знає, чого вартує та чи інша школа на ринку освітніх послуг.

Можливо, на інтуїтивному рівні про ту якість щось знають деякі батьки. Але їх, коли приймають рішення про «оптимізацію», ніхто й не запитує.

Що стосується результатів ЗНО для оцінювання якості освітньої діяльності школи, то це смішно, сумно і дуже примітивно. Це дуже схоже, як у «Кайдашевій сім’ї» Мотря і Кайдашиха міряли городи поясом, а потім вирішували, де чия межа.

І про опорні школи в цьому контексті. Немає досліджень і висновків, які б переконливо свідчили, що та чи інша школа, після того як стала опорною, почала забезпечувати кращу якість освіти. Як і досліджень про те, що якість покращилася від доїзду учнів до шкіл т. з. шкільними автобусами.

Другий висновок. Він може бути сформульований добре відомою фразою: «А судді хто?»

У сьогоднішньому законодавчому полі рішення про долю школи дуже часто вирішують люди, котрих абсолютно безпомилково можна назвати школофобами. Очевидно, що їх школа у свій час нічому не навчила. Або була злою мачухою. І для них вона сьогодні – лише бермудський трикутник проблем.

Показові у цьому контексті слова старости одного із сіл Київщини (цитую): «На х…ра мені та школа. Хай батьки думають, де вчити своїх в…ків. Мої – вивчені. Грошей немає».

Бачите – школа йому не потрібна… Між іншим, у сьогоднішньому правовому полі й управи на такого старосту немає. Бо мережа шкіл у компетенції місцевої влади. У громадськості й батьків, які хочуть зберегти школу, вихід лише один – звертатися до суду. Але той, хто звертався туди, добре знає, що це таке…

Третій висновок. Те, що подібними рішеннями ігноруються конституційні гарантії на безкоштовну загальну середню освіту, вимоги освітнього законодавства про відтермінування створення мережі профільних закладів, законів про охорону дитинства, ряду міжнародних конвенцій – нікого не цікавить.

Освітній омбудсмен – то, образно кажучи, як «сокирка під лавкою»; обласні органи управління освітою інколи не можуть, а більш за все – і не хочуть втручатися у вирішення даних проблем; загальнодержавна система нагляду за дотриманням освітнього законодавства фактично не діє.

Тож умови для «гулянь з косою» на освітянському полі у керівництва територіальних громад і старост – ідеальні. За принципом: «Роблю, що хочу».

Але ніхто не мислить про те, що подібна позиція – реальна загроза національній безпеці держави. І в цьому контексті думаю, що це питання варте для розгляду в РНБО.

Оригінал

Освіта.ua
22.06.2021

Популярні блоги
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
І. Лікарчук: замість виховання – шароварщина і звіти Виховної роботи як системи формування людини вже давно немає, а є гам, шум, тріскотня
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Світлана
Кожний, хто за оптимізацію, посадіть СВОЮ дитину (хоча б подумки) о 6.30 в автобус, який проїде по бездоріжжю 10-20 км. Потім ця дитина сяде за парту, щось, мабуть якісно, буде вчити. Потім після 5 - 6 уроків приїде тим же макаром додому о 16.00. Потім, мабуть, так же якісно буде вчити домашні завдання. І, мабуть, таки матиме добрі та відмінні результати ЗНО. Потрібно хоча б сказати відверто:"Плювали ми на якість освіти, ми рахуємо гроші, і малі школи (а розом з ними і діти) нам не потрібні." Це чесно. У місті свої проблеми - учнів нікуди дівати, а школи добудовувати або інші приміщення переобладнувати - дорого. Знову гроші. Висновок:хотіли капіталізму - будь ласка. Змиріться. Тільки от якість жаль.
Tet-a-tet
Для Світлана: Поважаючи Вашу думку мушу сказати таке. Яка якість викладання може бути у малокомплектній школі,де один вчитель викладає 3-4 предмети, а у класі сидять діти різного віку? І т.д і т.п. Я й у місті ставав о 7 ранку,30 хв.йшов до школи і приходив по 16 годині,при чому тут автобус і бездоріжжя? Наші предки орали плугом,жінки руками прали на річці, траву косили ручними косами і ніхто від того не страждав.А тепер поїздка на автобусі-то вже трагедія,до речі, у містах також вистачає заторів та поганих доріг,то що, будемо ставити школу на кожній вулиці? Може громада має бути активнішою у вирішенні таких проблем,які Ви вказали,а не чекати на доброго дядька,який усе за вас зробить.
Вчитель
Колись, за часів Т.Г.Шевченка, навчання було безцінним скарбом. За наших часів - безмежних можливостей, світло знань перетворили у сміття, і шукають причин...
Коментувати
Tet-a-tet
Вчитель(комент нижче) повністю правий,що то за школа,де учнів стільки, скільки вчителів? Коли ми навчимося рахувати гроші і витрачати їх з користю для усіх,а не для окремо взятого сільця,де живе 50 громадян? Скільки було дописів,де зрозумілою мовою було пояснено,яку шкоду несуть учням маленькі школи, а користолюбиві"небайдужі" продовжуюють товкти воду у ступі. Цілий світ возить дітей до школи(де це необхідно),і тільки ми кажемо,що школу потрібно возити за учнями,скільки би це не коштувало.
399
Для Tet-a-tet: було пояснено,яку шкоду несуть учням маленькі школи. Закривайте (оптимізуйте) школи і будуйте тюрми із ВІПкамерами
Tet-a-tet
Для 399. Шановний перестрашений пане! Тюрми мають до оптимізації шкіл таке ж відношення,як мавпа до людини. Якщо у мене у кишені 100 гр. мені ніхто у супермаркеті не дасть товару на двісті, з віп-камерами -чи ні, з оптимізованими школами- чи ні. Подивіться кримінальну статистику і Ви побачите,що оптимізація шкіл ніяк не пов’язана з цим явищем. Скільки в Україні злочинців з прекрасною освітою,скільки банкірів обікрали своїх вкладників,вони,що, на автобусах до школи їздили?
Вчитель
А депутати - перші корупціонери, брехуни, злодї і зрадники!!! Усі мають гарну освіту! Подивіться як керують!!!
Коментувати
Вчитель
Маячня!!! У нас оптимізували щойно одну школу: 25 учнів - 23 вчителя. Це що / нормально? А по відношенню до тих вчителів , які мають по 30 учнів у класах - нормально?
небайдужий
А хто тепер керує Обласними департаментами освіти? Куми, свати, родичі, торгаші.І хто погоджує таких керівників,які заочно закінчили торговий вуз,а потім будучи при посаді в районі, купили диплом і стали валиками юристами.Позор для МОН!!!Для однієї з обласних адміністрацій,яка зробила реорганізацію дапартаменту освіти!!! Побачимо,що далі....
399
Для небайдужий: ТОЧНО. ОСВІТІ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ПОВНИЙ П....ЦЬ
Коментувати
399
Социализм - это контроль, писал Володя Ульянов. От і школа ліквідується, а сільрада - ні!
Володимир
Цікавий факт! Школа ліквідується, а сільрада - ні! І це сприймається нормально.