Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.
Як сказала одна з бабусь моїх учнів: «Лопнули наші бульбашки...»
Ми повернулися до звичного навчального режиму. Причина - відмова восьми родин (всього у класі 25 родин).
Тепер я відпочила, вгамувала емоції і здатна до аналізу. Чим з вами і поділюся.
На початку експерименту ми з батьками домовились провести опитування щодо доцільності впровадження режиму на весь період карантину в кінці вересня. Усі подібні опитування я вже давно проводжу за допомогою Google форм. Анонімність - єдина умова правдивості і достовірності інформації. Мені важливий ефективний зворотній зв'язок від батьків. На нього і будемо спиратися (з усіма відповідями ви можете ознайомитись на фото).
Отже:
З 25-и родин взяли участь у опитуванні 23. Одна відповідь «Ні» продубльована - збій форми. Тому маю 24 відповіді, 9 з яких із відмовою. Мінус дубль - маємо 8 родин, які відмовились продовжувати. З них 4 родини бачать плюси у багатьох аспектах, але життєвий режим не дозволяє навчатися так надалі. Чотири родини взагалі не бачать плюсів або відмовились від пояснень.
Аналіз напрямів роботи.
- Режим.
Почну з того, що нам не вдалося організувати харчування так, щоб не ходити до їдальні і взагалі не контактувати з іншими класами. Ми коректували час так, щоб у їдальні був виключно мій клас, але все одно в коридорах, під час входу/виходу класів з їдальні хтось затримувався, і доводилось перечікувати, пропускаючи потік дітей. Це забирало дорогоцінний для навчання час.
Шлях вирішення: починати перемовини із комбінатом харчування і іншими службами задовго до впровадження подібного режиму. У такому спонтанно- швидкому варіанті ніхто не готовий працювати. Навіщо вдумуватись і шукати варіанти, якщо легше просто відмовити...?
- Програма.
Я працюю за НУШ1 і не стала так кардинально все змінювати з багатьох причин. По-перше, абсолютна відсутність інших підручників (настільки швидко я б їх ніяк не отримала). По-друге, я не мала часу на аналіз інших програм і синтез їх із рівнем знань учнів. Та і взагалі перехід на іншу програму потребує часу на занурення у неї, розуміння принципів... Часу я не мала, тому лишилась із тим, що є.
І тут постала проблема наскрізної інтеграції. НУШ1 і інтеграція - поняття несумісні... Теми між предметами дублюються, але не перетинаються у часі... Якщо перший урок курсу «Я досліджую світ» - «Державні символи», то в українській мові текст про це на другому тижні навчання. І це найменша розбіжність, я вам скажу. Доводилось стрибати по підручнику або взагалі відмовитись від робити з ними, об'єднуючи предмети однією темою. Та на третьому тижні мені стало вдаватись це краще. От би ще пару місяців, і була б я феєю міжпредметної інтеграції...
На останньому тижні експерименту допетрала, що модель «ротація за станціями» для такого навчання - найідеальніше, що можна було б придумати. Почала вчити дітей. Але не встигла. І хочу відгризти собі лікоть, за те, що не навчила цьому дітей раніше.
Не будьте як Галя - давайте дітям всі інструменти з першого класу!
Щодо щоденних дистанційних завдань - теж нерадісно. Підбір контенту займав до двох годин на день (і це, зазначу, я підвішувала посилання на коротенькі відео чи створювала Квіз, тобто взагалі небагато).
Шляхи вирішення:
1. Заздалегідь обирати програму з вдалою міжпредметною інтеграцією.
2. Розробити курс змішаного навчання з відповідним підручником, друкованим посібником і платформу з контентом для кожного уроку.
- Батьки
Цей напрям вважаю для себе провальним. Бо не змогла приділити достатньо уваги на представлення результатів. У анкетах прослідковую деяку невпевненість у рівні опановування матеріалу дітьми. Хоч і всіляко впроваджую формувальне оцінювання, роз'яснюю і консультую. Та, об'єктивно, вся енергія була спрямована на роботу з дітьми, а в початковій школі результат сильно залежить від співпраці з батьками.
Шлях вирішення: розробити своєрідний «чек-лист» із чіткими критеріями опанування тем і періодично надавати по ньому інформацію. Прописані КОР у Держстандарті - то для батьків занадто абстрактно.
Підсумовуючи, я розумію, що мала занадто мало часу. Бо тільки ввійшла в систему, як все завершилось.
Але я чітко розумію, що у період карантину, сезонних вірусів чи (не дай Бог) повторення пандемії, такий варіант навчання реальний. На нього можна переводити паралелі, об'єднуючи у окрему бульбашку тих дітей, які мають залишатись у школі довше.
Також у майбутньому можна набирати окремі класи змішаного навчання (знову повертаємось до програми і платформи).
Нам необхідно шукати нові шляхи. І нехай я не мала достатньо часу для відпрацювання ідеї, безмежно вдячна своїй класній спільноті за можливість пошуку.
Всім здоров'я!
