В. Громовий: освітянський чиновник «паперовий король»

Їх характерною рисою є відверта зневага до тих, хто зневажає нікому не потрібну «паперову роботу»

В. Громовий: освітянський чиновник «паперовий король»

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Є такий типаж освітянського чиновника: «паперовий король».

Характерною рисою є відверта зневага до тих, хто зневажає нікому не потрібну «паперову роботу».

Основна його робота, - це віртуозне започаткування паперових лавин і навантаження Сізіфовою працею із їх розгрібання всяких несвідомих методисток, інспекторів, педагогів-практиків, нетямущих освітянських екпеДів та пустобрехів блоХерів. Тому, чим більше він працює (а він пишається роботою «до ночі»), тим гірше для всіх.

Пароксизм довольства у нього виникає лише від думки, що там внизу «підлеглі» будуть скиглити: блін, опять входящая, досталі!

Хай скиглять, нероби. Немає чого розслаблятись! Жисть - біль.

«Перековці» цей типаж не піддається з однією простої причини: окрім продукування «бамаг», він анічогісінько корисного продукувати не може і не хоче...

Утім, він свято переконаний, що в освіті «крокодил не ловится, не растёт кокос» тільки тому, що не написано нових «бамаг» (інструкцій на інструкції і методичних рекомендацій на методичні рекомендації...). А як тільки, так і відразу...

На жаль, це ще й один із поширених типажів директорів шкіл, представники якого є в особливій пошані у місцевих начальників.

Цитую сам себе 15-річної давності: «Директор — «паперовий король».

Наявна в Україні система відстежування результативності роботи керівників школи досі ґрунтується на надзвичайно простих формах перевірки документації. Тож хорошим є той директор, який сам зміг напрацювати бездоганне, на думку бюрократа, портфоліо з численними концепціями, положеннями, планами (циклограмами) роботи, річним комплектом наказів, який вчасно подає звіти з усіх можливих питань, уміє домогтися від своїх підлеглих бездоганного ведення шкільної документації... «Без бумажки ты букашка, а с бумажкой — человек», — цей девіз недарма взяли на озброєння такі директори.

Головним є не реальна робота школи в тій чи іншій сфері, а відображення цієї роботи (часто уявної) на папері. Так, наприклад, якщо в школі є «Положення з питань охорони праці», план проведення навчання, тексти інструктажів, можна не боятися візиту державного інспектора з питань охорони праці, особливо, якщо цей комплект документів школа придбала саме в цього інспектора. Можна спокійно чекати представників пожежної служби, якщо в школі є план роботи дружини юних пожежників, передплачено нікому не потрібний відомчий журнал, видано відповідні накази тощо. Тоді тобі легко пробачать, що протипожежна сигналізація давно вийшла з ладу, чи не помітять, що дерев'яні конструкції даху вже з десяток років не оброблялися протипожежним розчином. І, ясна річ, свої рідні освітянські органи не матимуть жодних претензій, якщо в шкільних паперах «усе гарно». Особливо цінується спроможність директора домогтися, щоб записи в усіх класних журналах усі вчителі школи робили пастою одного кольору. Освітянська бюрократія вважає це піком досягнень у створенні привабливого іміджу школи.

«Вищим пілотажем» вважається також уміння директора показати школу на педагогічних ярмарках, виставках чи конференціях. Гарні папки з ефектними обкладинками й акуратно надрукованими текстами «з досвіду роботи», які, як правило, ніхто ніколи не читав і не читатиме, є своєрідним педагогічним шиком...»

Поза межами можливого: школа якою вона є. Видавництво Шкільний світ, Київ, 2004, 264 с.

«Что они не делают - не идут дела.
Видно, в понедельник их мама родила.
Видно, в понедельник их мама родила.
Что они не делают - не идут дела...»

Оригінал

Освіта.ua
03.01.2019

Популярні блоги
Д. Семьонов: чи вбиває безкоштовність освіти її розвиток? Кожна інвестована в навчання гривня – це не лише користь для себе, ці гроші рухають галузь загалом
Роксана Харчук: боротьба за ЗНО з літератури необхідна Хай закриваються непотрібні псевдоуніверситети, а ЗНО – це єдиний рятунок української освіти
І. Лікарчук: паперовий чи електронний журнал? Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від появи електронного журналу?
О.Мірошниченко: для чого потрібні підручники? Талановиті педагоги не потребують підручника, бо знають предмет і прагнуть викладати своїми словами
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Андрій Леськов
Зараз крім бумаг потрібно ще й фото на сайт. Що б не робили, потрібно сфотографуватись.
Пшик
Я цитую самого себе- це ж суцільний плагіят! Не можна папери плодити- вводьте електронний обіг паперів. А взагалі тра розстріляти чиновника , а може отравити - тільки не Лікарчука!
Володимир
А ще банери... без них школа ніщо!.
Платникі податків
Згодна на 100%! Але ж проблема у тому, що всі ці "паперові королі" розмножуються швидше за кроликів, І ЦЕ ВСЕ ЗА ГРОШІ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ! МОН, ми, як платникі податків, вимагаємо звіту, скільки наших грошей іде на утримання усіх освітянських чиновників, тобто людей, які не працюють у школах, дитячих садочках і вишах. Якщо інформація не буде надана, будемо звертатися з цим питанням публічно до президента України.
Володимир
Для Платникі податків: Так у президента діти в Англії. Це теж за рахунок платників податків.
Коментувати