Osvita.ua Блоги Олеся Калинич: учитель – духовне чи матеріальне?
Олеся Калинич: учитель – духовне чи матеріальне?

Чому ми кричимо про толерантність, а самі засуджуємо кожну думку, яка не збігається з нашою?

Олеся Калинич: учитель – духовне чи матеріальне?

Автор: Олеся Калинич, учитель, Хустська гімназія-інтернат.

«Учительський» фейсбук підірвала фраза переможниці конкурсу. Наша колега сказала, що так любить роботу, що готова працювати задарма. Учителька має право так говорити, бо кожен має право на свободу думки. А думки в нас різні.

***

Спробуйте коли-небудь на базарі купити за 300 гривень нові брендові туфлі. Спробуйте спекти смачний торт із дешевих продуктів чи їхніх замінників. Спробуйте перед далекою поїздкою залити в авто неякісний, дешевий бензин. Стартові позиції не відповідають очікуванням? Звісно.

То чому ж ми хочемо, щоб якісна робота вчителя була безкоштовною? Про це голосно заявляють учителі. На противагу їм стає армія захисників «високого».

Десятиліттями нас привчали, що професія вчителя - духовна, що це покликання. Нас привчали, що розмови про гроші - ознака меркантильності... Дуже зручно для багатьох: людина, обмежена фінансово, часто невпевнена в собі. Такий собі ідеальний раб: освічений, розумний, мовчазний, безвідмовний.

Зрозуміло, будь-яка духовність ґрунтується на високих моральних категоріях: любов, чуйність, толерантність, милосердя... А й справді, ти (учитель) мусиш любити дітей, тебе апріорі не повинні дратувати «забув», «не вивчив», «не почув», інакше в школі нема чого робити.

З іншого боку, сучасний учитель повинен багато читати, подорожувати. Мусить навчатися. Мусить мати доглянуту зовнішність.

І найважливіше - мусить бути здоровим, упевненим у собі, бо це - основа його внутрішньої рівноваги... Коли ти «віддав» нерви через невлаштований побут чи, не дай Боже, хворобу, то дуже важко серце віддавати дітям.

Усе вище назване потребує, як не дивно, не лише духовності, а й матеріальної основи.

...А ще в учителя може бути сім'я. Власні діти, які потребують і часу, і одягу, і розваг (бо ж діти). Спробуйте, коли дитина попросить нові кросівки, сказати: «Вибач, але важливіше - високі поривання».

І головне, це добре розуміють усі: і освітяни, і ті, яких тема освіти давно не хвилює. Але найбільше дивує те, що люди, які вважають, що вчитель повинен працювати тільки через високе звання й покликання, самі не йдуть до школи.

***

Повернемося до духовного... Пригадався 2016-ий рік, коли переможниця конкурсу «Учитель року» в номінації «Англійська мова» (закарпатська колега) змушена виїхати на заробітки, залишивши роботу в школі (я живу в краї, де чи не в кожній родині люди на заробітках, і добре знаю, що залишають свій дім не з великого щастя). Що тільки тоді не писали... Згадували й патріотизм, і духовність, і призначення, і що вчитель - професія від Бога... тож як учитель може поїхати за кордон працювати за гроші?..

Зараз інша вчителька готова працювати безоплатно - і нас знову щось не влаштовує.

А може, справа не в них, а в нас? Чому ми кричимо про толерантність, а самі засуджуємо кожну думку, яка не збігається з нашою? Аплодуємо закону про булінг і самі цькуємо інших.

На жаль, від того, що ми будемо «розтікатися мислію по древу», мало що зміниться в країні, у світі. Та що там світі, навіть у фейсбуці нічого не зміниться, тому я завершую цей допис і йду складати тести для контрольної в 5 класі.

І на завершення... «Люди, будьмо взаємно красивими!» (Ліна Костенко).

P.S. Для тих, хто дочитав до кінця: і духовне, і матеріальне.

P.S.P.S. Я вчителька - і я щаслива.

Оригінал

Освіта.ua
08.10.2019

Популярні блоги
Ігор Лікарчук: скільки можна знущатися із сільської школи? Сільську школу закрити легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи…
Олена Князева: пост протесту проти скасування ЗНО Вирішення проблеми рівня освіти старшокласників - не в псевдопіклуванні про випускників
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Остап
Я какое-то время был скромным — результат нулевой. Если сложить тёмное прошлое со светлым будущим, получится серое настоящее. Что наша жизнь: не привыкнешь — подохнешь, не подохнешь — привыкнешь. Каждый человек — кузнец своего счастья и наковальня чужого. Лучше маленький доллар, чем большое спасибо. Наше поколение любило бесплатно и считало в уме. Сейчас наступило время, когда аккомпанемент выступает с сольными концертами. Мало знать себе цену — надо ещё пользоваться спросом.
Правдоруб
Обожнюю твори геніальної українки Олени Пчілки. Наприклад "Наша справа з жидами". Дуже всім рекомендую знайти цей твір в Інтернеті (за допомогою гугла) і прочитати. Наче про сучасне життя написано. Що тоді фєльдмани, рабіновічі і коломойські життя українцям не давали, що зараз.
Мотря Ластівка
Для Правдоруб: Невже за сто років після Олени Пчілки ми ще топчемося і ні руш. Євреї в голій кам’янистій пустелі побудували собі справжню державу.
Правдоруб
Хто такі "євреї"? Жидів знаю, циган знаю. Хто такі "євреї" навіть не здогадуюся? Ви можете українською мовою говорити? Мовою Шевченка і Франка.
Мотря Ластівка
Не дайте манії полонити себе. А якщо не знаєте, то відкрийте словник
Коментувати
Правдоруб
Обожнюю твори геніальної українки Олени Пчілки. Наприклад "Наша справа з жидами". Дуже всім рекомендую знайти цей твір в Інтернеті (за допомогою гугла) і прочитати.
Лада
Найсумніше те, що люди з низьким інтелектуальним розвитком, з незакінченою середньою спеціальною освітою чи й без неї, які щасливо їздять фурою, продають у магазинах чи обслуговують у кафе (я зараз не про всіх), маючи при цьому 8 тисяч зарплати, дивляться на вчительку з вищою освітою та престижною професією дуже гордо й зверхньо. Мовляв, "і що дали тобі твої "високі матерії"? Ось я, може, й писати не дуже грамотно вмію і роблю море помилок у мовленні, але живу "кручє і поярчє" і з більшою за". А потім такий світогляд передається й дітям. Багатьом дітям!
Мавпочка
Для Лада: 8 тісяч це мізер!
Правдоруб
Алкашкам вистачає
Коментувати
Віра Гольдберг
Віра у важливе призначення вчителя - незмінна складова нашого менталітету. Та прийде йому пора вийти на пенсію - він до кінця життя ходить у тому костюмі, в якому приходив на уроки, і хіба що власні діти допоможуть невдасі...
123
Для Віра Гольдберг: І в труну- в тому ж костюмі...( не шуткую).
Нестор Літописець
Фу!
Коментувати
Володимир
Маленькі зарплати, та великі ціни - це наша біда та реальність, не тільки вчителів. Но майже всі коментарі вчителів о маленьких з.п з великих міст (нехватає на брендовий одяг, на бензин і т.д.) Вдумайтеся! В селах Ваша маленька з.п. з соцпакетом - є одна із найвищих оплат праці. Доходи селян в двіче, а то в трічі меньше за Ваші. Так над ким знущається влада?
Елена Данилевич
Для Володимир: мабудь я ще й "нерозумна невдаха", але кожного місяця третина заробітної плати витрачається на фарбу для принтера папір ( в особливо везучі дні на один день роздруковується до 80+ аркушів) а ще на скотч , маркери ватмани кольорову крейду і тд. Завдяки турботі держави, відсутні фонди класів та школи (хоч і раніш там коштів майже не було . А ще ремонт класу майже сама та за свої... В цьому році намагалася звільнитися - діти зупинили . А щодо заробітків селян - то не такі вони вже і маленькі ( тона картоплі 10000+ грн)
Семен
Ти ще продай тієї картоплі! А якого хріна ти купуєш за свої? Не давай таких завдань!
Семен Галузка
Для Володимира: Нам у сільську школу треба зараз вчителі фізики і німецької мови. І ніхто з тих, у кого тут зарплата в два - три рази менше на селі, не зможе замість справжніх учителів це зробити. Тільки заздрити і звинувачувати владу
Коментувати
Учитель
Чергові соросівські підстилки продовжують політику знищення української науки і освіти. Добра від нинішньої влади не чекаю. Під нинішньою владою маю на увазі не блазня Зелю (який нічого не вирішує, а просто грає роль "президента"), а його господаря - олігарха Бєню Коломойського.
KVP1248
Я зараз щасливий пенсіонер з невеликою, але достатньою пенсією. Працював вчителем (30 років), інженером фізиком (5 років), інженером програмістом (5 років)…. Не розумію проблем, зв’язаних з оплатою праці, які турбують вчителів. Навіть продавець пирогів, який не має вищої освіти, але знає, що якщо ціна якогось продукту його не влаштовує, то треба намагатись зменшити кількість виробництва збиткової продукції, якщо не можна обійтись без того, щоб взагалі відмовитись від неї. Все залежить від пріоритетів. Згідно Савельеву, не потрібно нескінченну динамічну нейронну мережу голови забивати сміттям, наприклад проблемою добуванням грошей. Головне – вільний час власного життя, який у вчителя є, якщо не брати більше пів ставки. Знайдіть ефективний приробіток. Відкрийте очі і вчіться у дітей. Ваші учні – своєрідний детектор, кращий ВАКоллайдера за допомогою якого можна відчути подих безодні нескінченних паралельних віток реальності.
Олекса Позняк
Для KVP1248: не розуміть проблем можна маючи так 50 000 -як прокурор, або понизити свої потреби шкоринки хліба у день
KVP1248
«Прокурори» з 50000 зарплатою, як правило, засліплені думками про гроші, вони навіть не підозрюють про існування дев’яносто процентів доступних для мене цінностей, які дають мені істинне задоволення і натхнення для творчості (бачити і створювати істино нове, чого не було до даного моменту в природі). Відповідно до С.Савелєва, не можна голову забивати сміттям, це перетворює людину в біоробота, який може лише копіювати життя «сусіда» і не здатен до творчості. В бездні динамічної нейронної мережі кожної людини між множинами різноманітних думок іде війна не на життя, а на смерть відповідно до законів природного відбору. Це приводить до своєрідного канібалізму, коли гліальні клітини, які живлять нейрони знищують тисячі не задіяних думкою нейронів з усіма їх синапсами і за рахунок цього живлять переможців, які підтримують мережу чемпіонської істини.
Петро Гримчак
Та що ж ви так віруєте в Савельєва! Вже на рівні вживання термінів у нього скільки ляпів, що коли йому дали антипремію за розповсюдження антинауки, ніхто й не здивувався. А ви ще й нас хочете навернути на свого кумира.
Коментувати
Альтруист
Хочу быть таким духовным,как мэр Александрии!( И много таких) ( Посмотрите видео о нём и домике его дочери)
Маргарита
І я вчителька, але я нещаслива. Тому що відучора похолодало, а в мене немає осіннього пальта. І зарплати вже майже немає, тому що розрахувалася з боргами з банком (бо де тонко, там і рветься: потік бойлер, і мусила брати в кредит), заплатила квартплату. Тож до цього часу, хоч і було холодно, але ходила на роботу в трикотажній кофті. Почала кашляти, витратила ще частину зарплати на ліки. Тому коли похолодало, зняла з кредитки гроші і купила пальто. Знову в боргах. І так постійно - від зарплати до зарплати не дотягую, беру в борг у банку. А ще дитина без зимового взуття, зараз підуть заморозки - і знову кредитка. То про яке духовне я ще повинна думати? Вибачте, що жаліюся, але хоч десь виллю свій біль, може, легше стане.
Hala
Для Маргарита: Будьте чесною. Ви просто звикли жити в кредит. Я теж жила на мінімалку (сама з дитиною і без аліментів), але жодного різу не оформлювала кредитку. Немає пальто? Ну в чомусь же Ви ходили минулого року? Я пальто нове купила аж коли дитина виросла і кредит на нове не оформлювала. Якщо у Вас мала зарплата і Ви єдиний хто приносить дохід, то Вам мали дати субсидію. Я свого часу мала таку субсидію, що за газ (опалення) взимку платила лише 194 грн, а за вивіз сміття 1 грн. Зимове взуття дитини - це не випадкові (форс-мажорні) видатки і Ви мали до них бути готові (діти ростуть і часто взуття підходит лише на один сезон. А від того, що Ви пожалієтесь легше не стане. Почніть планувати свої витрати і не витрачати на те, де можна зекономити. Як казав мій тато: якщо ти заробляєш 1 гривню, а витрачаєш 99 коп., то розбагатієш, а якщо заробляєш 100 грн., а тратиш 101, то опинишся в борговій тюрмі.
Маргарита
Честь і хвала Вам, такій розумній і чесній, яка вміє економити на всьому. Я ж тільки за опалення в минулому році платила 3100 грн., бо в субсидії мені відмовлено. Я не живу на мінімалку, але є певні обставини, про які не хочу писати, і які не дають можливість жити лише на чесно зароблені гроші у країні, де ти не застрахований від окремих обставин, що потребують великих грошей (наприклад, на операцію, потім на реабілітацію і т.д.), яких ти, звісно, не заробляєш. То добре, якщо можна відкласти операцію, а якщо неможливо, то де брати? А якщо потребуєш декілька операцій? Тільки в кредит. Отак і звикла, по-вашому, жити в кредит. А потім, зрозуміло, що не вистачає на найнеобхідніше (на пальто і на не форс-мажорні обставини, до яких я маю завжди бути готова, зимове взуття для дитини). Я не просила ні жалощів, ні коментарів, просто написала свою думку. Не знаючи обставин життя людини, легко розпатякувати. Краще тоді б мовчали, а не писали про субсидію, яку зараз не отримують багато пенсіонерів, то що говорити про працюючих людей. Знаєте, таких людей, як я, в країні мільйони. Дай, Боже, щоб ці мільйони перетворилися на таких чесних, економних і розумних, як Ви.
Hala
Для Маргарита: операцію я теж робила без кредиту, бо навіть з мінімалки відкладала на форс-мажор. Субсидію пенсіонери не отримують зазвичай через власних дітей, які прописані в них, а їх доходи рахуються за місцем прописки. То проблема тих пенсіонерів, які мають або виписати непроживаючих осіб або брати з них кошти на оплату комунальних послуг. А так у них винна держава.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!