Ігор Лікарчук: ЗНО як засіб дискримінації вступників

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Мабуть, будете сміятися, але я, їдучи в машині, слухав трансляцію... сесії Верховної Ради. Обговорювали законопроект про надання дітям, позбавленим батьківського піклування, права вступати до університетів без складання ЗНО.

Висока чиновниця - заступник міністра соцполітики - страшенно запекло розповідала, що це рішення - важливий крок до імплементації європейських норм соціального захисту цієї категорії населення. Де вона щось подібне знайшла в Європі???

Голова парламентського комітету повідомив, що це стосується лише «кількох десятків тисяч» абітурієнтів... Серйозний аргумент??? Мені здається, що заступниця міністра соцполітики так і не зрозуміла, чим соціальна пільга відрізняється від рівного права вступу до університетів на конкурсних засадах, гарантованого Конституцією...

Що стосується «всього лиш кількох десятків тисяч», то чомусь ніхто не запитав автора цих слів: чому ЗНО має використовуватися як засіб дискримінації для соціально різних категорій абітурієнтів: у цьому випадку - для тих, які належать до інших «кількох десятків тисяч» з благополучних сімей.

Чи тут діє принцип: якщо тобі пощастило жити в благополучній сім’ї, то складай ЗНО, а якщо не в благополучній - то вступні іспити...

Надання права абітурієнтам, позбавленим батьківського піклування, складати вступні іспити замість ЗНО - це дискримінація тих, хто проживає в нормальних сім’ях.

Театр абсурду. Замість того, щоб абітурієнтам, які позбавлені батьківського піклування, створити належні матеріальні умови для здобуття вищої освіти, ми їм створюємо інші, аніж іншим, умови для вступу до університетів.

Сьогодні стати студентом університету - не проблема. Кількість університетів та відкритих ліцензій у них - набагато більша від кількості потенційних абітурієнтів. Не абітурієнти бігають за університетом, а університети - за абітурієнтами.

Але ніхто не думає над тим, що після вступу для навчання абітурієнту, який став студентом, потрібні гроші, й чималі, для того, щоб жити й навчатися... Про це на засіданні ВР не балакали...

До кінця дискусію не дослухав. Дорожня ситуація. Але краєм вуха почув, що депутати за цей проект не проголосували. Сподіваюся, що почув правильну інформацію.

P.S. Нагадайте мені, якщо я забув. Коли не було ЗНО, а існували лише вступні іспити до університетів, які категорії абітурієнтів були звільнені від їхнього складання? Я такого не пам’ятаю... Хоч тоді конкурс до всіх ВНЗ зашкалював. На мій істфак у педінституті було 5 осіб на одне місце...

Оригінал