Олеся Калинич: здається, кращі часи вже й настали…

Значна частина наших учителів (як не гірко, дійсно значна) шукає винних навколо себе й чекає кращих часів

Олеся Калинич: здається, кращі часи вже й настали…

Автор: Олеся Калинич, вчитель, Хустська гімназія-інтернат.

Увага: допис іронічно-саркастичний; якщо не розумієте переносного значення слів, краще не читайте.

Ах, яка недосконала навчальна програма з мови: ну кому зараз пунктограми-орфограми потрібні? З них же борщу не звариш...

Ах, які недосконалі підручники: у них і помилки, і вправи не дуже цікаві, і малюнки недостатньо кольорові...

Ах, діти не хочуть учитися, МОН займається паперотворенням і псевдореформами... Тільки я, учитель (чи учителька), усе знаю і вмію, але навчити дітей не можу, бо, ох, яка недосконала програма... (далі читайте спочатку).

Я б і не іронізувала так відверто, якби значна частина наших учителів (як не гірко, доводиться визнавати - значна) не шукала винних навколо себе й не чекала кращих часів. Та, здається, кращі часи вже й настали: «Закон про освіту» прийнято, Нова українська школа втілюється в життя, навчання - дитиноцентроване, підхід - компетентнісний...

Отже, про що мріємо, якого дива ждемо?

Програма. Минулого року колеги працювали над розвантаженням програми з української мови в 5-9 класах. Так, українська мова - наука не проста. Але, працюючи в школі, розумію, що кожна наступна тема прив'язана до попередньої - не можна розчерком пера викреслити частину труднощів. Пригадую, на світанку свого вчителювання кидалася в крайнощі. Після закінчення університету прийшла до школи. Щойно отримавши диплом магістра з відзнакою, напевно, захотіла вразити розгублених п'ятикласників своїми знаннями й оперувала університетськими категоріями... Згодом, зрозумівши, що говоримо з дітьми різними мовами, вирішила пояснювати «доступно», оминаючи складні теми: 4 відміни іменника? Та ну, діти й так сплутають. Пропустимо (...а згодом ми вже не розуміли ні кличний відмінок, ні творення присвійних прикметників...). 2 дієвідміни? Для чого? Закінчення чути на слух...

Я би, напевно, остаточно скалічила долі дітей, якби не пішла в декретну відпустку, а за них не взялася колега й моя колишня вчителька. Саме Наталія Василівна пояснила: без системних знань неможливо розвинути навички грамотного письма. Зараз я добре розумію, що навчальну програму наполовину усікти не можна, а рівень оволодіння мовою залежить від того, наскільки доступно вчитель подасть матеріал.

Підручник. Чомусь мені здається, що навіть з ідеальним підручником не всі проведуть ідеальний урок. Комусь виявиться замало вправ. Добре, збільшуємо кількість вправ - щоб достатньо й був вибір. Дехто хоче ігрові завдання - ок, дописуємо й ігрові завдання. О, а ще можна збільшити кількість малюнків, кольорових таблиць, мемів (це ж і смішно)...Які ще будуть пропозиції?

...Тільки дивно й сумно, що шкільний рюкзак дитини, укомплектований на 6-7 уроків, уже важить майже стільки, як інвентар у спортзалі для бодібілдера...

А між іншим, лист МОН від 18.01.2018 № 1/9-44 «Про окремі технічні вимоги до підручників для 5 та 10 класів закладів середньої освіти, що видаватимуться за кошти державного бюджету у 2018 році» рекомендує допустиму вагу підручника...

Нещодавно на «Прометеусі» проходив курс «Креативне мислення для освітян». Сергій Терно, один із лекторів, підкреслив: «Відповідальність - ознака зрілої особистості». А невміння брати відповідальність на себе - ознака чого? Так і хочеться додати: часом деяким танцюристам і ноги заважають...

...А тим часом, напевно, десь у іншій галактиці - з ідеальною програмою й підручниками - педагоги ні на що не нарікають: хтось із учителів створює прекрасні збірники завдань (Тетяна Парадовська); розробляє креативні завдання - слогани для футболок за вивченими творами й пише підручник (Ольга Почтаренко); застосовує лісотерапію (Вікторія Биркович); викладаючи музичне мистецтво, організовує «Голос школи» (Людмила Бондарюк); Олена Гальвіцька друкує збірки творів своїх вихованців ... цей ряд продовжують учителі з різних сіл, містечок і міст країни (пишаюся, що частина колег долучилися до скромної «енциклопедії»). Чи, може, й справді чим глибша тінь, тим яскравіше світло?

Оригінал

Освіта.ua
06.02.2018

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Владимир Белый
На щораз актуальне питання: "Що робити?" якось мимохідь вказав один учень, звертаючись до інших, - ВЧИТИ треба і тоді у нас, учнів, все буде добре. Зверніть, увагу - учень розуміє, що головна основа навчання у руках самого УЧНЯ: "... рівень оволодіння мовою залежить від того, наскільки" не лише "... доступно вчитель подасть матеріал", а й сам учень замість байдукувати чи опиратися виконанню вправ від вчителя буде робити їх більше ніж йому "задають". Де такі учні є, щоб масово? А там, де у сегменті вищої освіти не проходять варіанти зі списуванням, халявою, блатом та низьких вимог і, головне, ВСІ про це знають. Якщо навпаки, то й буде весь час, що "реформи буксують".
для того, аби учня
Для Владимир Белый: Вчити, потрібно всього лише кілька кроків, які не наважуються зробити чинуші зверху. Всього кілька кроків. Але тоді не стане додаткових батьківських грошей. Вони це якщо й не усвідомлюють, то нутром відчувають. Через те й стоять на місці.. Бо прийшли на короткий час, за який потрібно і себе, й пра-пра-правнуків забезпечити. А те,що найкраще забезпечення то є розвинена країна, їм до голови не прийде. Отак і намагаються розділити маленьких дітей за ріівнем розвитку, надаючи можливість частині суспільства отримувати несанкціоновані прибутки на недалеких батьках, які не усвідомлюють шкоду, яку ті приносять дітям
Коментувати
Коваль
ЦЯ молода особа є тверезомислячою людиною. Їй не треба західних обгорток, понтів, грантоідських викрутасів.... вона думає про діток! Нуш, Суч- це тріпологія. Єдине погано- про Польщу нічого не каже і бєндєру... bbЇй нічого не заважає-Вона працює!!!
Віктор
Для Глеб: Школи для високого інтелекту мають бути тільки ПРИВАТНИМИ!
крайняя
Для Віктор: НЕДАЛЁКОСТЬ
Євген
Для крайняя: Ні, пані, - світова практика (наприклад Британія). Там після звичайної школи можна стати лише двірником (без образ для професії).
anton2000
Для Віктор: утверждение ваше ничем не аргументировано. Оно выглядит как лоббирование интересов частных школ. И к вашему сведения "богатый" (у которого родители способны оплатить обучение в частной школе) еще не обозначает "умный". Ваш подход в реалиях нашей современной жизни зачеркнет будущее для детей из всех семей бюджетной сферы, например, среди которых и раньше было, и сейчас есть много детей, которые, получив бесплатное образование, сейчас успешно двигают (или будут еще) современную науку во всем мире, успешно работают в разных отраслях, разных фирмах по всему миру. Они бы этого были бы лишены. Вы хотите, чтобы гос. школы просто готовили большое количество дешевой рабочей силы?
Коментувати
Євген
Пані Олесю. "Кращі часи" для Вас настануть тоді, коли у Вашому закладі відмінять конкурсний відбір. А нам дійсно залишається тільки чекати, коли до нас прийдуть діти учитись (а не щоб ми їх навчали). А винні дійсно є (крім нас, звичайно:)), це ті, хто не дає сьогодні учителю нормально працювати. Таке відчуття, що комусь на державному рівні вигідно процес навчання замінювати конкурсно-фестивале-навчальним "коктейлем" (так, саме навчання на останньому місці). До помилок у підручниках діти вже звикли. Програми, їх міжпредметна неузгодженість (фізика, математика та ін.) і "спресованість" - окрема тема, але це також не велика проблема - викручуємося. Основна проблема сьогодні, на мою думку, це те, що "СУЧ" (цитую, старі українські чиновники), які запроваджують НУШ, ніколи не бачили (не чули) того "матеріалу" з якого вони МАСОВО зібралися "ліпити" геніїв, а також "наштампували" "скульпторів"-контрактників (або тих, хто більш нікуди не проходив за балами). (За помилки вибачте - не...
Глеб
Для Євген: вот как раз конкурсный отбор отменять точно нельзя, это уничтожит высокий интеллект в Украине
Євген
Для Глеб: Не то, що відміняти, його необхідно зробити набагато серйознішим і скрізь. І мережу спеціальних шкіл (як це не сумно) необхідно розширювати, для тих, хто ніякого відбору не пройде, а не інклюзії робити. Всі хочуть якості, а з неякісної сировини не виходить якісний продукт, навіть якщо для його виробництва використовують найдорожче обладнання, вкладаючи у це великі кошти. На жаль цього не розуміють ті, хто стоять біля керма.
Наталія
Для Євгена та Глеба: А куди дівати тих дітей, які не мають природних обдарувань до навчання та не зможуть конкурс до супер-гімназії пройти? Правильно, у звичайну школу! Ту, яка, на відміну від гімназії, не має права дитину виключити. А потім - провальне ЗНО, хвіст рейтингу і т. д. А далі освітні "експерти" почнуть аналізувати чому вчителі не навчили учнів. Вирішать покарати вчителів. Звісно, бо вчителі погані спеціалісти, некомпетентні, хабарники з купленими дипломами... А що робити - "вершки" ж гімназії та спецшколи зняли...
Коментувати
$
Интересно, почему многие из тех,кто учился 30 лет назад помнят многое из тогдашней школьной программы и пишут без ошибок,а сейчас каждый день " реформы,реформы", а грамотность и системность в знаниях отсутствуют? Может убрать коммерцию и наконец-то создать нормальные программы и учебники?
Тина
Причому тут підручники ? Головна роль на уроці належить учителю. Як він організує процес навчання, таким і буде результат. А необхідну інформацію учень може взяти з інтернету.
Роман
Ключове слово - " може", але не факт, що зможе взяти саме те, що потрібно, а не полову. Підручник повинен давати канву, а на неї накладається все інше. А ми останніми роками живемо всі окремо- програма, підручник і вчитель. Програму пишуть одні, підручники другі, а вчать треті. Саме цікаве, що ніхто один з одним не перетинається.
Tet-a-tet
Для Тина. Ви праві, підручники тут ні при чому. Життя змінюється швидше ніж підручники, кожного року з’являються нові відкриття і як може підручник за ними встигнути?. Тому такою важливою є роль вчителя і його не замінять ніякі інтернети, підручники чи спеціальні зошити. Учня потрібно вчити як потрібно вчитися, фільтрувати інформацію і засвоювати головне. А на такий підхід потрібно мати терпіння, любов до учнів і велике бажання виховати з них працьовитих людей.
Коментувати