Ректори, які отримали найбільше «на розвиток», є найактивнішими лобістами кандидатури Шкарлета

О. Панич: щодо «фінансової політики від Шкарлета»

Автор: Олена Панич, незалежний експерт із питань освіти й освітньої політики.

Якщо вас цікавить, додам трохи інформації щодо «фінансової політики від Шкарлета».

У Державному бюджеті України на 2020 рік у окремій статті «Фонд розвитку вищої освіти» було передбачено 500 млн гривень на капітальні видатки закладів вищої освіти (що включає в себе – ремонти, будівництво, протипожежну безпеку тощо). Розподіл цих коштів мала здійснювати спеціально створена конкурсна комісія, куди мали б увійти народні депутати з бюджетного комітету ВР і представники МОН, за прозорою і офіційно оприлюдненою процедурою. Розподіл мав бути здійснений за критеріями, затвердженими Кабміном відповідно до статті 26 Закону України «Про державний бюджет України».

Навесні, у зв’язку із секвестром бюджету, ці кошти були вилучені з бюджету МОН. Проте восени частину коштів таки вирішили повернути. Ідеться про 170 млн грн.

Але вони були зараховані до іншої бюджетної статті, а саме тієї, з якої фінансуються захищені видатки. Це створило можливість практично безкарно і начебто без формальних порушень закону «обійти» вимогу прозорого розподілу коштів. Гроші були розподілені в ручному режимі керівництвом МОН.

Як можна побачити з документа, розподіл, м’яко кажучи, нерівномірний. Окремі ЗВО отримали непропорційно великі суми у порівнянні з іншими. Як вказується в листі МОН від 11.12.2020 № 1/10-4484, адресованому одному з народних депутатів, «основним критерієм ... розподілу була спроможність закладів вищої освіти в дуже стислі терміни, що залишилися до кінця року, провести тендери і в повному обсязі використати виділені кошти».

Ви можете самі вирішити, як ставитися до такого «критерію» розподілу бюджетних коштів. Як на мій погляд, подібні обґрунтування звучать цинічно.

Ну і, мабуть, нікого не здивує, що ректори окремих університетів, зокрема, із тих, які отримали найбільше «на розвиток», є сьогодні найактивнішими лобістами кандидатури С. М. Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Такі собі «заінтересанти» або, як їх ще називають у кулуарах, «акціонери» нинішнього т. в. о.