М. Винницький: присудження наукових ступенів

Незабаром система присудження наукових ступенів, особливо доктора філософії, зазнає суттєвих змін

М. Винницький: присудження наукових ступенів

Автор: Михайло Винницький, керівник секретаріату в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти.

Упродовж останніх тижнів і місяців питання системи присудження наукових ступенів отримало чимало суспільного розголосу. Нещодавно – 16 квітня 2021 р. – набули чинності зміни до законів «Про вищу освіту», які проходили через Верховну Раду під номером законопроекту 4667-1 «Про внесення змін до деяких Законів щодо присудження наукових ступенів». Отже, незабаром система присудження наукових ступенів, а особливо процедура присудження ступеня доктора філософії, зазнає суттєвих змін.

Як відомо, ступінь кандидата наук, який дістався Україні в спадок від радянської доби, присуджується за результатом захисту в спеціалізованій вченій раді, але диплом видається лише після затвердження рішення цієї ради Атестаційною колегією МОН (колись таке затвердження здійснював ВАК).

Саме в цьому «освяченні» державою основна проблема чинної системи. У світі ступінь доктора філософії (чи то кандидата наук) присуджується не державою, а закладом, у якому здійснювалася підготовка відповідного науковця. Там (поза колишнім СРСР) система наукових ступенів саморегулюється закладами, які дбають у першу чергу про свою репутацію.

Ризик цієї системи очевидний: якщо співробітники закладу вищої освіти чи наукової установи, які присуджують відповідний ступінь, себе поважають, то їх і поважатиме академічна спільнота. Але якщо репутація закладу чи установі не важлива, система дозволяє (фактично) вільний продаж дипломів.

До речі, якщо ввести в Google «buy a phd», вискакує цілий ряд сайтів, на яких за відносно помірну ціну (250-500 доларів) можна замовити папірчик, на якому красиво напишуть Ваше ім'я і прізвище під заголовком Philosophy Doctor (PhD), чи будь-який інший «доктор». Але цей «диплом» не буде визнаний будь-ким. У світі куплені дипломи ніхто не визнає.

Противники «репутаційного принципу» в Україні часто кажуть, що перехід до нього стане можливим лише тоді, коли скасують систему обов'язкових доплат науково-педагогічним працівникам за ступінь. Але в країнах, де держава не схвалює рішення рад по захисту, вона все ж фінансує освітню (і наукову) діяльність закладів вищої освіти і наукових установ.

Контроль якості там відбувається через інструмент акредитації. Акредитація (зовнішнє оцінювання якості освітнього процесу) надає закладу право видавати власний диплом. А далі «вартість» цього диплому визначається репутацією закладу: диплом умовного Кембриджа чи Оксфорда має іншу цінність, ніж диплом умовного університету Лестера чи Брайтона.

Саме репутаційний принцип лягає в основу системного переходу від кандидата наук до доктора філософії, який розпочався в Україні в 2016 році з запровадженням аспірантських програм третього рівня вищої освіти і завершиться вже до кінця 2021 року із запровадженням нової процедури атестації випускників цих програм.

Упродовж останніх двох років для тих, хто вступив до аспірантури в 2016 або пізніше, діяв тимчасовий «Експеримент з присудження доктора філософії», за яким впроваджено сутнісно іншу процедуру захисту через разові спецради. Але все ж в «експерименті» збережено радянський рудимент підтвердження рішень цих рад Атестаційною колегією МОН.

Нещодавно прийняті зміни до законодавства остаточно завершать реформу: перехід від ступеня кандидата наук (пост)радянського зразка до ступеня доктор філософії (PhD) європейського зразка. Цей перехід передбачає такі зміни:

  • Якщо захист кандидата наук проходив на засіданні постійно діючої спецради, члени якої часто читали лише автореферат, а не всю дисертацію, то захист доктора філософії проходитиме на засіданні разової ради в складі 5 вузькопрофільних спеціалістів, які ґрунтовно розбиратимуться з дисертацією; автореферату не читатимуть, бо його дисертант не писатиме.
  • Якщо голосування спецради щодо присудження ступеня кандидата наук було таємним, що забезпечувало кругову поруку, у новій системі разових рад із захисту доктора філософії, всі члени прийматимуть рішення гласно і з особистою відповідальністю; відеотрансляція кожного захисту – обов’язкова вимога закону.
  • Якщо ступінь кандидата наук можна було захистити, написавши дисертацію і супутні статті у наукових журналах самостійно (дозволялося «прикріплення» та існував інститут «здобувача»), то ступінь доктора філософії можна буде здобути лише в результаті завершення 4-річної освітньо-наукової програми, у якій передбачено і аудиторні заняття, і написання текстів, і формалізовані дослідження, а спецраду для захисту PhD зможуть сформувати лише там, де ця програма акредитована.

Цього тижня на засіданні Національного агентства було схвалено проєкт Порядку присудження ступеня доктора філософії. Цей текст вже переданий в МОН і незабаром буде оприлюднений на сайті Міністерства для громадського обговорення.

Прискіпливий читач там побачить деталізацію процедури публічного оприлюднення інформації про склад разових спецрад із захисту доктора філософії на сайті Національного агентства, певні зміни до вимог щодо кваліфікації їх членів (наявність статей у журналах, що індексуються в Scopus або Web of Science стане опційною), можливість зупинки процедури захисту в разі невідповідності складу ради вимогам. Ці нововведення передбачені нещодавно прийнятими змінами до закону «Про вищу освіту».

Також там запропоновано можливість захисту дисертації у вигляді традиційного рукопису або у вигляді не менше трьох статей, опублікованих у провідних міжнародних журналах, до яких додається вступний та заключний розділи, що обґрунтовують цілісність змісту цих статей та новизну викладених наукових результатів. Така практика особливо поширена в країнах ЄС, із яких нам варто брати приклад.

А ще, відповідно до закону, у проєкті Порядку присудження ступеня доктора філософії виписано процедуру скасування рішення про присудження цього ступеня в разі порушень процедури захисту або порушень академічної доброчесності. Якщо стисло: основна відповідальність покладається на заклад, який присудив ступінь, проте можливість звернення до Національного агентства в разі бездіяльності закладу також передбачено.

Очевидно, зауважень до тексту Порядку буде немало, адже мова йде про сутнісну зміну системи: перехід від застарілого ступеня кандидата наук до ступеня PhD, які видаватимуть заклади в результаті захисту в разовій спецраді. Сутнісні зміни ніколи не проходять безболісно. Але в Європу вже нам давно пора.

Оригінал

Освіта.ua
30.04.2021

Популярні блоги
О. Калинич: відверті висновки про дистанційне навчання З поняття «дистанційне навчання» треба прибрати слово «навчання», замінивши на «імітація»
Ігор Лікарчук: освітній процес втрачає сенс Результати екзаменів не повинні бути підставою для оцінки роботи вчителя, це оцінка роботи учнів
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
ІльменкоМ.Я.
Дивіться! Яка радісна і задоволена фізія Виницького ! Забабахали собі в Назяво більше сотки в місяць білоі зарплати за рахунок бідних студентів і тепер ще за захисти дисертацій беруться. Капець! Що робится!??
Код
У Законі "Про вищу освіту" є ступінь вищої освіти - доктор філософії/доктор мистецтва, а ступеня доктор наук немає. Немає його і у Законі "Про освіту". Як це розуміти? На який документ опираються при присудженні ступеня вищої освіти - доктор наук?
Володимир
Для Код: Як виявляється, на банківські купюри...
Оракул
Для Код: На закон "Про наукову і науково-технічну діяльність"
Коментувати
Володимир
А яку цінність для суспільства має філософія, що по ній захищаються дисертації? Ще від Гегеля там все зрозуміло.
Систенко
Оце чудо- юдо пан Винницький один із головних ідеологів розвалу вищоі освіти Украіни. Воно ввело в Назяво при лопуху Квіту плату за акредитацію по 70 тис за штуку!! Намалював собі і Квітку по 120 тис грн зарплату ... Тепер це канадське нахалля ще хоче брати бабло за захист дисертацій... Плюс гранти на мільйон кожному , щоб паплюжити всіх, хто говорить правду, хто закликає грантожопих гнати з Украіни!!Всі ці бандерлоги кучкуються в Могилян- пту.
Галя
Для Систенко: точна оцінка!!
Коментувати
реальність
Автор хоч і назявьонок та досить далекий від реальності. насправді "вузькопрофільні" нові тимчасові спецради складаються з різношорстного люду із наук.ступенями з різних наук (див. наявну інформацію по складу спецрад в МОН), бо насправді в Україні НЕ вистачає вузькопрофільних спеціалістів за цілою низкою наук.напрямів. до того ж ректори вимагають максимально брати членів таких спецрад тільки з свого ун-ту. Коли приймали нові закони не врахували ні брак належного фінансуванн, ні брак кваліфікованих вузькопрофільних фахівців. + істотно підвищився вплив нефахівців, але адміністраторів = ректорів і проректорів на формування спецрад і на результат захисту. Одним словом депрофесіоналізація прогресує, але звіти, як завжди, будуть гарненькі!.
Микола
Для реальність: нахрен кому потрібні ваші пусті дисертаціі!
реальність
Для Микола: пане Миколо, про це Вам доцільно подумати, коли при купівлі нового авто Ви особисто захочете придбати щось з німецьких чи японських бреднів, а не українське горе-авто :) Якраз в цих країнах досить потужно розвинута наука, багато захистів дисертацій і досить мало "високоосвічених" громадян, які напишуть "нахрен кому потрібні ваші пусті дисертаціі!" Про свої слова подумайте, коли порівнюватимете якість життя в Україні і в ФРН чи Австрії. + Якщо Ви особисто чогось не розумієте, то це геть не означає, що наука взагалі нікому не потрібна. Не слід опускатись до рівня павіанів, яким також не потрібні дисертації та й книжки взагалі :)
Варта
Дисертаціі - це не наука, а синекура на десятки років безділля!!
Коментувати