М. Андрєєв: новації в освіті треба впроваджувати якісно

Маніпуляції реформами – ганебні, вони не повинні мати місця в цивілізованому суспільстві

М. Андрєєв: новації в освіті треба впроваджувати якісно

Автор: Микита Андрєєв, в. о. голови Громадської ради при МОН.

Нещодавно ексміністр освіти і науки України Ганна Новосад оприлюднила пост «Майдан для освіти».

З повагою ставлюся до пані Ганни, але просто не можу не відреагувати на спроби монополізації здобутків Майдану. Заголовок «Зміни в освіті були однією з вимог Майдану» вже диктує нам, з якої сторони слід сприйняти наступний текст: зрада ідеалам Революції Гідності.

Теза 1: «Одним з перших пост-Майданних великих законів, що був ухвалений парламентом у липні 2014-го, став саме Закон "Про вищу освіту"».

Насправді ухвалення цього закону стало можливим, оскільки на той час уже відбулася значна робота над ним представників різних стейкхолдерів. Над цим законом працювали вчені різних наукових і освітянських структур спільно з Комітетом з науки і освіти Верховної Ради України протягом кількох попередніх років. До цього процесу були залучені представники громадянського суспільства, профільних громадських організацій, які були в опозиції до тогочасного міністра-втікача Табачника.

До того ж, процес європеїзації і передусім приєднання вищої освіти України до Болонського процесу розпочався раніше, ще аж за часів міністра Кременя (якщо помиляюсь – виправте). Завершено цю роботу було підписанням документів з боку України у 2005 році тодішнім міністром Ніколаєнком. Майдан відкрив можливості імплементувати здобуті раніше можливості в повній мірі, але ці можливості силами майбутніх міністрів були багато в чому нереалізовані або ж відверто провалені.

Теза 2: «Академічна доброчесність як фундаментальний принцип державної освітньої політики отримала своє законне місце в українському законодавстві саме після Майдану».

Згадаймо історію з НАЗЯВО, яке має відповідати за забезпечення академічної доброчесності. Створення Агентства було передбачено Законом України «Про освіту» (2014 р.). Через блокування НАЗЯВО тогочасним міністром, який потім і очолив цей орган, Агентство почало працювати лише через п’ять років і лише після заведення туди через непрозорий конкурс лояльних до міністра Гриневич осіб. Тобто навіть ті рішення, які були напрацьовані задовго до Революції Гідності й узаконені після неї, очільники МОН не були здатні виконати своєчасно і якісно.

Теза 3: «Ті, хто крадуть чужу інтелектуальну працю, мають стати тими, кому соромно тиснути руку».

Справедливе твердження, з яким не можна не погодитися. Тому пропоную згадати роботу Голови НАЗЯВО, пана Квіта, до дисертації якого виникає дуже багато питань. Наразі не можна точно щось стверджувати, але точно зрозуміло, що НАЗЯВО об’єктивно цю роботу не розглядатиме, поки його очолює сам Квіт. До того ж, повний текст цієї роботи досі не вдається знайти, а університет, у якому її було захищено, відмовляється цю роботу надавати. Навіть коментарів пана Квіта щодо згаданої публікації досі не було (принаймні я ніде їх не зустрічав), що породжує припущення, що звинувачення мають обґрунтовану основу.

Теза 4: «Запуск національного фонду досліджень».

Це знов про ефективність керівників, які очолювали міністерство з 2014 року. Створення Національного фонду досліджень проголошено Законом «Про науку і науково-технічну діяльність» після Революції Гідності (прийнятий наприкінці 2015 року). Реально ж запрацював Національний фонд наприкінці 2020 року, коли було відібрано перші проєкти і здійснено їх фінансування. Те фінансування, що було передбачено на ці цілі Державним бюджетом у 2019 році, було втраченим через неготовність фонду використати кошти. Нагадайте, хто очолював МОН у 2019 році та до цього?

Теза 5: «У 2017 році парламент ухвалив новий Закон «Про освіту», що дав старт змінам у шкільній освіті і реформі «Нова українська школа». До прикладу, шкільна освіта має бути 12-річною, з поділом на початкову (1–4 клас), базову (5–9 класи) та старшу профільну школу (10–12)…»

Старт першій шкільній реформі було дано у 2000-х роках, тоді ж визначено структуру загальноосвітньої школи (початкова (1–4 класи), базова (5–9 класи), старша профільна школа (10–12 класи) та напрацьовано зміст освіти 12-річної школи, критерії оцінювання за 12-бальною шкалою, з урахуванням розвитку компетентностей і творчих здібностей. Реформу було зупинено у 2010 році за часів президентства Януковича та поновлено міністром освіти і науки Лілією Гриневич під новим брендом «Нова українська школа», ніби це щось абсолютно нове.

Теза 6: «У 2017 році українські першачки пішли у перший клас Нової української школи – школи не просто з новими, сучасними партами, а школи з новою філософією, ставленням і змістом. Дослідження вже показують, що НУШ працює».

Під час запровадження НУШ з боку тодішнього міністерства було порушено наукові закони впровадження інновацій. Одночасне впровадження інновацій по всій території України порушує умови будь-якого наукового експерименту. Мають бути дотримані всі умови: наявність експериментальних груп, наявність контрольних груп, системне обстеження, корегування тощо.

Водночас із запровадженням проєкту Нова українська школа постало кілька поки що не розв’язаних проблем:

  • Проєктом Нова українська школа унеможливлено або ж ускладнено діяльність спеціалізованих загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови (англійська, німецька або французька) чи інших предметів.
  • Відокремлення початкової школи від середньої школи може негативно позначитися на розвиткові учнів. На цьому етапі при переході з однієї школи до іншої загострюються проблеми адаптації і соціалізації учнів, що загалом призводить до різкого зниження успішності.
  • Проблематичним стає і створення профільної старшої школи (10–12 класи) в аспекті профільності в сільських школах, а також школах невеликих міст, де в паралелі старших класів існує лише один клас. В умовах наявності лише одного класу в паралелі неможливо врахувати схильності й обдарування учнів (наприклад, фізико-математичної і гуманітарної спрямованості).

Більшість з вищезазначених новацій є правильними, і їх треба впроваджувати. Більш того, їх треба було впроваджувати своєчасно і якісно ще з появою відповідних можливостей після Революції Гідності. Монополізувати здобутки Революції і маніпулювати реформами, які були здійснені після неї, на мою думку, ганебно, і не повинно мати місця в цивілізованому суспільстві.

Освіта.ua
27.11.2020

Популярні блоги
Людмила Булигіна: не «бідні діти», а треба було вчитись Плачі щодо відсотку тих, хто не подолав поріг, бісять неймовірно, адже тест з математики елементарний
А. Ночкін: зраду щодо ЗНО з математики скасовано Збільшили процент тих, хто не подолав поріг, ті учні, які і не збирались користуватися цим результатом
О. Северенчук: що роблять учителі, яких обманули? Якщо вчителі не страйкують – значить, їм можна давати обіцянки, які потім не виконуються
Т. Ткачук: цьогоріч була одна перевірка письмових робіт ЗНО На дуже важливому етапі проведення ЗНО відбувається суб’єктивне оцінювання письмових робіт
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Володимир
НУШ приречена! Забули про старих корумпованих директорів.
Аля
От прочитанного испытываю "испанский стыд". Изучив биографии и не увидев опыта работы в сфере образования, хочется пожелать автору начать работать не только языком, и делать выводы с опыта!
Алекс
Тоже мне специалист. Я немогу) . Как задолбали люди, которые вообще не работали в сфере образования, но уиничать- это всегда пожалуйста. Разрушили образование уже. Ниже падать некуда. Позорище
Захарін Сергій
Автор пише: "Монополізувати здобутки Революції і маніпулювати реформами, які були здійснені після неї, на мою думку, ганебно, і не повинно мати місця в цивілізованому суспільстві". Повністю згоден. Але, на жаль, нині немає підстав сподіватися, що окремі "реформаторки" здатні вести цивілізовану дискусію, без маніпуляцій.