Григорій Клочек: про проблеми нашої літературної освіти

Проблеми нашої літературної освіти не в тому, щоб відстояти наявність зарубіжної літератури як предмету

Григорій Клочек: про проблеми нашої літературної освіти

Автор: Григорій Клочек, доктор філологічних наук, професор.

Проблеми нашої літературної освіти зовсім не в тому, що треба відстояти наявність зарубіжної літератури як навчального предмету в школі. Зовсім ні. Проблема в тому, щоб переорієнтувати літературну освіту з екстенсивної форми здобування літературної освіти в інтенсивну.

Романтичний образ дівчини, яка сидить на лавочці і читає книжку, залишився у далекому минулому. Замість нього – картини молодих людей, що масово втуплені зором у смартфони. Настала комп’ютерно-інтернетна епоха, з її соціальними мережами, ютубом, PR-технологіями, фейками. З’явилося нове покоління, породжене цією епохою, яке називають то «поколінням Z», то «поколінням центеніалів». Його вже почали характеризувати такими ознаками, як «кліпове мислення», «функціональна безграмотність»…

Сучасний спосіб викладання як української, так і зарубіжної літератури є замшілим у своїй застарілості, він навіть не совковий (тоді хоч письмові твори писали), він совковий у його найгіршому варіанті.

ЕКСТЕНСИВНИЙ спосіб здобування літературної освіти - це те, що ми маємо зараз, а саме: «проходження» величезної кількості творів, без заглиблення в тексти. Результат – «покоління Z» програмові твори уже не читає. У крайньому разі - знайомиться з коротким, а іноді аж надто коротким викладом сюжетів, які щедро пропонує інтернет.

ІНТЕНСИВНИЙ спосіб здобування літературної освіти потребує принципово інших програм та принципово іншої методики. Вони мають бути спрямовані на оволодіння компетентностями, які формулюються як РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ – УМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ ТЕКСТ – УМІННЯ ТВОРИТИ ТЕКСТ.

Я вже втомився про все це писати. Ніхто не чує. Проте найближчим часом піду на ще одне коло. Може, достукаюся в чиновницькі кабінети.

Я розумію авторів цього послання, розумію підписантів і співчуваю їм. Але ж...

Оригінал

блоги Григорій Клочек

Освіта.ua
03.07.2019

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ірина
Ірина
У 90-их не було ще компів з інтернетом ні в кого вдома, не було мобільних, але ж і тоді не читали в школі, вчитися не хотіли вже тоді
11.10.2019 в 12:13 Відповісти
Юлія
Юлія
+3
Вчителі зарубіжної літератури закладають в учнів мислення, від якого залежить душа, вчинки і майбутнє. Чого вартують твори класиків та сучасні. Від ,Маленького принца,, і до ,,Алхіміка,,. Схаменьться, яка інтеграція???? Зліпете всі предмети- нічого не знатимуть діти((( На освіті не економлять!!!! А у нac, ,,після мене хоч потоп"((!
07.07.2019 в 18:55 Відповісти
Олександр Троян
Олександр Троян
Мене цікавить оця тріада: РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ – УМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ ТЕКСТ – УМІННЯ ТВОРИТИ ТЕКСТ. Невже учневі треба навчитися творити власний ХУДОЖНІЙ текст?
06.07.2019 в 17:30 Відповісти
реалист
реалист
+1
Господин Клочек , проведите эксперимент в своём вузе над студентами и преподавателями, сократив часы зарубежной , интегрировав с украинской, лично возьмите класс в школе и расскажите об итогах года
06.07.2019 в 16:16 Відповісти
Tetyana Cherednyk
Tetyana Cherednyk
+4
Важко зрозуміти тих, хто не хоче захистити українську мову. Про яку інтенсифікацію можна говорити, коли йдеться про знищення ще одного простору комунікації українською в школі? Пане професоре, Ви вдруге виступаєте проти зарубіжної літератури, а значить, і проти української мови. Зарубіжна література в школі - це унікальна можливість для учнів відкрити для себе світ найяскравіших творів інонаціональних літератур за допомогою української мови, це пізнання багатомірного світу через тексти, що з’явилися (і з’являються) завдяки копіткій праці видатних українських перекладачів. Приберете зі стандарту зарубіжну літературу, як предмет, скоротите можливості для перекладацької діяльності великого корпусу перекладачів. А інтенсифікація, про яку Ви пишете, це спроба знищити навчальний простір, на якому протягом 27 років відбувалося ствердження української мови. А відповідальність за такі дії буде не тільки на авторах недолугого документу, а ї на Вас, пане професоре. Не боязко?
05.07.2019 в 21:28
Вчитель із Вертіівки
Вчитель із Вертіівки
+1
-2
Для Tetyana Cherednyk: яскравий приклад спекуляції на українській мові. Тільки що не так— ви проти мови, проти держави! Ганьба.... Не чіпіжтесь, не спекулюйте- без ваших спекуляцій і пристосуванщини мова жила і буде жити! Оці записні горе - патріоти довели суспільство до ненависті до рідної мови! 53 тисячі дітей не склали Зно ! Ось чому вже і на заході проголосували за Зе! Не ускладнюйте, не забивайте мову своїми псевдонауковими витрішками. Щоб Ви здорові були! Скажу так , бо матюкатися заборонили ніби...
06.07.2019 в 05:19
Tetyana Cherednyk
Tetyana Cherednyk
+2
Стільки знаків оклику, - але незрозуміло про що. Якщо Ви вчитель української мови та літератури, то не розумію, у чому Вам перейшла дорогу зарубіжна література? Не пояснено. А про спекуляції, пристосуванщину, "горе-патриотизм" і "псевдонауковість" - цікаво, але це не до мене. Якщо хочете висловитися по суті, то, будь ласка.
06.07.2019 в 15:54
Коментувати
Татьяна Задорожняя
Татьяна Задорожняя
+2
Хтось захистився по шкільній інтеграції??? Тепер знову спокою не буде від цієї "оптимізації" (економії). Чому потрібно економити саме на освіті української молоді? До закордоння готувати змушуєте? Щоб малограмотні могли прислужувати за грубіші, ніж вдома, гроші?На уроках діти роблять вправи на мислення, вчаться мислити, а думають чи бездумно чинять у життєвих ситуаціях. Чим менше будуть діти тренувати інтелект, емоційний інтелект, волю, совість, душу, тим слабкішими вони виростуть. Саме цього і прагне пан професор, так вболіваючи за знищення уроків зарубіжної літератури? Прагнули до Європи. до безвізу, а тепер тупо замуровуємо вікно у інші культурні світи, прибираючи уроки всесвітньої історії та зарубіжної літератури. А нащо тоді іноземна мова англійська у розкладі? Давайте вивчати польську та чеську на комунікативному рівні, адже до Англії та США не так багато заробітчан впускають. Хто стоїть за такими реформами?
05.07.2019 в 17:05 Відповісти
Tetiana Brendalska
Tetiana Brendalska
+1
Продовжуючи думку, викладену у попередньому коментарі до статті, дозвольте запитати : чому при затвердженні переліку програмних творів Ви, вельмишановні посадовці, не цікавитесь думкою вчителів, учнів, батьків? Натомість прагнете нав’язати рефому, яка, гадаю, не вирішить проблему любові до читання, навпаки - скорочення годин зарубіжної літератури сприятиме значною мірою зростанню покоління споживачів, сірої ховрашкової маси, якою владі легше маніпулювати. Укотре переконуюсь, що людина не є цінністю для нашої держави. Прикро. Я - не працівник галузі освіти, просто мені не байдуже, що відбувається у нашому суспільстві.
04.07.2019 в 16:26 Відповісти
Tetiana Brendalska
Tetiana Brendalska
+1
Скорочення годин під соусом інтеграції предметів - суть даної реформи. Принаймні,таке склалалось враження. Цікаво,чому Ви вирішили,що наші діти настільки недолугі,що не спроможні аналізувати прочитане? Класом,у якому навчається донька,задоволені і вчитель з укр.літ., і з зарубіжної саме тому,що діти охоче розмірковують над прочитаним, уміють висловити свою думку, дійти важливих висновків. А щоб ще більше заохотити дітей до читання,на мою скромну думку,слід замінити деякі програмні твори такими,де підіймаються питання взаємин з ровесниками ,дружби,кохання,стосунків дітей і батьків. Молодь про це охоче читає,повірте. Адже ці проблеми,розкриті у художній літературі,є співзвучними із їхніми. До речі,зараз надзвичайно багата палітра сучасних творів для дітей та підлітків - як зарубіжних,так і вітчизняних авторів,таких як : Малгожата Гутовська - Адамчик,Аудгільд Сульберґ,Оксана Лущевська,Сашко Дерманський,Наталя Гузєєва,Анна Коршунова,Ульф Старк,Анна Гавальда. Продовжувати можна дуже довго...
04.07.2019 в 16:14 Відповісти
Галайда М. П.
Галайда М. П.
Сама головна проблема= що читати дітям, що включити в програму... Скоро з цими владцями будемо шукати , що з`їсти ! І ще: не сійте відразу до рідної мови цим драконівським Зно! Будьте реалістами, а не спекулянтами на мовних проблемах!!!
04.07.2019 в 12:51 Відповісти
Владимир Белый
Владимир Белый
Пану Григорію респект як профі, котрий є безкомпромісним у питаннях цінностей (зокрема освіниіх), але одночасно не скандальним у поведінці та спілкуванні.
04.07.2019 в 12:41
Леся Сич
Леся Сич
+3
Для Владимир Белый: Пане Володимире, освітянська спільнота вчителів-філологів сама здатна зрозуміти проблеми викладання, вони є, і їх багато. Пан професор дуже чітко їх зазначає, але, на жаль, крім загальних фраз про користь інтеграції нема ніяких конкретних методичних рекомендацій щодо її втілення. А ми хочемо побачити проект інтеграції (чудово було б винести його на обговорення), програми, методичний комплекс до цих програм. Рядовому вчителеві треба мати новий інструментарій, щоб втілити нові ідеї. Наразі нам проронують "кота в мішку". При чому цей "кіт в мішку" вже реально в старшій школі скоротив години викладання зарубіжної літератури вдвічі. Інтеграція - це аж ніяк не скорочення, а відбувається саме це під гаслом інтеграції. Тут мова не про "безкомпромісність", як Ви пишете, тут відбувається завуальована заміна одного процесу іншим.
05.07.2019 в 14:52
Коментувати
Галина
Галина
+3
Пане професоре,в мене до вас запитання:"Коли Ви в останнє були в школі і спілкувались з учнями і вчителями?Напевно,ще за часів Союзу.Доводжу до Вашого відома,що сучасні діти читають і багато читають.,І пишуть твори ,а ще використовують приклади з творів зарубіжної літератури при написанні власного вислову на ЗНО.А якщо предмети будуть інтегруватись, то діти не будуть читати взагалі.Всього лише два приклади з мого життя:мої.випускники є перекладачами книжок письменників англомовних країн,учасниками Книжкового арсеналу,співвласниками видавництва Yakaabo(Таня Родіонова і Артем Літвінець).Таких прикладів ми,зарубіжними, можемо навести безліч.А Ви бачили нашу багатотисячну спільноту у Facebook ?Скоріше всього ,що ні,на жаль.Вийдіть з кабінету і йдіть до школи,тоді Ви зрозумієте ,що наш предмет навчає дітей.життю,що саме в творах зарубіжних авторів підлітки знаходять відповіді на багато питань.Чиновникам,що сидять у міміністерстві,необхідно прислухатися до вчителів -практиків,враховувати їх думку при складанні програм,враховувати вікові особливості, зменшити кількість творів. І ось тоді не треба буде інтегрувати.Потрібна якість,а не кількість (А.оця кількість йде з "замшелої "совковості),пане професоре.
04.07.2019 в 07:24
Небайдужий
Небайдужий
-3
Для Галина: Хіба вас не навчили на уроках математики, що прикладами нічого довести не можна? Діти в своїй масі не читають, не аналізують і не пишуть. Все правильно пан професор написав.
05.07.2019 в 07:34
Леся Сич
Леся Сич
+1
Для Небайдужий. Згодна з Вами частково, бо професор правильно зазначає проблеми, але, на жаль, не дає чітких рекомендацій, як змінити ситуацію, так лиш загальші ідеї. Кажете, не читають діти? А як забрати в них зарубіжну літературу, то вони різко почнуть читати? Не смішіть!
06.07.2019 в 05:00
Коментувати
Тетяна Сологуб
Тетяна Сологуб
+3
Пане професоре, Ви краще підіть не в чиновницькі кабінети, а в школи. Поспілкуйтеся з нами, вчителями зарубіжної літератури, з учнями. Чи Ви нас боїтеся? Історія знову повторюється. А Ви нічого нового не придумали. І взагалі, Ви читали оті твори зарубіжної літератури, які винесені для вивчення за програмою. Впевнена, якби читали, то не писали б оту нісенітницю. Діти читають, їм подобається. Особливо сучасна література.
04.07.2019 в 06:29 Відповісти
Юлія Агеєнко
Юлія Агеєнко
+3
А хіба якщо інтегрують предмети, то з телефонами не сидітимуть??? Грають у телефонах у тих,у кого не цікаво! Але ж і телефони можна використати на уроці з користю! Навіть на уроці не треба говорити,щоб читали повністю твір,треба захопити ним! А от підручники треба вдосконалювати, доступними повинні бути паперові видання творів,а не здавати "цілу бібліотеку" на макулатуру! Приходьте на уроки зарубіжної,щоб дізнатися про те,що ж ті вчителі там роблять,як втілюють у життя всі ваші "реформи"! Прохання: зробіть інтеграцію посад у МОН!
04.07.2019 в 05:47 Відповісти
Tet-a-tet
Tet-a-tet
+4
Створіть нові програми і нові методики і дайте це в руки бездарному педагогу- результат буде відомий. А талановитому педагогу навіть недосконалі програми та методики не заважають захопити учнів літературою та читанням. Звичайно чимало людей не люблять читати, їм подавай телевізор та розжоване у рот, але на то немає ради. Яке суспільство, такі і запити. У нас в домі жив чоловік який ніколи нічого не читав, але був прекрасним слюсарем.
04.07.2019 в 05:42 Відповісти
Puma
Puma
Почему "Голый завтрак" Берроуза в школе не проходят? Там и обсудить есть что..._
03.07.2019 в 21:07
Поклонник Пенелопы Дуглас
Поклонник Пенелопы Дуглас
Для Puma: И что же у Берроуза можна обсудить?
06.07.2019 в 18:48
Коментувати
Уважаемому профессору
Уважаемому профессору
+5
Ув,Г.Клочек! Вы вообще с молодёжью общаетесь? Не с той,которая не читает,а с той,которая читает помимо школы. Есть очень продвинутая читающая молодёжь! И,поверьте, им очень интересны произведения научного,философского,психологического плана далеко не из школьной программы!
03.07.2019 в 18:17
Диметра
Диметра
-1
Для Уважаемому профессору: да общается!! Общается!! И правду пишет.
03.07.2019 в 19:04
Коментувати
Мама
Мама
+1
Современные дети читают! Но действительно только то,что по возрасту и интересно написано! Очень много есть умных и интересных для детей мировых произведений,которые в школьную программу не включены! А те,кто составил нынешнюю школьную программу по этому предмету-детей живых не видели!!!!( так как и авторы многих учебников!) Доколе МОН соросовский будет ставить эксперименты над детьми и учителями?
03.07.2019 в 18:08
Мотря Ластівка
Мотря Ластівка
Для Мама: Ольгінські твори або корисні ідіоти, що підтанцьовують, все борються із впливом Сороса, підписуються зворушливо "мама"... Які твори ще не включили в програму? "Молодую гвардию" та "Поднятую целину"?
06.07.2019 в 18:41
Коментувати
Наталія Володимирівна
Наталія Володимирівна
+5
Обурена тим, що говорить професор філології! Категорично заперечую слова: "Романтичний образ дівчини, яка сидить на лавочці і читає книжку, залишився у далекому минулому". Так може сказати людина, яка не любить живу книгу, не показує своїм ближнім її переваги перед смартфонами. Шановні українці! Не будьте творцями покоління-зомбі!!! Моїй онуці 11. На перший рік народження я їй подарувала підписку на "Малятко". "Малятко" навчило читати мою Вікторію. На кожен День народження дитина просила й отримувала улюблену книгу. На 11 рік народження мама їй через інтернетмагазин шукала серію книг про дівчинку Лолу, про Молімун... Я бачила, що хлопці-дев’ятикласники (працюю в ліцеї з посиленою військово-фізичною підгготовкою) із захватом перечитують Бредбері "451 градус за Фаренгейтом", коментують твір, обурюються з приводу дій влади, що забороняє читати, пишуть продовження твору... Ніхто мене не переконає у тому, що читати - не модно. Так само модно, як вести здоровий спосіб життя! Не допустімо того, щоб "комп’ютерно-інтернетна епоха" перетворила молодь на "комп’ютерно-інертну". ПРОЧИТАЙТЕ. будь ласка, БРЕДБЕРІ!!!
03.07.2019 в 17:19 Подивитись всі відповіді (5)
ЮЮЮ
ЮЮЮ
Для Наталія Володимирівна: Согласна с Вами!!! А ещё включить в программу Лондон " Мартин Иден", Робин Шарма " Монах,который продал свой " феррари", Дэниэл Киз " Цветы для Элджернона" и ещё множество отличных,интересных,познавательных произведений,которые никогда не забудут дети. Ну и конечно Холед Хосейни " Бегущий за ветром".
03.07.2019 в 18:14
Кент
Кент
-1
И вы думаете , что от этой чуши кто- то умнее станет? Как эту хрень тестировать...
03.07.2019 в 18:19
ЮЮЮ
ЮЮЮ
Чушь?))) Ну-ну) В том-то и дело,кого мы хотим видеть-тех,кто может " тестироваться", или всё же мыслить?
03.07.2019 в 18:24
Коментувати
Кармелюка
Кармелюка
+4
Дорогі філологи, особливо вчені, методисти мон , укладачі тестів Зно , навчальних програм!! Ви відірвалися від життя. Не сійте нелюбов до нашої рідної мови. Не переносьте свої теоретичні вимили ‚міркування в ранг мовних правил , не пробуйте через Зно оцінювати літературу. Зно -для робітника і техніка одне, а для журналіста друге. Не ускладнюйте штучно мову. При Шевченкові , Котляревському , Гребінці не було інститутів і мова вижила ! Нині ви її нищите зверху через свій снобізм. Зупиніться!!!
03.07.2019 в 15:57
Марія
Марія
Для Кармелюка: не в брову, а в око !!!!
03.07.2019 в 18:20
Коментувати
Завуч
Завуч
+3
А як давно шановний пан був у школі? Звідки знає, ЯК викладається література? "Вони мають бути спрямовані на оволодіння компетентностями, які формулюються як РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ – УМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ ТЕКСТ – УМІННЯ ТВОРИТИ ТЕКСТ" - пишете Ви. Уявіть собі, що ми давно вже використовуємо компетентнісний підхід і формуємо уміння розуміти текст, аналізувати його і творити свій. Крім того, на уроках саме зарубіжної літератури формуємо світогляд і самосвідомість здобувача освіти. А ще інтегруємо матеріал з історичною та мистецькою галуззю. Слід зазначити, що українська література розглядається вужче, у контексті української культури, і це наразі дуже важливо. Тому не слід інтегрувати два курси: українська література і зарубіжна. Це призведе до втрати дуже важливих аспектів здобуття освіти в цілому.
03.07.2019 в 15:38 Відповісти