Ольга Халепа: зволожувач повітря замість букету

Не ламайте загальнокультурні поняття, адже на порожнє місце, як нахабний вірус, заповзе щось нове

Ольга Халепа: зволожувач повітря замість букету

Автор: Ольга Халепа, вчитель, громадський діяч.

«А давайте, замість букету подаруємо вчителю зволожувач повітря, або новий віник, відро, стільчик … тощо. Букет же буде скоро у смітті, а відро таки не раз слугуватиме в класі». Ну, а чого ж все правильно, дорослі, це ж раціональність. Економія. Це ж ми отак вчимося жити по-новому.

«А давайте, чоловіки жінкам замість квітів будуть дарувати швабру, миючий засіб для туалету, ну на крайній випадок кільце копченої ковбаси»? Ну, а що, букет же зів’яне, а все решта ой як сильно знадобиться в житті. Та і звідки тому чоловіку чи хлопцю знати про квіти для жінки? У родині не навчили, а в школі вже ж від сьогодні почнемо жити по-новому: замість квітів економія, замість поваги раціональність… на зло усім вчителькам, виховаємо дітей по-іншому, по-сучасному.

Скільки ж коштує букет для вчителя: 15, 20, 100? А може, він просто дбайливо зібраний у власному садочку, на городі? Повірте, яка вже тут різниця! Дріботить першокласник на Свято Знань, ступає кокетливо юна дівчина, крокує старшокласник, а в руках же не просто квіти, в руках клубочиться незвіданими радісними подіями нетерплячий новий навчальний рік, там спить, затишно примостившись на пелюстках, сьогоднішнє свято і приховалася таємниця про те, кому ж віддасть свою прихильність школярик на святі? І точно так же, колись, буде приготований сокровенний букет для своєї бабусі, матері, дівчини. Бо ця поведінка на підсвідомості. Це глибоко всередині сформована пошана та любов, кохання та вдячність, що час від часу проявиться у вигляді презенту з нетривалого рослинного життя, який лише маленькою миттєвістю промайне у житті жінки , залишивши у душі спокій, натхнення, ніжний доторк рідної душі і велику віру в те, що живеш не даремно.

Вже звучать останні акорди шкільного свята, і кожен вчитель стоїть в очікуванні свого вчительського букету. Робить серйозний вигляд, нетерпляче переступає з ноги на ногу, розправляє одяг, поправляє зачіску, посміхається тим, хто поруч та непомітно зорить навкруги, хвилюється: «Чи принесуть мені букетик вдячності цього року?» І ось, нарешті, прийде той момент, коли засіяють очі вчителя, радіючи барвистому подарунку, який тицяють учні під ніс, розсипаючи перестиглий пилок на шкіру, і з посмішкою дзвенять своєму наставнику, як і багато років до того: «Це Вам! Зі святом!» І раптом від душі відлягає тривога: «Згадали. Подякували. Не дарма усе, не дарма».

Десятки букетів можна купити самостійно, замовити квітникареві і заповнити першовересневі класи осінніми барвами, але серед усіх не буде їх: потріпаних дитячою нетерплячою рукою жоржин чи айстр, кущиків запашних чорнобривців чи красиво оформлених троянд. Не буде серед них його – найріднішого: Букету для свого вчителя. Сиплються пелюстки на нову сукню, шарудять в руках пакувальні пакетики, б’є у носа суміш рослинних ароматів і квітне посмішка на обличчі педагога, адже несе вчитель у цей день до класу не відро, не зволожувач повітря, а любов та вдячність своїх учнів, яку завтра вони вмітимуть дарувати іншим, бо вже навчаться це робити тут, у рідній школі.

Немає в людства кращого подарунку , ніж любов та квіти. Які б часи та події не вирували навколо, та є речі, які залишаються вічними. Квіти та любов – вони незмінні. Не відбирайте в дітей цінності, не ламайте загальнокультурні поняття. Адже на порожнє місце, як нахабний вірус, заповзе щось нове, та чи сподобається воно вам?

А можна жити і по-новому і, врешті-решт, не буде тої вчительської тривожно-хвилюючої миті очікування, і ми всього лише опустимо очі і толерантно промовчимо, та не забувайте, що з нами ваші діти лише мить, лише маленьку життєву мить, за яку можуть взяти для себе все найкраще, що ми даємо, а можуть і не взяти, розгубитися від недосконалості дорослих поглядів.

Не заважайте, дорослі, не треба. Просто не чіпайте те, що має мірятися не ціною, а цінністю, щоб в майбутньому подарунки для вас оцінювалися не сумою грошей, а кількістю щирої душевної теплоти ваших рідних дітей.

Оригінал

Освіта.ua
27.08.2018

Популярні блоги
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
І. Лікарчук: замість виховання – шароварщина і звіти Виховної роботи як системи формування людини вже давно немає, а є гам, шум, тріскотня
О. Сидоренко: як ставитись до репетиторів-двохсотбальників? Показником високої кваліфікації педагога є успішність його учнів, у тому числі за результатами ЗНО
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Puma
Цветы в букете - это отрезанные половые органы растений. У автора и ей подмахивающих какие-то подсознательные комплексы?
Тетяна Кіба
Для Puma: Цікаво чим ви харчуєтеся?)))
Коментувати
Дід Іван
30 учнів по 50 гривень за 1 букет = 1500 гривень через 1 день будуть валятися на смітнику за шкільним туалетом. Красиво? Чи краще перерахувати ці гроші в дитячу онкогематологію? Може досить цих "совдеповських" свят? Люди, станьте добрішими, людянішими до інших дітей, які в силу своєї хвороби не можуть прийти в клас!
Сара
Для Дід Іван: или на трусы воинам АТО. В одессе скандал изза этого разгорелся
Ujcnm
Кто громче всех орет про беды несчастных детей, тот больше всех у них и ворует! Задолбали! Это праздник детей и учителей, а для ваших перерахувань можно найти другое время, мазохисты какие-то, только и знаете, что скорбеть.
Дід Іван
Повага до учителя визначається не кількістю куплених та принесених букетів. Хоче лизати жопи вчителям, лікарям і т.д.? Продовжуйте носити квіти, шоколад, коньяки, золоті прикраси на день народження директора школи. Вам це не набридло? Тоді засуньте свого язика поглибше в дупу.
Коментувати
Володимир
Ото вже огидну ідею пропонує огидна влада! Гроші в невідомо чий фонд. Тоді й правда краще відро чи степлер...
Тетяна Кіба
Дуже гарно написано. Справді вищу цінність мають не куплені батьками букети, а саме те, що принесені квіти є символом поваги до вчителя. Люблю букети, які вересневого ранку зрізалися в садку для мене, які я розставлю у вазочках по всій квартирі і надихатимусь на новий навчальний рік. Бажаю всім натхнення для творчості!