А. Сененко: Національний фонд досліджень склався як інституція

Автор: Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

У ці дні групи українських вчених, що вибороли гранти Національного фонду досліджень, нарешті отримують свої перші зарплати, купують матеріали, предмети, всілякі реактиви і запчастини.

Найголовніше - українські інститути вже почали отримувати обладнання, вартість якого складає мільйони гривень.

Це непересічна подія не тільки в житті цих груп, їх наукових установ, а й у житті країни.

І ось чому.

На фоні багаторічного зубожіння наукової сфери Національний фонд досліджень, створення якого було заплановане в реформі науки від 2015 року і який мав би запрацювати спочатку в 2016-му, потім 2017-му, ...18, 19-му..., лишень у 2020 році став тим, чим йому належить бути - повноцінною структурою для конкурсного фінансування науково-дослідних робіт у обсягах, що не викликають сумну усмішку на обличчі.

Адже випадки, коли фінансування наукової роботи складає сотню тисяч гривень (а інколи і менше), чи не половина з яких у вигляді податків та зборів поверталася назад у бюджет - були прекрасною традицією імітації фінансування науки в Україні.

Тут поки відбувається інакше.

Особисто моєю думкою є те, що Нацфонд склався як інституція.

І за це слід подякувати кільком групам осіб:

1. Ідеологам реформи науки 2015-року, які заклали цей чудовий інструмент в Закон про наукову та науково-технічну діяльність.

2. Науковому комітету, котрий з року в рік повільно, але невідворотно і тягло втілював ідею конкурсного фінансування через НФД у життя.

3. Платникам податків, котрі спрямували сотні мільйонів гривень у нову структуру.

4. Як не дивно - чинній владі, що забрала з Нацфонду досліджень на будівництво доріг (офіційно - на ковідний фонд, але ж ми розуміємо) не всі гроші, а трохи менше половини (навіть сам не розумію, це сарказм, чи ні, але хай буде ні, щоб знову не забанили).

5. Науковій раді фонду та дирекції фонду, які робили все для того, аби дебют не став фіаско.

То чи все задумане вдалося?

Ніт.

Були очевидні проблеми з експертизою проєктів.

Були очевидні проблеми з бюрократичною тяганиною.

Були очевидні проблеми з термінами виконання проєктів, етапами і т. ін.

Але я скажу коротко те, що кажу загалом про науку в Україні.

Більшість проблем Національного фонду досліджень знаходяться поза межами впливу Національного фонду досліджень.

Ота вся бюрократія бюджетного законодавства, ідіотизми паперових звітів і договорів з мокрими печатками - є незнищенними жодною (підкреслено) діджиталізацією, і зсередини сфери подолати це неможливо.

Тому тішить, що фонд принаймні пообіцяв розпочати роботу у напрямку змін в законодавстві, що спростять здійснення наукової діяльності в Україні.

Та й експертизу обіцяє покращити.

Зрештою, я щиро вітаю українців з тим, що в їхній країні з'явився і запрацював Національний фонд досліджень України.

Це не достатній, але необхідний елемент появи сильної науки.

Майте гарний день.

Оригінал