Сергій Терно: поразка антикорупційної революції

Допоки освітяни лишатимуться мовчазною покірною масою, свавілля чиновників не знатиме меж

Сергій Терно: поразка антикорупційної революції

Автор: Сергій Терно, професор, Запорізький національний університет.

Знакова поразка маленької антикорупційної революції на провінційній олімпіаді.

Тема, яку пропоную обговорити, це – учнівські олімпіади та турніри з навчальних предметів.

Ще наприкінці 90-х років мені, як молодому фахівцю, довелося взяти участь у роботі запорізької обласної олімпіади з історії. Сказати, що я був вражений побаченим, – це не сказати нічого. Я був просто ошелешений!

У намірах керівництва мало відбутись моє знайомство із вчительським активом міста Запоріжжя, так би мовити, з авангардом методичної думки регіону.

Знайомство таки відбулося. Інша справа, що принесло мені це знайомство? Моя картина світу зруйнувалася, адже я став свідком скандалів, істерик, сальних жартів тощо.

Я уявляв вчительський актив зовсім інакше: інтелігентність, ввічливість та чемність. Але жорстока реальність зруйнувала мої наївні уявлення недавнього студента та учня. Ні, під час написання робіт ситуація виглядала зовнішньо більш-менш пристойно. Найцікавіше почалося, коли члени журі приступили до перевірки робіт.

Отут розгорнулися запеклі баталії за бали з питань. Важко згадати членів журі, які були б абсолютно незаангажованими перевіряльниками (я так точно), а решта (як вчителі, так і університетські викладачі) готові були ледве не до бійки дійти за додаткові бали.

Зараз пригадую ці абсурдні дискусії та претензії з посмішкою, а тоді я був повністю деморалізований.

Звісна річ, що вчительський актив на олімпіаді – це доволі умовна річ, і визначається він тією особою, яка готує персональний склад журі, тобто методистом обласного інституту післядипломної освіти. Вчителям історії запорізького регіону на той час явно не пощастило із цією персоною. Моральне обличчя тогочасної олімпіадної тусовки доволі точно віддзеркалювало особисті якості головної методистки області. І доброчесність не була серед чеснот цієї «компанії».

Побачивши ті жахіття, які відбувалися на учнівських змаганнях, я дійшов висновку, що треба якось забезпечити справедливість у розподіленні призових місць.

Неодноразово спільно з головою журі ми намагалися вжити якихось заходів доброчесності:

  • привезти нові завдання на саме проведення олімпіади;
  • розширити коло перевіряльників;
  • забезпечити чесність хоча б на окремій ділянці (11 клас, адже тоді переможець олімпіади автоматично ставав студентом історичного факультету ЗНУ) тощо.

Не можна стверджувати, що наші зусилля були марними. Ні, часткові успіхи траплялись, але опір «згуртованого активу» наростав з року в рік.

Винахідливості організованого угрупування не було меж:

  • під будь-яким приводом методистка вимагала надати завдання;
  • витирались виставлені бали на роботах і проставлялись інші;
  • дописувались потрібні цифри;
  • влаштовувались затягування із заповненням протоколу, щоб мати час на підтасування даних;
  • просто складався той протокол, який був потрібний, не зважаючи на виставлені нами бали (хто буде перевіряти і звіряти?).

Організоване угрупування нахабніло і діяло дедалі брутальніше і брутальніше…

Звісно, подібне розгортання подій не могло не завершитися конфліктом. І напевно угрупування вирішило: «А навіщо нам взагалі ці правдолюби? Не будемо їх включити до складу журі та й все по тому».

Уже на початку другого десятиліття 21 століття наша боротьба завершилась. Розпочалась історія повної деградації обласної олімпіади. Вчителі та учні знають про безглуздість цих змагань і, можливо б, радо відмовились від участі, якби не примусовий характер проведення олімпіад. Тому освітяни скаржились один одному та у соцмережах на несправедливість розподілу призових місць, звертались із проханням навести лад у цій справі до викладачів та керівництва інституту післядипломної освіти.

У 2019 р. нові люди в інституті вирішили припинити це неподобство і провести олімпіаду прозоро і чесно. За допомогою (з-поміж інших) звернулись і до мене. Я не одразу погодився, проте дійшов висновку, що маю допомогти в добрій справі. Тим більше я так довго намагався зробити учнівські змагання прозорими. Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти подав пропозиції щодо персонального складу журі до департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації. Тоді ще наївно вірили, що країна бореться із корупцією.

Реакція на ці пропозиції не забарилася: до інституту завітав дуже «впливовий» вчитель запорізької школи із сумнівною репутацією. Вимоги були чіткі та категоричні: журі має працювати у тому складі, як багато років поспіль. У хід пішли дуже вагомі аргументи: високе заступництво в обласному департаменті освіти та науки. Ніхто серйозно не сприйняв слова цього пана, проте 9 січня 2020 року стало відомо про наказ Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації № 5 від 03.01.2020. Згідно з наказом склад журі був укомплектований «старими» членами журі – вчителями та викладачами, які систематично готують та отримують призові місця на цій же обласній олімпіаді. Ясно, що не всі члени журі залучені до схеми, більшість – це просто статисти, головне – це керівництво і «старий» актив, адже саме вони вирішують усі питання на заході.

Прикро було спостерігати безвихідь в очах наших освітян, які щиро прагнуть змін і готові працювати чесно. Особливий подив викликала та обставина, що на захист старої несправедливої системи проведення олімпіад стали представники Президентської гілки влади, адже Президент проголосив курс на безжальну боротьбу із корупцією. Так і сталася ЗНАКОВА ПОРАЗКА МАЛЕНЬКОЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ПРОВІНЦІЙНІЙ ОЛІМПІАДІ. Це доволі показове явище, яке примусило мене замислитися над сенсом всіх цих державних та примусових змагань. Я колись був на всеукраїнській олімпіаді й можу стверджувати: «обгортка» там виглядає дещо пристойніше, проте суть та сама.

Виникають логічні запитання:

1. Ми влаштовуємо ці дійства, аби змалечку виховати корупційну свідомість у молодого покоління? Адже всі знають, що місця розподіляються нечесно.

2. Кому потрібні ці знущання у вигляді виснажливої та безглуздої підготовки до олімпіад, якщо переможці знають завдання олімпіади наперед і не обтяжують себе підготовкою? А як щодо стресу безпосередньо на псевдозмаганнях? Хто думає про інтереси дітей в цьому випадку?

3. Заради чого ця гра? Адже інтереси дітей нікого не обходять, просто дорослі тітоньки та дядечки прагнуть отримати бонуси та привілеї, бо підготували переможців олімпіад (нагадаємо, нечесним шляхом).

4. Навіщо витрачати бюджетні кошти на псевдозмагання? Невже ми настільки багата країна, що можемо собі дозволити під час війни тринькати гроші на абсолютно безглузді речі? Та й взагалі, яка країна може дозволити собі витрачати кошти на імітацію, тобто по суті викидати гроші на вітер? Чи не тому ми бідні, що гроші платників податків витрачаються безглуздо?

5. Яка мета цих змагань? Травмувати психіку наших дітей і виховувати зневіру у демократичні цінності? Адже немає кращого способу принизити гідність дитини, як примушувати брати участь у нечесних змаганнях та надавати приклад недоброчесної поведінки з боку педагогів. Зауважимо, все це за кошт платників податків. Виходить як у прислів'ї: нашим салом та по нашій шкурі.

ЯК ВИСНОВОК

Мій майже двадцятирічний досвід роботи в олімпіадах свідчить – всі державні конкурси та привілеї на їх підставі слід скасувати.

З рівняння «творчі конкурси + держава = соціальний ліфт» слід прибрати державу.

Адже, де обов’язковість (держава), там корупція. З моєї точки зору, слід відмовитися від цієї відрижки тоталітаризму: обов’язкове соцзмагання на примусових засадах. Піклування про талановиту молодь мають перебрати на себе благодійні фонди, асоціації та громадські організації. Адже вони дбатимуть про свою репутацію, а добровільність участі стане запобіжником до корупції: хто братиме участь у міжсобойчиках? А хто даватиме на це гроші? Відтак конкурси сумнівної репутації будуть приречені. Протягом останнього десятиліття ми стали свідками, як благодійні фонди все активніше виконують цю важливу соціальну функцію. Так і має бути в цивілізованому суспільстві: жодного державного примусу, лише добровільні засади.

Уявляю собі крокодилові сльози бенефіціарів по цих державних конкурсах. Чого ми тільки не почуємо в прагненні попіклуватися про талановиту молодь, яка неодмінно без цих псевдоконкурсів залишиться без уваги.

Мені цікаво: хтось серйозно в це вірить? Так і хочеться їм відповісти: «Не переживайте за талановиту молодь, за такої «доброчесної» турботи вона виїде за кордон». І я не знаю, чи маю право засуджувати талановиту молодь за такий вибір. Адже мені моя держава в особі обласної державної адміністрації чітко і ясно сказала: «Забирайся геть! Ні твоя кваліфікація, ні твої доброчесні настрої в цій державі нікому не потрібні!» Трагізм ситуації в тому, що я чую це постійно. А особливий трагізм в тому, що після Революції Гідності частіше, ніж до. Зрештою, мій особистий урок: я в ці ігри більше не гратиму.

P.S. Допоки освітяни лишатимуться мовчазною покірною масою, свавілля чиновників не знатиме меж.

Оригінал на сайті «Освітня політика».

Освіта.ua
15.01.2020

Популярні блоги
В. Співаковський: навіщо оцінки, що травмують дітей Для відмінників оцінки дуже важливі, адже без порівняльних оцінок відмінники втрачають мотивацію
Н. Азарова: усім потрібна безвідмовна вчителька Все життя вчителя крутиться навколо правильних відповідей, йому їх краще завчити і довести до автоматизму
В. Волчан: у прогулах винні діти, а школа ні до чого? Ми стараємось, проводимо реформи, міняємо міністрів, а ситуація в освіті кращою не стає
М. Хоменко: треба мотивувати, а потім ставити завдання Тривалий період попередніх реформ в освіті не дав очікуваних результатів через невмотивованого викладача
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Перепьолкін Євгеній
Абсолютно підтримую пана Сергія Терно! Проведення таких олімпіад стає джерелом колосальної наживи людей, які відповідають за складання завдань, які через " своїх" розповсюджують їх до проведення інтелектуальних змагань. Не чисті на руку організатори абсолютно безкарно та нахабно зловживають своїми посадовими обов’язками , бо чудово розуміють, що доведення фактів " зливів " завдань процес майже не реальний, бо один прикриває іншого , а частина " виручки" , як правило, іде на гору. Якщо ж знайдеться людина , яка знайде в собі сили протистояти корупційним схемам, почне боротися за права дітей, які прагнуть чесної конкурентноїї олімпіади, то обов’язково таку людину будуть дискредитувати, називати " конфліктною " , погрожувати! Завжди знайдуться " колеги " , які залежні від таких організаторів ( яким організували участь у якомусь тренінгу, семінарчику в іншому місті, або, навіть, за кордоном ) , які почнуть підтявкувати, що люди, які виступають за права дітей та чесні змагання, щось там роздирають якусь спільноту, бо як вони так не зроблять, то їх більше не запросять, або на наступній олімпіаді прийдеться не розраховувати на не чесні місця. Написав все вище зазначене із власного досвіду, бо болить не тільки пану Сергію, якого знаю особисто як порядну, компетентну і совістну людину, а й багатьом батькам, дітям та вчителям, яких подібні речі обурюють з кожним роком все більше і більше!!!
Володимир
КОРУПЦІЯ, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088. Показник обсягу освітньої субвенції для місцевого бюджету визначається за формулою, яка займає сім сторінок. Така банальна, але величезна формула у людини, далекої від математики, викличе благовійний страх. Це ж які голови мати потрібно, щоб створити таке! А щоб обрахувати? Насправді, це парад шахраїв. І рахують шахраї-економісти, якими насичені органи управління освітою, різноманітні відкати, як правило, 10%. Якщо на освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам заплановано 77 533 320,8 тис. грн., то, виходячи зі сталої практики, в Кабмін по лінії освіти має повернутися 7,7 мільярдів гривень готівкою. А формула – то «дах»! Кого обдурити хочуть?
Мирослава
Але є інша правда!!! Лист-звернення вчителя історії Д.Секиринського до п.професора ЗНУ С.Терно у фейсбуці.і поряд - Ваш лист, пане Терно!!!Ця полеміка, обливання брудом не робить нікому честі. Ми, вчителі, хочемо поваги від суспільства?Але де їй взятись,коли ми посипаїмо голови свої колег попелом???
Ігор
Учнівські та учительські конкурси при методкабінетах та інститутах післядипломної освіти давно стали осередком корупції в освіті. Після впровадження ЗНО вони втратили сенс і стали "середньовічним" рудиментом. Конкурси - це "корито" методистів. Чому не можна провести олімпіади незалежно центрами оцінювання якості освіти, які взимку не такі завантажені?
Вчителька
Щиро дякую автору за ПРАВДУ!!! Я остаточно «деморалізувалася» після МАН 2020! Не буду описувати що там відбувалося, автор описав вище,але після цього прийняла остаточне рішення змінити професію. Негідництво і лицемірство вищої категорії приховане за інтелігентними манерами і мудрими висловлюваннями. За інтереси дитини навіть мова не йде, головне результати до атестації! Мене цікавило одне питання - навіщо потрібні взагалі критерї оцінювання, члени комїсії працювали за своїми критеріями. Огидно, образливо, нема кому що казати... Вчителі - це «толпа», я не можу йти проти неї, я з неї виходжу!!!
Карго-культ рулит
Может все-таки какие открытые письма и т.п. Жаль ведь страну, ну наше поколение неполноценное (очень любим деньги), но ведь дети не виноваты. Не отстраняйтесь, если владеете информацией.
Вчитель математики
А що тут дивуватися? Це ж олімпіада з історії. У нас теж, коли історик прийшла до керівництва освітою, намагалися взяти всі олімпіади під свій "контроль". Але принаймні математики зуміли вчинити їй гідний опір і не допустили спотворення результатів. Тому не олімпіади треба відміняти, і руки не опускати, як цей професор, а виводити таких ділків на чисту воду.
Наталя
100% підтримую! Склад журі обласних олімпіад з історії у Волинській області абсолютно ідентичний спискам вчителів, учні яких стали переможцями.
Мама
Дякую за Вашу відвертість! Дуже шкода дітей зі звичайних шкіл, яким нічого не світить на цих олімпіадах(моя дитина, нажаль, саме така).

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!