Сергій Захарін: про реформу шкільної освіти

Чи повинна дитина вчитися у школі 12 років лише для того, аби працевлаштувати вчителів?

Сергій Захарін: про реформу шкільної освіти

Автор: Сергій Захарін, доктор економічних наук, професор, голова ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», керівник патронатної служби міністра освіти і науки України. 

У публічному просторі точиться дискусія стосовно доцільного строку навчання у середній школі. Нині цей строк становить 11 років, а буде (якщо законодавство залишиться незмінним) 12 років. Є поважні автори, які вважають, що цей термін має бути довшим, але є автори і з протилежною точкою зору.

У статті 53 Конституції України вказано, що повна загальна середня освіта є обов'язковою. Тобто, кожен український громадянин обов’язково має здобути саме повну загальну середню освіту (а не базову). Проте конституцієдавець не визначає строків здобуття цієї освіти. Цей строк – питання суспільного консенсусу.

Ми маємо чітко розуміти: що саме ми очікуємо від ланки середньої освіти? На які результати розраховуємо? Зрозуміло, що «на виході» ми хочемо отримати людину, готову або до навчання у закладі освіти вищої ланки, або до самостійного життя, причому ця людина має вміти мислити самостійно, критично, творчо, а також ухвалювати зважені побутові рішення.

Одначе слід врахувати, що освіту людина здобуває у соціальному середовищі – у родині, колі друзів, у взаємодії з чужими людьми. А також у системі формальної освіти: спочатку – у дитячому садочку, потім – у школі, а потім – у закладах вищої, фахової та професійно-технічної освіти. В Україні функціонує потужна система позашкільної освіти (спортивні секції, мистецькі студії, музичні школи, гуртки тощо), якою можна пишатися. Окремі громадяни навіть вчаться на докторських програмах.

Слід також врахувати, що значну частину компетентностей ми здобуваємо на робочому місці, і кожне нове робоче місце відкриває для нас багато нового і цікавого (ну правда ж?). Отже, школа формує лише невеличку частину «здатності до критичного і творчого мислення», і строк навчання у школі на цю здатність майже не впливає.

Інколи пишуть, що збільшення строку навчання у середній школі – це закономірний процес розвитку людської цивілізації. Чим більше нагромаджено знань – тим більше потрібно часу, аби їх опанувати.

Якби це було правдою, то через 30-40-50 років тривалість шкільної освіти буде досягати 15 або 20 років. Адже «цивілізаційна історія людства» йде вперед, і якщо пристати на згадану точку зору, то чим більше цієї історії – тим довшим має бути строк шкільної освіти.

Можливо, строк шкільної освіти має визначатися у міжнародних угодах?

Відповідно до «Угоди про асоціацією Україна – ЄС» (ця назву взято у лапки, оскільки офіційна назва інша), повною мірою поважаючи обов’язки Сторін щодо змісту навчання та організації освітніх систем, а також їхнє культурне та мовне розмаїття, Сторони сприяють розвитку співробітництва в галузі освіти, навчання та молодіжної політики з метою покращення взаєморозуміння, активізації міжкультурного діалогу та посилення знань щодо відповідних культур (ст.430).

Це цілком природньо, і це цілком законно, якщо кожна країна будує освітню систему, виходячи в першу чергу із власних національних інтересів. «Родзинка» полягає у тому, що у країнах ЄС, як правило, обов’язковою є лише базова середня освіта, а не повна загальна.

У багатьох країнах «нової Європи» (Естонія, Латвія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія) тривалість здобуття базової середньої освіти становить 9 років. Випускникам видається відповідний документ, натомість після цього учні можуть обрати «індивідуальну освітню траєкторію» - або залишитися у профільній школі, або вступити до професійної гімназії, або йти працювати, або їхати вчитися за кордон. У окремих країнах (приміром, Данія, Швеція) функціонують так звані «академічні школи», після закінчення якої учень вступає до закладу вищої освіти. Тобто, у школі 10-11-12 років вчаться лише ті, хто хоче продовжити навчання у закладі вищої освіти. У Великій Британії рік у закладі дошкільної освіти одночасно зараховується як перший рік у середній школі. У деяких країнах середню освіту можна здобувати аж до 19 років (приміром, у Фінляндії). У Фінляндії навчання у школі починається, як правило, у 7-річному віці, а у дитячому садочку – у 3-місячному. В окремих країнах (Італія, Нідерланди) тривалість повної загальної середньої освіти становить навіть не 12, а 13 років. У Німеччині визначення строків навчання є компетенцією земель (регіонів): у певних землях – один строк, в інших землях – інший.

Чий досвід кращий? На жаль, експерти та експертки дуже часто роблять висновки не на основі глибокого аналізу, а виходячи із завдання, які сформовані організацією певної країни-грантодавця. Сьогодні «кращою» може бути одна країна, завтра – інша, а післязавтра – третя.

У будь-якому випадку, і це очевидно, ми не маємо сліпо копіювати іноземний досвід. «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь».

В окремих публікаціях згадується, що філософія «Нової української школи» передбачає навчання протягом 12 років.

На мою думку, «Нова українська школа» передбачає формування особливого освітнього середовища, яке має дати дитині можливість максимально повно розкрити свій потенціал та підготуватися до достойного дорослого життя. Але виконання цього завдання не залежить від строку навчання у школі.

Мені у руки попала видана у 2016 році брошурка «Нова українська школа», упорядник – Лілія Гриневич та ще 10 авторів. У розділі «Формула нової школи» наведено багато гасел: звучать красиво, а зміст – десь колись ми це вже чули.

Написано: «Педагогіка партнерства». Раніше це називалося «принцип індивідуалізації колективності навчання». «Виховання на цінностях» - у радянських підручниках це називалося «виховуюче навчання». «Орієнтація на учня» - академік Василь Кремень сформував це у теорії дитиноцентризму. «Умотивований вчитель» - про це говорять не перший рік. «Наскрізні компетентності» - раніше це називали «міждисциплінарні зв’язки». «Автономія школи» - у певному обсязі вона була завжди, у тому числі завдяки діяльності педагогічних рад. «Справедливе фінансування і рівний доступ» - формульні підходи у бюджетному фінансуванні освітнього процесу застосовуються вже майже століття, і кожний раз це було «справедливо». «Сучасне освітнє середовище» - ну хіба ж хтось проти?

Припустимо, що ми все ж таки поступово збільшуємо кількість років навчання у школі – на рік, два, три, п’ять. Значить, ринок праці отримає кваліфікованих фахівців та робітників пізніше, аніж це ставалося раніше? Чи зацікавлена національна економіка у тому, аби молодий фахівець ставав до роботи не в 21-22, як зараз, а в 23-24 роки, а згодом – ще пізніше? Такий фахівець, можливо, буде пам’ятати, що йому колись розповідали про Бразилію, про диких мавп, проте (боюся помилитися) рівень його професійної компетентності залишиться на «дореформеному» рівні, адже рівень та строк навчання у закладі професійної освіти залишається без змін. Чи потрібно роботодавцю «зайва компетенція», здобута за кошти платників податків у середній школі – питання риторичне.

Вважається, що скорочувати строк здобуття середньої освіти не можна, оскільки тоді доведеться скорочувати шкільних вчителів.

Насправді у випадку переходу на 10-річне навчання можливе дуже незначне скорочення вчителів, і воно справді буде дуже-дуже незначним – у зв’язку з тим, що в Україні багато вчительських вакансій, а молодь працювати у школу йде неохоче (на жаль).

Але давайте вдумаємося, як-то кажуть, відповідально. Чи повинна дитина вчитися у школі 12 років (з 6-7 до 18-19 років) лише для того, аби працевлаштувати вчителів? Чи повинна дитина сидіти за партою до 19 років не тому, що так справді потрібно для розвитку її особистості, а лише тому, аби певна кількість достойних громадян (учителів) могла отримувати заробітну плату? На мій погляд, ця точка зору є «вузьковідомчою», а тому – хибною.

Прошу мене зрозуміти правильно. Пропонуючи запровадження 12-річного навчання у середній школі, потрібно виходити не з прагнення виконати певні «міжнародні домовленості» (яких немає) або «євроінтеграційні устремління». Ми маємо виходити виключно із інтересів дитини. Маємо зробити так, аби 12 років навчання у школі були наповнені сучасним змістом, що потрібен самій дитині, враховуючи її індивідуальні потреби. Дитина, як мінімум, повинна не втратити жаги до подальшого навчання.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
04.11.2020

Популярні блоги
О. Калинич: відверті висновки про дистанційне навчання З поняття «дистанційне навчання» треба прибрати слово «навчання», замінивши на «імітація»
Ігор Лікарчук: освітній процес втрачає сенс Результати екзаменів не повинні бути підставою для оцінки роботи вчителя, це оцінка роботи учнів
Н. Глюз: ми продовжуємо старі схеми і подвійні стандарти На ЗНО живе страшний вірус, що через маску і антисептик не вб'ється, а випускний гулятимуть без масок
О. Мірошниченко: поради вчителям від кіноактора Навіть примітивна камера збільшує всі емоції і розкриває великі й маленькі секрети
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Zoriana
Автор статті ну дуже поверхнево підійшов до аналізу 12-річного навчання, висвітливши суто свою суб’єктивну думку. Ніхто не заставляє всіх дітей вчитися 12 років: хтось може після 9 класів йти здобувати професійну освіту, а хто хоче здобувати освіту у ЗВО, то для цього потрібно підійти усвідомлено. Профільна трирічна освіта у старшій школі дозволить дітям підготуватися до вибору професії, чітко усвідомивши, чим займатися надалі. Але автор не зазначив, що тоді і бакалаврат буде не 4 роки, а 3 роки, то ж загальна кількість років навчання буде незмінною. Реформа спрямована не на "набиття" знань дітей, а навчанню вмінню критично мислити. Як мама дитини, що навчається за програмою НУШ, запевняю, що не тільки освітній простір змінився, а й сутність освітнього процесу і підхід вчителів до дітей також. Це є наслідок підвищення кваліфікації, де вчителі освоюють нові методики компетентнісного навчання. Чи ж такою була школа раніше?Ні! Необхідно звернути увагу на зміст НУШ, а не на економію коштів
Владислав
Якщо освіта для того, "щоб було", то вичстачить і 10 років. Якщо ж для того, щоб випускник міг розвивати державу і сам бути конкурентоздатним фахівцем, то сьогодні і 12 років замало.
Taya
Не стаття спеціаліста, а просто притягнуте за вуха "ЩОСЬ"... Якщо продовжити за логікою" автора, то "децентралізація" - це "всьо вокруг колхозное, всьо вокруг нічьйо"... І таких перлів у статті рясно. І знов усе за "методичками": потрясли іноземними системами без особливого вивчення і зробили "потрібні" висновки. Говорили про профільну старшу школу і забули. Говорили про "зайвих" вчителів, а вже не вистачає. Слово "компетентності" експерт (ха-ха) взагалі не розуміє. Реформи - то для професіоналів, а популісти (невігласи і приспособленці) тільки й шукають як їх здихатись, бо не розуміють і бояться!!!
Черкаси
Повна середня освіта- єдине наше цивілізоване надбання . Це гордість! Решту все просрали. Сергію , ти вже як соросятко!
Петро
Для Черкаси: Повна середня освіта - це херня, а не надбання. У багатьох країнах «нової Європи» (Естонія, Латвія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія), а в них проживають не найтупіші люди,тривалість здобуття базової середньої освіти становить 9 років. Документ про повну середню освіту не добавляє мозку і в результаті отримують його ті, хто не вміє читати та рахувати. ДУМАЙ ТЕ.
Коментувати
natalij57
А нащо вчитися?!!!. 4 класа і досить. І тоді держава заживе, процвітати буде і вчителів не потрібно. Нащо такі нерозумні статтї друкувати. Вчителям і так важко, руйнується повністю освіта. Треба SOS! SOS! SOS! кричати.
Tet-a-tet
Ніколи усім не догодиш. Держава має запропонувати щось середнє, напр.9 -12 років навчання, а батьки і учень мають самі вибирати, що їм потрібно виходячи з інтересів дитини. Автор з нічого зробив проблему. Ми маємо набагато більшу біду-брак мативації в сучасних учнів до здобуття знань. А тут балачками про термін навчання не відіб’єшся, потрібно глибше залазити у проблематику. А вона у деградації суспільства, і т.д і т.д.
Лещенко
Яка дискусія про обов‘язковість середньоі освіти? Це ознака цивілізованності держави. Ст. 53 Конституціі прямо дає таке право. А особиста думка автора дуже слабенька і мізерно непереконлива.
Торба
Так зробіть як у Великобританії, де в школу йдуть з 5 років і справа вирішена, тим паче що в багатьох школах існують дитячі садки. Хто не хоче - нехай навчається з 6 років. Але логіка автора повинна також розповсюджуватись і на ЗВО. Навіщо навчати всіх економіці, праву чи педагогіці тощо, це лише для того, щоб утримувати наростаючу лавину "фахівців-викладачів" з цих дисциплін? Бо державі їх стільки не потрібно.