Ігор Лікарчук: ЗНО як засіб дискримінації вступників

Чому ЗНО має використовуватися як засіб дискримінації для соціально різних категорій абітурієнтів

Ігор Лікарчук: ЗНО як засіб дискримінації вступників

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Мабуть, будете сміятися, але я, їдучи в машині, слухав трансляцію... сесії Верховної Ради. Обговорювали законопроект про надання дітям, позбавленим батьківського піклування, права вступати до університетів без складання ЗНО.

Висока чиновниця - заступник міністра соцполітики - страшенно запекло розповідала, що це рішення - важливий крок до імплементації європейських норм соціального захисту цієї категорії населення. Де вона щось подібне знайшла в Європі???

Голова парламентського комітету повідомив, що це стосується лише «кількох десятків тисяч» абітурієнтів... Серйозний аргумент??? Мені здається, що заступниця міністра соцполітики так і не зрозуміла, чим соціальна пільга відрізняється від рівного права вступу до університетів на конкурсних засадах, гарантованого Конституцією...

Що стосується «всього лиш кількох десятків тисяч», то чомусь ніхто не запитав автора цих слів: чому ЗНО має використовуватися як засіб дискримінації для соціально різних категорій абітурієнтів: у цьому випадку - для тих, які належать до інших «кількох десятків тисяч» з благополучних сімей.

Чи тут діє принцип: якщо тобі пощастило жити в благополучній сім’ї, то складай ЗНО, а якщо не в благополучній - то вступні іспити...

Надання права абітурієнтам, позбавленим батьківського піклування, складати вступні іспити замість ЗНО - це дискримінація тих, хто проживає в нормальних сім’ях.

Театр абсурду. Замість того, щоб абітурієнтам, які позбавлені батьківського піклування, створити належні матеріальні умови для здобуття вищої освіти, ми їм створюємо інші, аніж іншим, умови для вступу до університетів.

Сьогодні стати студентом університету - не проблема. Кількість університетів та відкритих ліцензій у них - набагато більша від кількості потенційних абітурієнтів. Не абітурієнти бігають за університетом, а університети - за абітурієнтами.

Але ніхто не думає над тим, що після вступу для навчання абітурієнту, який став студентом, потрібні гроші, й чималі, для того, щоб жити й навчатися... Про це на засіданні ВР не балакали...

До кінця дискусію не дослухав. Дорожня ситуація. Але краєм вуха почув, що депутати за цей проект не проголосували. Сподіваюся, що почув правильну інформацію.

P.S. Нагадайте мені, якщо я забув. Коли не було ЗНО, а існували лише вступні іспити до університетів, які категорії абітурієнтів були звільнені від їхнього складання? Я такого не пам’ятаю... Хоч тоді конкурс до всіх ВНЗ зашкалював. На мій істфак у педінституті було 5 осіб на одне місце...

Оригінал

Освіта.ua
27.02.2019

Популярні блоги
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
І. Лікарчук: паперовий чи електронний журнал? Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від появи електронного журналу?
О.Мірошниченко: для чого потрібні підручники? Талановиті педагоги не потребують підручника, бо знають предмет і прагнуть викладати своїми словами
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
к.т.н., доц.
Якщо вже ну ніяк не можна обійтись без пільг при вступі, то тоді треба писати в дипломі "вступив та навчався на пільгових умовах". Так буде справедливо. І нікого не ображатиме.
Без проблем
Нужно как в Польше - принимают всех подряд - после первой же сессии половина вылетает
совесть
Треба визнати, що ЗНО ВТРАТИЛО місію забезпечення рівного доступу до вищої освіти! Втратило. Тотальна бідність, у яку загнали родини, особливо по селам, наддорогі книжки (де нові підручники?) для самостійної підготовки до зно; який інтернет?, хіба що у сільській раді, та й то не у кожному селі; поламався автобус, зима-пішки до школи по дорозі, якої немає? А репетитори? за гроші, яких вистачає хіба що на сплату батьками напівхолодної хати. Рівний доступ закінчився разом зі ЗЛИДНЯМИ, у які загнали сім’ї. Саме тому дітям із найнезахищеніших фінансово сімей сьогодні дуже важко конкурувати. Прошу не переконувати у тому, що лише від бажання дитини навчатися все залежить. Результати дослідженьі свідчать про тотально нижчі результати навчання афроамериканців порівняно з білими в Сша (попри шалені вливання коштів в їхню шкільну освіту). Відставання у 50 роківї, як вони пишуть. Виходьте частіше з машини у ті 680 сільських шкіл з туалетами на вулиці - тоді закони критикуються краще..
Мирослава
Для совесть: НЕ ПЕРЕБІЛЬШУЙТЕ !! Я живу в малесенькому селі і у нас є інтернет у всіх молодих сім’ях. Для успішної здачі ЗНО необхідно просто вчитися. Все є у підручниках(говорю про історію).А якщо десять років просидіти, нічого не вчити.,то дійсно,складно. З досвіду роботи вчителя,- всі хто вчиться, здають ЗНО успішно і без репетиторів1
совесть
Для Мирослава: Так подивіться результати Зно за останні роки (село - місто). Лише з географії, здається, результати трохи збігаються, а з інших предметів - ЯСКРАВА демонстрація гірших результатів дітей з сільської місцевості. Власне, я не про дітей сільських вчителів печуся! А про дітей, батьки яких у злиднях! а вчителі в селі - КРУТІ, бо мають роботу і стабільну ЗП; при землі й хазяйстві, "тихому" житті у сільській школі подалі від перевіряючих та вимогливих батьків учнів - можна розповідати, що діти самі у наш час "ковалі свого щастя"!
Сільська вчителька
для совість: Не смішіть, розповідаючи про бідних селян та багатих сільських вчителів! У моєму класі вчилася дівчинка, тато якої працює трактористом і отримує в ті місяці, що сезонні роботи ( посівна, кропіння, жнива і т. д.) по 25-27 тисяч гривен. Хто з "багатих" вчителів може похвалитися такою "бідною" заробітною платою?!! Хто хоче працювати в селі, той успішно працює: обробляє свої паї ( а де у сільських вчителів земля?), тримає господарство, займається будівельним бізнесом і т.д. Не працюють тільки ледачі, які у свій час лінувалися навчатися, от і залишилися без професії. Але і ті не дуже бідують: і субсидію держава дає, і на дітей по 5-8 тисяч платить. Аби тільки пили менше... А сільським вчителям не позаздриш: ми вчимо таких дітей, батькам яких абсолютно однаково, чи відкривала їхня дитина книжку, чи ні. Хто хоче вчиться, той вчиться і у місті, і в селі. До речі, моя випускниця зайняла 1 місце на обласному етапі конкурсу Яцика. Переможці з міста, де ви?
Коментувати
Петро Тополя
Якось дивно у нас виходить: одні приймають рішення про те, щоб платив хтось інший. Наприклад, у приватному міському транспорті повно пільговиків, і щоб вони їхали на халяву, таке рішення приймає не власник, а депутати міськради. В освіті ж можна зробити просто для знедолених. По-перше-усі до одного проходять ЗНО. Зможе пільговик здати на бюджетне місце - то хай учиться. Але ж, але ж... Раз ми хочемо підтримати пільговика, то просто оплачуємо йому 5 років комерційне місце. Та не віриться в це. Бо звикли працювати по "транспортній" схемі: ми хороші і добрі, приймаємо рішення на користь пільговиків, а от хай перевозять і навчають інші - за ненаші гроші
Я
Для Петро Тополя: Вступати до вишїв треба без будь яких пільг, жодних! І без усіляких додаткових балів, квот. Усі в рівних умовах. Це не середня освітта, ії не треба надавати всім, а тільки тим, хто спроможний учитись. Не спроможний здати ЗНО, іди працювати. І ще, ЗНО тільки для вступу, а ДПА скасувати взагалі. На мій погляд, єдино правильне рішення, та тільки хто до нас прислухається...
Іван
Ті хто мають квоти часто не можуть розвантажувати вагони за медичними показниками. Тому держава й надає їм можливість отримати вищу освіта та таку роботу, яка буде дозволена з медичних показань. Інакше такого громадянина доведеться утримувати все життя за рахунок бюджету. Або інша категорія - діти-сироти, які росли без батьківського піклування й не мали можливості гарно вчитися, бо повинні були працювати, щоб прогодувати себе.
Коментувати
Сатрап
Лікарчук від жирних грантів втратив пам`ять- до Зно був позаконкурсний вступ для сиріт, бо це знедолені діти.Зно наш Мон хоче куди хочеш засунути...
Олег
Для Сатрап: знаю таких "сирiток", батькiв яких позбавили батькiвства. Здавали вони ЗНО аби здати, пiшли поза конкурсом, вчилися аби як, ще й стипендiю чималу давали, на харчування там та iнше, ще й вигнати таких не можна через погане навчання. Давали таким диплом, iшли вони в люди. Пiдете до такого лiкаря? Держава широкою спиною прикриватиме сирiт, а в них батьки на мiсцi, бо справжнiх не бiльше 5%. I всiм треба вища освiта?
Дрога
Для Олега: повний маразм і брехня. «Чималу стипендію» отримували?? Сирітську??хто розбагатів???
Олег
Сам ти маразм! В 2013 - 2000тисячі+ на харчування. Не знав би не говорив.
Коментувати
мама
Єдине, що зробили за 30 років в освіти позитивного, хорошого, доброго- ЗНО! Діти мають змогу вступати за знаннями, без блатів, знайомств, грошей. І вже це бажають зіпсувати...
Володимир
Погано це.
qwerty_qwert
Дивись: http://osvita.ua/blogs/63854/ :)