О. Панич: наукова стратегія для українського університету

Наука не може робитися заради «публікацій у Скопусі», вона має власну цінність, яку необхідно віднайти

О. Панич: наукова стратегія для українського університету

Автор: Олена Панич, державний експерт директорату вищої освіти в МОН.

Трохи думок з конференції Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Сама по собі стратегія не є просто планом чи набором якихось заходів. Стратегія - це результат дослідження проблем і вибору найкращого рішення. Певна ідея, здатна забезпечити досягнення цілей, які, на перший погляд, здаються нереальними. Навряд чи можна розробити стратегію одну для всіх університетів. Стратегія завжди контекстуальна, орієнтована на конкретні умови і обставини життя.

Разом з тим, якщо виходити з доволі гомогенних обставин життя вищої освіти в нашій країні, можна принаймні приблизно окреслити основні елементи, які мають стратегічне значення. Нічого особливо нового, але ми все ще не робимо цього системно і багато навіть не уявляють, що це варто робити. Таких елементів можна виділити сім.

1. Опанування академічною англійською мовою. Власне, це має стосуватися не окремих ініціативних людей, а створення середовища, яке вільно послуговується англійською мовою на академічному рівні. У цьому сенсі всі працівники кожного українського університету повинні читати академічну літературу, бути спроможними висловлювати власні думки та ідеї академічною англійською мовою, зрозумілою в західному науковому світі.

2. Другим важливим кроком університету має стати визначення пріоритетних для нього тем і напрямів досліджень, які можна буде у перспективі ефективно розвивати та презентувати як для української, так і для світової наукової спільноти. Орієнтирами для визначення таких напрямів можуть стати три речі:

  • наявні в університету ресурси (у тому числі кадрові), які формують галузеві пріоритети;
  • освітні програми, які заклад планує розвивати (і які зроблять його конкурентоздатним) і у які будуть інтегровані результати досліджень;
  • актуальні проблеми регіону або країни, до вирішення яких заклад хоче бути причетним.

3. Третім елементом стратегії має бути інтернаціоналізація наукової роботи. По суті наука, як і будь-яке ремесло, потребує навчання у хороших майстрів. Якщо до сьогоднішнього дня ми все ще плекали так звану «українську науку», яка є майже невидимою для глобального наукового світу, то стратегічним завданням уявляється поступове входження у західний науковий світ, яке не можливе без системних контактів з кращими науковцями світового класу.

4. Поповнення бібліотек сучасною академічною англомовною літературою. Вибір такої літератури не повинен бути бездумним, але має орієнтуватися на пріоритетні для закладу теми і напрями досліджень. Дуже важливо, щоб така література враховувала смаки і потреби науковців, які працюють в закладі освіти.

5. Підтримка здібних дослідників. Наукова робота, особливо в нашому динамічному світі, потребує специфічних здібностей і мотивацій. Рано чи пізно університети мусять вирішити для себе, як саме вони будуть підтримувати тих, хто має здібності до наукової роботи і здатний генерувати нові ідеї. Університетське середовище має бути зручним для таких людей, сприяти їхній працездатності і продуктивності.

6. Забезпечення і проведення досліджень, які будуть вирішувати місцеві проблеми, з застосуванням західної методології. Це дозволить університету вбити двох зайців - формувати інтелектуальний ресурс для місцевої громади і генерувати нові знання, зрозумілі для західного наукового світу.

7. Не розглядати «публікації в Скопус» як самоціль. По правді, я не знаю, чи це можливо в наших умовах, але, на моє глибоке переконання, необхідно змінити це магічне ставлення до Скопусу як до панацеї. Ніякої гарантії виживання на ринку освіти «публікації в Скопус» не дають. Сумно дивитися, як люди всерйоз обговорюють «як опублікуватися в Скопусі», не приділяючи при цьому зовсім уваги змісту публікацій. Наука не може робитися заради «публікацій у Скопусі». Вона має власну, змістовну цінність, яку необхідно віднайти.

Оригінал

Освіта.ua
21.11.2018

Популярні блоги
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
І. Лікарчук: замість виховання – шароварщина і звіти Виховної роботи як системи формування людини вже давно немає, а є гам, шум, тріскотня
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Vladimir Kalyuzhniy
Що таке "західна методологія"? Це якось протирічить третьому елементу стратегії інтернаціоналізації наукової роботи.
Аналітик
Оцінка наукового доробку- відкриття,інноваційні рішення , патенти і т.і... Публікація в Скопусах- це механізм виуджування цінної інфи без затрат на розвідку!! Чи розуміють в Мон шарови- рошкевічі це?! Думаю, так! Не дурні. Отже- роблять свідомо....
N
Для Аналітик: Існують сумніви, що ми щось можемо таке опублікувати в закордонних журналах - різниця рівня відставання в 50 років. Публікується науковий результат, а не технологія. Цікаво, в яких напрямках ми попереду всієї планети - педагогіка та юриспруденція, чи вимірювання твердості. Як кажуть рабіновичи - не смешите мої тапки
Коментувати
хороший фильм
https://www.youtube.com/watch?v=idIA9OnkRC0 .для думающих
Володимир
Виконання плану з кількості публікацій не дає корисних рекомендацій.
монівському філософу
Шановна, маючи зарплатню 36 тис. грн. чистими, можна філософствувати про високі матерії, що вузу необхідно впровадити, але маючи 5,4 тис. грн. брутто, кандидат наук не заробляє навіть на їжу. До біса ваші всі ці пустомельні балачки, молоді люди полишають вузи, з 47 тис. у 2010 р. залишилось у науці 19 тис. кандидатів. Ваші реформи провальні, люди масово евакуюються з країни, щоб якось вижити, викладачі заробляють на примусовому написанні студентам курсових та дипломних, займаються хабарництвом, бо треба банально виживати. Ви що така вже сліпа, чи дурна, чи не бачите, що твориться у ВНЗ, там страшна вакханалія – результат ваших провальних реформ.
Галина
Для монівському філософу: Цікаво, а можете вказати джерело інформації про "чисту" зарплату О.Панич? Оскільки, згідно декларації, зарплата пані Олени за 2017 рік склала "грязними" 95510 грн. (https://declarations.com.ua/declaration/nacp_c88fd476-4581-4c7e-8995-5642b92153ca), тобто всередньому 7959,17 в місяць (я б сказала менше, оскільки протягом року було отриманоще допомогу на оздоровлення та, можливо, соц.-побут, в такому разі 95510 слід ділити не на 12, а на 14 - 6 822,14 в місяць "грязними"). Якщо у Вас є інша інформація, будемо раді переглянути, якщо вкажете ссилку.
саме так
Для Галина: на сьогодні експерт департаменту в МОН отримує більш ніж 30 тис. грн., це офіційні дані за 2018 р., зайдіть на сайт Урядовий портал.
Коментувати
N
Не намагайтесь замінити експертів. Все що потрібно зробити вже містить Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System за посиланням. https://rio.jrc.ec.europa.eu/en/policy-support-facility/peer-review-ukrainian-research-and-innovation-system Історику важко зрозуміти необхідність публікувати свої дослідження в Scopus чи WoS. Але журнали з високим рейтингом дуже прискіпливо рецензують публікації. Краще нехай рецензують, ніж друкуватися у нікому непотрібних мурзилках. Тому тільки Scopus та WoS. Матеріальна база університетів на нулі, бібліотеки переобтяжені мотлохом, а не науковою літературою. Підписка на журнали дуже дорога. У нас існують наукові установи, де більш менш сконцентровані необхідні ресурси, але МОН намагається їх закрити. Тому найперше, що потрібно зробити - позбавитись від баласту, який чомусь вважає, що займається наукою, але насправді має якесь ремесло, що до науки відношення не має. Програми є - працювати нікому - не в змозі,але всі обговорюють як це робити