Автор: Роман Бондаренко, юрист ГО «БАТЬКИ SOS».
Заборонити матері чи батьку бути поряд з дитиною може тільки суд чи орган опіки та піклування.
1) Сімейний кодекс (ст.153) - Мати, батько та дитина мають право на БЕЗПЕРЕШКОДНЕ спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене ЗАКОНОМ.
2) Закон України «Про охорону дитинства» (ст.14) - Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає РІШЕННЯ СУДУ, що набрало законної сили.
3) Конвенція ООН «Про права дитини» - Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина НЕ РОЗЛУЧАЛАСЯ з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків...
Виняток - це коли дітей потрібно захищати від батьків (відібрання дитини, позбавлення батьківських прав).
Жоден вчитель, завуч, директор не може заборонити матері чи батьку бути поряд з їхньою дитиною.
Коли батьків не пускають до школи, до їхніх дітей - це НЕНОРМАЛЬНО. Відверто кажучи - це дикість якась.
Чому батьки рвуться до школи? Та тому що батьки мають право знати в яких умовах навчаються їхні діти; як харчуються; в які, вибачте, ходять туалети.
Бо є недовіра, сумніви. А заборона заходити викликає ще більші підозри. Що ж там приховують? Їжу, яку неможливо їсти; крики вчителів чи знову ж жахливі туалети.
Освітяни, та зробіть день відкритих дверей (хоча б раз на рік). Покажіть батькам, що вони хочуть побачити. Будьте певні, всі не прийдуть. І не нанесуть вони болота і вірусів більше, ніж працівники школи чи діти.
Батьки можуть бути присутніми на уроці, щоб знати, хто і як навчає дітей. Може, й вчителю буде з того користь. Додасть дисципліни в класі. Допоможе дітям адаптуватись. Не у всіх батьків є час і бажання ще раз опинитись за партою. Одиниці прийдуть. Прийдуть, переконаються, що все гаразд та й по всьому. Якщо, звичайно, все гаразд.
Продемонструйте батькам нарешті відкритість. Зробіть той крок назустріч. Жодними заборонами ви не доб'єтесь довіри до школи і співпраці.
Та коли кожен з батьків вважає за потрібне зайти до школи, щоб забрати дитину - це теж дикість. У старшій і середній школі діти якось самі одягнуться і знайдуть вихід зі школи. От молодшим можна і допомогти. Їх вчитель може вивести до батьків, або хтось із батьків може зайти і забрати тих, за ким прийшли.
Зрештою, є телефони, і мобільні, і стаціонарні. Батьки, якщо вже так конче потрібно зустрітись з вчителем, завучем чи директором - подзвоніть, призначте зустріч. Якщо хочете прийти на урок - попередьте, домовтесь, щоб не було непорозумінь і сюрпризів. Ви ж хочете допомогти дитині, щось вирішити, владнати, порадитись. Зробіть той крок назустріч.
P.S. На жаль, знайдеться сердешна бабуся, яка прийде до класу по онука, схопить однокласника і не відпускатиме зі словами: «Бий його, я потримаю».
Оригінал
