Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Спочатку ми очікували, що розпад старої системи станеться сам по собі, і вона зникне «як роса на сонці». Не стався. Система певний час побула на межі хаосу на початку 90-х, але швидко оговталась і все повернула «на круги своя».
Потім ми вирішили, що стару систему можна якось підлампічити, і вона трансформується у щось більш-менш прийнятне. Виявилось, що удосконалення поганого робить стан справ ще гіршим. Адже це створює ілюзію того, що на старому фундаменті можна звести «нову хату» і добитись «покращення».
Зараз ми ніби розпочали демонтаж старої системи. Та Її Величність Система залишилась непорушною, бо не було і немає системності у процесі її демонтажу: у гідри швидко виростають нові голови навіть у випадку, якщо їх ніхто і не рубає…
Для того щоб сформувати нову модернову системність в освіті, потрібне системне(а не шаблонне!) мислення, уміння бачити загальну картину, сучасні механізми управління… Перш за все має бути вироблена реалістична стратегія побудови нової освіти України як системна модель її розвитку на новій основі.
У новій системі «хвіст не буде метеляти собакою» : замість понукання по вертикалі, буде співпраця по горизонталі та ефективна вертикально-горизонтальна взаємодія.
Будуть створені умови для максимального використання головного ресурсу розвитку освіти в новому тисячоліття – ресурсу свободи. Досі скута командно-адміністративними путами, а тепер вивільнена енергія усіх учасників освітнього процесу здетонує потужний якісний стрибок.
Система швидко набуватиме необхідної різноманітності, а саме це і стане одним із потужних механізмів її розвитку.
Хто це все може напрацювати і запустити?
Сподіваюсь, що у нас таки з’являться впливові експертно-аналітичні групи («Think Tanks»), спроможні висувати і лобіювати продуману і обґрунтовану стратегію розвитку.
«Фантазер, ты меня называла…»
Оригінал
