А. Сененко: Національний фонд досліджень склався як інституція

Щиро вітаю українців з тим, що в нас з'явився і запрацював Національний фонд досліджень

А. Сененко: Національний фонд досліджень склався як інституція

Автор: Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

У ці дні групи українських вчених, що вибороли гранти Національного фонду досліджень, нарешті отримують свої перші зарплати, купують матеріали, предмети, всілякі реактиви і запчастини.

Найголовніше - українські інститути вже почали отримувати обладнання, вартість якого складає мільйони гривень.

Це непересічна подія не тільки в житті цих груп, їх наукових установ, а й у житті країни.

І ось чому.

На фоні багаторічного зубожіння наукової сфери Національний фонд досліджень, створення якого було заплановане в реформі науки від 2015 року і який мав би запрацювати спочатку в 2016-му, потім 2017-му, ...18, 19-му..., лишень у 2020 році став тим, чим йому належить бути - повноцінною структурою для конкурсного фінансування науково-дослідних робіт у обсягах, що не викликають сумну усмішку на обличчі.

Адже випадки, коли фінансування наукової роботи складає сотню тисяч гривень (а інколи і менше), чи не половина з яких у вигляді податків та зборів поверталася назад у бюджет - були прекрасною традицією імітації фінансування науки в Україні.

Тут поки відбувається інакше.

Особисто моєю думкою є те, що Нацфонд склався як інституція.

І за це слід подякувати кільком групам осіб:

1. Ідеологам реформи науки 2015-року, які заклали цей чудовий інструмент в Закон про наукову та науково-технічну діяльність.

2. Науковому комітету, котрий з року в рік повільно, але невідворотно і тягло втілював ідею конкурсного фінансування через НФД у життя.

3. Платникам податків, котрі спрямували сотні мільйонів гривень у нову структуру.

4. Як не дивно - чинній владі, що забрала з Нацфонду досліджень на будівництво доріг (офіційно - на ковідний фонд, але ж ми розуміємо) не всі гроші, а трохи менше половини (навіть сам не розумію, це сарказм, чи ні, але хай буде ні, щоб знову не забанили).

5. Науковій раді фонду та дирекції фонду, які робили все для того, аби дебют не став фіаско.

То чи все задумане вдалося?

Ніт.

Були очевидні проблеми з експертизою проєктів.

Були очевидні проблеми з бюрократичною тяганиною.

Були очевидні проблеми з термінами виконання проєктів, етапами і т. ін.

Але я скажу коротко те, що кажу загалом про науку в Україні.

Більшість проблем Національного фонду досліджень знаходяться поза межами впливу Національного фонду досліджень.

Ота вся бюрократія бюджетного законодавства, ідіотизми паперових звітів і договорів з мокрими печатками - є незнищенними жодною (підкреслено) діджиталізацією, і зсередини сфери подолати це неможливо.

Тому тішить, що фонд принаймні пообіцяв розпочати роботу у напрямку змін в законодавстві, що спростять здійснення наукової діяльності в Україні.

Та й експертизу обіцяє покращити.

Зрештою, я щиро вітаю українців з тим, що в їхній країні з'явився і запрацював Національний фонд досліджень України.

Це не достатній, але необхідний елемент появи сильної науки.

Майте гарний день.

Оригінал

Освіта.ua
07.12.2020

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр
Яка різниця хто ділить гроші, якщо немає грошей? Забезпечте державне фінансування науки згідно давно прийнятого закону, і не треба ніяких додаткових інституцій. Фонд би був потрібен, якщо б були додаткові позабюджетні джерела фінансування науки. А так - це лише додатковий бюрократичнй бар"єр на шляху грошей до науковця, при цьому гарний спосіб відмовити у фінансуванні. Ну і роздача залишків коштів "своїм".
Успіхів
підозрюю, що автор ще й гуморист з гарним почуттям іронії. Порівняйте сенс фраз: "міст склався" та "фонд склався як інституція". Обидві фрази мають подвійний сенс:(1) частини мосту вдало поєднали, побудували, але й (2) факт руйнування мосту - міст склався = міст зруйновано. теж саме читається в заголовку і про "фонд склався ..." :)
Маріана
Для Успіхів: я із позитивних мотивів не рекомендував би пану Сененку займатися публічною діяльністю, він абсолютно не фотогенічний, одягається примітивно... Чистий ботанік. Наівний, наівний... ще й не далекий. Вибачайте!?
Успіхів
Для Маріана: займатись, чи не займатись публічною діяльністю, то його, Сененка, особиста справа. В яких Ви особисто з ним перебуваєте відносинах щоб публічно давати йому такі поради, це теж ваші особисті відносини, якщо такі взагалі мають місце.
Коментувати
Нечипір з Харкова
Пан Сененко, ви ідеаліст і нагадуєте мені муху , яка сидить на рогах вола , і каже - що то вона везе воза. На науку при соросятах (квіт, гриневіч, новосад) виділяється 0.17 % Ввп , а було вже в Украіні в 5 -7 разів більше. І без рукожопого Фонду досліджень, який три роки нічого не спромігся зробити, освоіти хоч копійку . А вам радісно, бо ваші - грантоіди там правлять і НАРЕШТІ- розродились.А якби було нормальне Мон( хоч таке, як нині) , то науковці мали б вже за ці роки більше мільярда гривень. Ось десь так! А тінь на плетінь наводити не треба, не обманюйте нарід. Та краще займайтеся справами, не лізьте туди, де не петраіте...