А. Недоля: про «саміти» локального значення

«Ярмарок марнославства» набуває розмаху при відсутності будь-яких розумних підстав для цього

А. Недоля: про «саміти» локального значення

Автор: Анатолій Недоля, доцент, Запорізький національний університет.

В Україні останнім часом кожен заклад освіти починає проводити міжнародні конференції, саміти, симпозіуми. Таке різноманіття подібних заходів високого рівня насторожує і наводить на думку, що організатори зовсім не розуміють значення та статус таких заходів, а частота і галасливість подібних заходів вказує на можливий «синдром провінційності» їхніх організаторів.

Адже саміт – це зустріч на вищому рівні голів держав або урядів, який супроводжується підвищеними заходами безпеки, інформаційним та технічним забезпеченням. Тому навряд чи є коректним назва «педагогічний саміт» чи «космічний саміт» чи ще щось, де голови держав та урядів не запрошені і не висловили свою згоду на участь. Це просто намагання ввести в оману інших та самих себе, бо жоден з президентів чи прем’єр-міністрів не приїде.

Що до міжнародних конференцій, то участь в них іноземців не надає конференції статусу міжнародної. Щоб конференція вважалася міжнародною, потрібно, щоб Консультативний комітет обов’язково був міжнародним, тобто складатися з іноземних спеціалістів у певній області. Також запрошені доповідачі повинні бути з інших держав. Ну і головне – мова міжнародної конференції – англійська, а у випадку лінгвістичних конференцій додатковою мовою повинна бути мова наукових інтересів лінгвістів (наприклад французька для конференції з французької лінгвістики тощо). Раніше статус конференції регулювався окремою постановою, яка втратила чинність до того, як набула розумних обрисів культура проведення таких заходів в Україні.

Ця проблема стає загальносвітовою тенденцією, коли багаточисельні запрошення на фейкові міжнародні конференції набувають рис спамової лавини. Мода на міжнародний статус різних заходів набула таких масштабів, що в деяких країнах Далекого Сходу навіть існує попит на посаду працівника «іноземця-гостя», який створює ілюзію «міжнародності» різним заходам і вечіркам та повинен просто відвідувати їх, розмовляти іноземною мовою (бажано англійською), виглядати як іноземець. Це такий собі «Сеньйор з найвищого світу», який за це одержує непогані гроші.

І мені здається, що зовсім скоро така тенденція з’явиться в Україні, бо «ярмарок марнославства» набуває розмаху при відсутності будь-яких розумних підстав для цього.

Освіта.ua
19.04.2019

Популярні блоги
В. Громовий: «миздобули» не перевелися в освіті Два основні приховані мотиви організації конкурсів – заробити грошей і виправдати своє існування
О. Халепа: дайте нарешті спокій дистанційній освіті! Дистанційне навчання -  передвісник глобальних змін в освіті, причому незворотних змін
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Слов’янський кінь
Що б ще із пустопорожнього репертуару п. Недолі можна прочитати? Невже не ясно, що це все із- за бідності , від відсутності спроможності запросити вчених, дослідників.... А воно ще і дорікає!!?
фіва
Для Слов’янський кінь: Чи не є шановний пан Словянський кінь одним із організаторів подібних заходів?
Якщо робити нічого...
Чим би дитя не тішилося...
Коментувати